26 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/22682/25
категорія 111020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши заяву в порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (далі - заявник, Товариство) з заявою про забезпечення позову до подання позову, у якій просить:
- заборонити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вносити до автоматизованої інформаційної системи Державної податкової служби відомості щодо податкового боргу Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.05.2025 № 1021/Ж10/31-00-23-03-20, №1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1026/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025, №1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 та № 1028/Ж10/31-00-07-04-01-25;
- заборонити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків стягувати грошові кошти із рахунків Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" у фінансових установах на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.05.2025 № 1021/Ж10/31-00-23-03-20, № 1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1026/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025, № 1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 та № 1028/Ж10/31-00-07-04-01-25;
- заборонити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків описувати майно в податкову заставу, накладати арешт на майно Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" та реалізовувати його на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.05.2025 № 1021/Ж10/31-00-23-03-20, № 1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, № 1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1026/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025, № 1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 та №1028/Ж10/31-00-07-04-01-25;
- заборонити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків реєструвати податкову заставу Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" у державному реєстрі ;
- зупинити дію податкової вимоги № 0000146-1302-3100 від 22.08.2025 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової виїзної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2025 року:
- № 1021/Ж10/31-00-23-03-20, яким нараховано штрафні санкції за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" в розмірі 5209,25 грн;
- № 1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 65226301,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 16 306 575 грн.;
- № 1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмір 312774724,00 грн.;
- № 1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, яким нараховано штрафні санкції за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в розмірі 1020,00 грн.;
- № 1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, яким нараховано адміністративний штраф в розмірі 1 020,00 грн.;
- № 1026/Ж10/31-00-07-04-01-25, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 24822790, 00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 6205698, 00 грн.;
- № 1027/Ж10/31-00-07-04-01-25, яким нараховано штрафні санкції за платежем "податок на додану вартість" 32504, 21 грн.;
- № 1028/Ж10/31-00-07-04-01-25, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок в розмірі 27120,00 грн. та нараховано штрафні санкції 6780,00 грн.
В той же час, заявник отримав від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкову вимогу № 0000146-1302-3100 від 22.08.2025, якою відповідач попереджає про виникнення податкового боргу та поширення права податкової застави. Починаючи з 20.08.2025 року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності, а також на майно, право власності на яке платник податків набуде у майбутньому, поширюється податкова застава. На суму податкового боргу нараховується пеня та застосовуються штрафні санкції. Податковим органом може бути здійснено опис майна в податкову заставу.
Заявник зазначає, що вказана вимога містить застереження, що у разі несплати заявником суми податкового боргу до нього будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи щодо стягнення податкового боргу.
Також, як стверджує заявник, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято рішення № 79/31-00-13-24 від 27.08.2025 року про опис майна у податкову заставу з метою виконання податкових зобов'язань Товариства перед державою, а 10.09.2025 року Товариство отримало лист №9557/6/31-00-13-01-06 від 03.09.2025 року, який містив примірники актів опису майна, що належить Товариству, із детальним зазначенням вартості для стягнення податкового боргу, нарахованого за податковими повідомленнями-рішеннями.
25.09.2025 року заявником була подана позовна заява до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування наведених вище податкових повідомлень-рішень, а також позовна заява про визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 0000146-1302-3100 від 22.08.2025 року та рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про опис майна у податкову заставу № 79/31-00-13-24 від 27.08.2025 року.
Однак, станом на день звернення Товариства з цією заявою про забезпечення позову провадження у справі за вказаними позовними заявами ще не відкрито.
Разом з тим, вказує заявник, 25.09.2025 року податковий орган подав до Житомирського окружного адміністративного суду заяву про стягнення податкового боргу, що свідчить про активне вжиття ним заходів для стягнення з Товариства сум податкових донарахувань, з якими Товариство категорично не погоджується і щодо яких вчиняє відповідні дії.
Товариство зазначає, що подавало до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними та скасування, названих податкових повідомлень-рішень, однак суддею цього суду було винесено ухвалу про повернення позовної заяви, яку Товариство оскаржило до Шостого апеляційного адміністративного суду. Водночас, затримка в розгляді позовної заяви призвела до порушення прав Товариства, позаяк відповідно до абз.4 п. 56.18 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких звернулось Товариство.
Окрім цього, зазначає заявник, здійснювані відповідачем заходи щодо стягнення податкових нарахувань та штрафних санкцій, опис майна в податкову заставу, звернення стягнення на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, поставить під загрозу фінансово-господарську діяльність Товариства, може призвести до неможливості сплати заробітної плати працівникам та, зрештою, їх звільнення, припинення надходження податків і зборів до відповідних бюджетів та неможливості виконання зобов'язань перед десятками контрагентів.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні матеріали та докази обґрунтованості заяви, суд дійшов такого висновку.
Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За змістом наведеної норми для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.
Згідно приписів частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Щодо вимоги заявника про заборону внесення до АІС ДПС відомостей щодо податкового боргу суд вважає, що така заборона може бути втручанням у дискреційні повноваження та внутрішню діяльність податкового органу, що є недопустимим у межах забезпечення позову.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 140/11033/20 зазначено, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову має не лише навести мотиви, з яких дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити / унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оскаржуваних прав / інтересів позивача, але й указати, в чому будуть полягати дії, спрямовані на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди мають враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їхнє відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Стосовно вимоги про заборону стягнення грошових коштів з рахунків слід зазначити, що 26.09.2025 року за наслідками розгляду заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на яку посилається Товариство у заяві про забезпечення позову, Житомирським окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні цієї заяви про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих ПрАТ "Пиво-безалкоголний комбінат "Радомишль" та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 127104 571,07 грн.
Вимога заявника про заборону опису майна, накладення арешту на майно та його реалізацію також не ґрунтується на належних доказах реальної загрози втрати активів та необхідності запобігання завданню істотної шкоди майну Товариства до ухвалення рішення у справі.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до абзацу 4 пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За приписами пункту 56.15. статті Податкового кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Таким чином, на момент подання заяви про забезпечення позову у податкового органу відсутні підстави для стягнення грошових коштів або вчинення інших дій щодо майна платника податків. Закон прямо забороняє здійснення таких дій до узгодження зобов'язання.
Незгода позивача з винесеними податковим органом рішеннями: рішенням про опис майна у податкову заставу від 27.08.2025 року, актом опису майна та податковою вимогою від 22.08.2025 року не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Щодо вимоги про заборону реєстрації податкової застави суд вважає, що така заборона по суті зупиняє реалізацію наслідків чинного податкового повідомлення-рішення, що виходить за межі забезпечення позову.
Так само неналежною є вимога про зупинення дії податкової вимоги у межах забезпечення позову, оскільки вона фактично зупиняє дію індивідуального акта, оцінка якому буде надана в межах судового розгляду справи.
За приписами пункту 95.1. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Крім того, слід зауважити, що відповідно до статей 59 та 89 ПК України, контролюючі органи мають право пред'являти податкові вимоги та приймати рішення про опис майна у податкову заставу.
З огляду на вказане, суд вважає, що вказані вище вимоги позивача про забезпечення позову є фактично забороною контролюючому органу виконувати покладені на нього відповідно до законодавства повноваження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та надавши оцінку доводам позивача, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.
Тому, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко