ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" вересня 2025 р. справа № 300/4498/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі №300/4498/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Карпенко Максим Борисович, до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 10.04.2025 №01-01/54 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170000 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1360 грн.
Представник позивача 25.09.2025 звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17679,50 грн. До поданої заяви представником позивача додано договір №01-06-В-25 про надання правової допомоги та платіжну інструкцію №435 від 24.09.2025 на суму 17679,50 грн.
Перевіривши доводи заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 статті 132 Кодексу).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, квитанцій тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 07 липня 2023 року у справі № 340/2823/21, у якій сформував такі загальні підходи до стягнення судових витрат.
Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об'єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов'язується можливість як потім подати протягом п'яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
У постанові від 25 липня 2023 року в справі № 340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції об'єднаної палати Верховний Суд вказав, що за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Застосовуючи зазначені висновки та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, суд звертає увагу, що рішення по справі №300/4498/25 судом ухвалено 18.09.2025.
З вищенаведеного слідує, що п'ятиденний строк для подачі заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, починається з наступного дня після ухвалення рішення суду, тобто з 19.09.2025 та спливає 23.09.2025.
Клопотання про ухвалення додаткового рішення до суду позивачем подано 25.09.2025, тобто з пропуском строку, встановленого ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України для подання відповідних доказів понесення витрат на правничу допомогу. Доказів існування обставин, що ускладнили чи зробили неможливим подання у встановлений строк клопотання (заяви) про ухвалення додаткового рішення не надано.
Отже, позивач у цій справі не дотримався процесуальних норм закону в частині належного та своєчасного звернення із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно у суду відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, у урахуванням положень частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 139, 143, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Карпенко Максим Борисович, про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 300/4498/25 залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Могила А.Б.