про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
26 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3407/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено листом від 22.04.2025р. №2088/3874, про те, що за результатом розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 , який зареєстрований 24.03.2025 р., позитивного рішення не прийнято, а сам рапорт залишено без реалізації; 2) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо залишення без розгляду рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , який був зареєстрований 24.03.2025 р., та зобов'язати цю військову частину розглянути по суті вказаний рапорт і за наслідком його розгляду прийняти відповідне вмотивоване рішення по суті порушених в рапорті питань і з урахуванням висновків суду у справі за даним позовом.
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 19.06.2025 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено листом від 22.04.2025р. №2088/3874, про залишення рапорту ОСОБА_1 від 24.03.2025 без реалізації. Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.03.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та прийняти вмотивоване рішення. В решті позову відмовив.
Вказане рішення набрало законної сили 13 серпня 2025 року.
17 вересня 2025 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, аргументовану тим, що відповідач 2 відмовляється виконувати рішення суду в добровільному порядку.
Відповідачі жодних заперечень щодо поданої заяви до суду не надіслали.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Подану ОСОБА_1 заяву суд розглядає в письмовому провадженні.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Так, ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.
В свою чергу у якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб'єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Подання заяви в порядку ст. 382 КАС України ОСОБА_1 аргументує тим, що Військова частина НОМЕР_1 не виконує в добровільному порядку рішення суду в даній адміністративній справі, яким відповідача 2 зобов'язано повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.03.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та прийняти вмотивоване рішення.
Жодних доказів на спростування тверджень позивача Військова частина НОМЕР_1 до суду не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи ненадання відповідачем 2 жодних доказів виконання рішення суду від 19.06.2025, суд вважає доведеними твердження позивача, наведені у заяві про встановлення судового контролю.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій частині, зокрема шляхом зобов'язння Військову частина НОМЕР_1 протягом 1 місяця з дати отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №260/3407/25. Зазначений строк суд вважає достатнім для вчинення всіх дій, необхідних для розгляду поданого позивачем рапорту, в умовах воєнного стану.
Керуючись статтями 248, 256, 370, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Зобов'язати керівника Військову частина НОМЕР_1 протягом 1 місяця з дати отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №260/3407/25 в частині повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 24.03.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та прийняття вмотивованого рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін