29 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/6064/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення, -
29 липня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Макаревського Феодосія, будинок, 1 а, код ЄДРПОУ 03191673), яким просить суд: “1. Визнати протиправним та скасувати рішення ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 04.02.2025, яким скасовано рішення (оформлене та видане у вигляді довідки) від 13.08.2024 № 1173 Ужгородської районної МСЕК про встановлення мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалідності 3 групи терміном на 2 роки, починаючи з 13.08.2024 до 13.08.2026.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Дану ухвалу надіслано учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі було надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 01 серпня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 47).
Проте відповідачем відзив на позов у встановлений судом строк не подано, про причини неподання суд не повідомлено, про продовження процесуальних строків для подання такого не клопотав.
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно із статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на вимоги статті 162 частини 6 КАС України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю IІI групи з дитинства, проте згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04 лютого 2025 року позивачу група інвалідності не встановлена, що на думку позивача свідчить про прийняття Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" рішення від 04 лютого 2025 року, яким скасовано рішення про встановлення позивачу інвалідності ІII групи. Згідно із пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, від 15.11.2024 №1338, рішення про встановлення інвалідності переглядаються з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, а згідно із пунктом 12 Порядку №1338 особа має право приймати участь в оцінюванні як особисто, так і через свого представника, позивач вважає, що відповідачем порушено принцип гласності та відкритості при прийнятті оскаржуваного рішення.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №894268 від 13 серпня 2024 року позивачу, встановлено третю групу інвалідності (причина інвалідності: інвалід з дитинства) на строк до 01 серпня 2026 року (а.с. 31).
Судом встановлено, що 04 лютого 2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (про що судом зазначено нижче), за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії прийнято рішення № ЦО-027, відповідно до якого перевірено рішення МСЕК 13 серпня 2024 року № 1217/10 (а.с.а.с. 39, 40).
В рішенні від 04 лютого 2025 року № ЦО-027 вказано, що рішення МСЕК про встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, не обґрунтоване. Враховуючи наявну медичну документацію та дані обстеження надані в медсправі, даних для встановлення групи інвалідності немає (пункт 9 зазначеного рішення).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06 жовтня 2015 року №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі по тексту - Закон України № 2961-IV).
За визначенням, наведеним в статті 1 частині 1 абзацах 4, 8 Закону України № 2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Закон України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі по тексту - Закон України № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.
Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України № 875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі статтею 3 Закону України № 875-ХІІ, інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Статтею 6 частиною 2 Закону України № 875-ХІІ визначено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Розглядаючи дану справу суд враховує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц сформований висновок про те, що спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 16 вересня 2020 року, що ухвалена у справі № 821/1524/17, медико - соціальна експертна комісія є суб'єктом владних повноважень лише у вертикальних відносинах з особами, стосовно яких прийняте відповідне рішення.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 2022 від 03 грудня 2024 року "Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану особи" відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), зокрема, покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Таким чином, суд має надати оцінку правомірності рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на яку покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом "б" пункту 2 Рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року вирішено, що Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
Законом України від 19 грудня 2024 року № 4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі по тексту - Закон України № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно із пунктом 1 абзацом 1 розділу ІІ Закону України № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім зазначених пунктів).
Відповідно до пункту 2 абзаців 1-6, що йде за Розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 4170-IX установлено, що: особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
На виконання Рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та від 08 листопада 2024 року № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи". Постанова Кабінету Міністрів України за № 1317 від 03 грудня 2009 року втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за № 1338 від 15 листопада 2024 року.
Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за № 1338 від 15 листопада 2024 року набирала чинності з дня її опублікування (26 листопада 2024 року), крім абзаців третього - шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набрали чинності з 01 січня 2025 року.
Пунктом 3 абзацом 7 даної постанови визначено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов'язок та військову службу" та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами (пункт 3 абзац 8).
Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду (пункт 3 абзац 10).
Отже, з наведеного правового врегулювання вбачається, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій, а особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду. Наявності вказаних вище підстав суд не встановив.
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі по тексту - Порядок № 1338).
Пунктом 10 Порядку № 1338 визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Судом встановлено, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №894268 від 13 серпня 2024 року позивачу, встановлено третю групу інвалідності (причина інвалідності: інвалід з дитинства) на строк до 01 серпня 2026 року (а.с. 31).
При цьому, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд вказує, що перевірка рішення МСЕК 13 серпня 2024 року № 1217/10 про встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи, відбулася за відсутності позивача, повного його медичного обстеження та проведення необхідних досліджень.
Пунктом 8 підпунктом 2 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі по тексту - Положення № 1338) визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Пунктом 12 Порядку № 1338 визначено, що під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні: лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини; уповноважений представник особи (зокрема залучений лікар, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб). До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення. Особа або її уповноважений представник мають право до початку проведення оцінювання подати адміністратору заяву щодо самостійного здійснення відео-, аудіофіксації розгляду справи експертною командою з використанням власних технічних засобів.
Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда. Особа або її уповноважений представник мають право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються експертною командою під час оцінювання особи. Під час розгляду справи стосовно осіб з числа діючих або колишніх військовослужбовців СБУ або розвідувальних органів на розгляді експертної команди можуть бути присутні представники військово-медичної служби (підрозділу) СБУ та розвідувальних органів. Під час проведення розгляду справи стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби, Національної гвардії, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, осіб, які перебували на військовій службі (службі) в Держприкордонслужбі, Національній гвардії, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на розгляді експертної команди можуть бути присутні представники закладів охорони здоров'я МВС, Держприкордонслужби, Національної гвардії, ДСНС.
Тому, якщо є сумніви щодо визначення інвалідності, або групи інвалідності, відповідач повинен здійснити повторне оцінювання особи так як це встановлено Порядком № 1338. Про що повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Таким чином, скасування рішення МСЕК без проведення повторного оцінювання та без виклику та огляду особи, є необґрунтованими, оскільки таких повноважень Центр немає.
Суд наголошує, у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
Натомість відповідачем не подано жодних доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також таким не подано докази неприбуття позивача до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з'явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров'я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідачем не доведено дотримання законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на встановлені судом обставини поведінки відповідача з приводу спірних правовідносин, а також на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи, а відтак оскаржуване рішення від 04 лютого 2025 року № ЦО-027, є протиправним на підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Ухвалене відповідачем спірне рішення зазначеним вище критеріям не відповідає.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Макаревського Феодосія, будинок, 1 а, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 04 лютого 2025 року № ЦО-027.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко