про залишення позовної заяви без руху
26 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/22291/25
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення наслужбі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України» « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №35 від 05.02.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України» « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №191 о/с від 26.02.2025 «По особовому складу»;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України» « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на посаді інспектора взводу №5 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») із спеціальним званням старший лейтенант поліції з 27.02.2025 року;
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України» « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя встановив, що цей спір стосується правомірності застосування дисциплінарного стягнення та звільнення Позивача зі служби у поліції.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, як визначено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Водночас, як визначено частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
За характером спірних відносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до позовної заяви 11 березня 2025 року Позивачу надано для ознайомлення накази ДПОП «ОШБ «Лють» №191/о/с від 26.02.2025 року та №35 від 05.02.2025 року частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Позовну заяву подано до суду 18.09.2025 року, про що свідчить відмітка поштового відділення на конверті.
Наведене є підставою для попереднього висновку про пропуск Позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду Позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач разом із позовною заявою подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви Позивач зазначає, що 31 березня 2025 року він через представника звернувся до суду з позовом про визнання протиправним, скасування наказу про звільнення та наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У зв'язку з відсутністю повідомлень і отримання будь-яких документів звернувся із заявою про отримання інформації і дізнався, що позовна заява з додатками повернута представнику, але йому нічого не надходило і про дані обставини не було відомо.
Втім, суд вважає, що аргументи Позивача не є переконливими свідченнями того, що, за наявності наміру поновити порушені права, він був об'єктивно позбавлений можливості вчасно звернутися до адміністративного суду.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням Позивачу строку для усунення її недоліку шляхом надання до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк