Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа№200/5453/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення від 13.06.2025 № 046350018609 відповідача, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.06.2025;
зобов'язати відповідача, зарахувати позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди:
- за Списком робіт затвердженому Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 розділ І, період роботи з 28.10.2003 по 09.03.2015, з 27.12.2016 по 15.02.2023, з 27.03.2023 по 06.08.2024, з 12.08.2024 по 05.06.2025,
- на провідній професії гірником очисного вибою з 15.02.2005 по 30.03.2005, з 11.05.2005 по 09.03.2015, з 15.05.2017 по 15.02.2023, з 27.03.2023 по 06.08.2024, з 12.08.2024 по 20.09.2024, з 28.10.2024 по 05.06.2025;
зобов'язати відповідача, розрахувати позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 15.02.2005 по 30.03.2005, з 11.05.2005 по 09.03.2015, з 15.05.2017 по 15.02.2023, з 27.03.2023 по 06.08.2024, з 12.08.2024 по 20.09.2024, з 28.10.2024 по 05.06.2025 на провідних професіях з кратністю відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 за кожний повний рік донарахувати додатково по три місяці підземного стажу;
зобов'язати відповідача, призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.06.2025.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення від 13.06.2025 № 046350018609
відповідача, протиправним та таким що підлягає до скасування через той факт, що стаж роботи який підлягає до зарахування з повним підземним робочим днем за Постановою № 202 складає більше 25 років та такий стаж позивач підтвердив в повному обсязі належними документами. З розрахунку відповідача вбачається, що кількість врахованого стажу роботи не відповідає зазначеному у трудових книжках.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Страховий стаж становить 20 років 01 місяць 28 днів, страховий стаж з урахуванням пільгового обчислення становить 39 років 01 місяць 28 днів. Пільговий стаж особи за списком № 1 становить 19 років 04 місяці 05 днів. Пільговий стаж особи за списком № 2 становить 20 років 07 місяців 21 день. Пільговий стаж на роботах підземних провідних професій (20) становить 17 років 03 місяці 05 днів. Пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 23 роки 03 місяці 05 днів. Навчання за фахом становить 11 днів. Вік Позивача на дату звернення 42 роки 4 місяці. Вважає, що відповідачем правомірно відмовлено Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
05.06.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням відповідача за №046350018609 від 13.06.2025 на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. У спірному рішенні зазначено, що до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Страховий стаж становить 20 років 01 місяць 28 днів, страховий стаж з урахуванням пільгового обчислення становить 39 років 01 місяць 28 днів. Пільговий стаж особи за списком № 1 становить 19 років 04 місяці 05 днів. Пільговий стаж особи за списком № 2 становить 20 років 07 місяців 21 день. Пільговий стаж на роботах підземних провідних професій (20) становить 17 років 03 місяці 05 днів. Пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 23 роки 03 місяці 05 днів. Навчання за фахом становить 11 днів.
Зазначене рішення стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Як вбачається з витягу форми РС-право стосовно зараховано стажу позивача, як йде додатком до рішення від 13.06.2025, позивачу, у спірний період, зараховано:
До «Списку №2» наступні періоди: 01.01.2003 по 30.09.2003, 01.10.2003 по 15.10.2003, 16.02.2023 по 26.03.2023;
До «Список №1» період з 28.10.2003 по 31.05.2005;
До «Ст.14, П/П,підземні, сп.1р.1 п-р.1 п.а-в» наступні періоди: 01.06.2005 по 09.03.2015, 15.05.2017 по 30.09.2018, 01.11.2018 по 31.03.2022, 01.04.2022 по 30.09.2022, 01.01.2023 по 15.02.2023, 27.03.2023 по 06.08.2024, 12.08.2024 по 08.09.2024, 28.10.2024 по 04.06.2025;
До «Ст.14,пост.202,підземні,сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» наступні періоди: 27.12.2016 по 14.05.2017, 20.09.2024 по 20.09.2024, 21.09.2024 по 27.10.2024.
У підсумку зазначено: 20 років 1 місяць 28 днів, крім того, додаткові роки за список 1: 19 років, всього для розрахунку: 39 років 1 місяць 28 днів.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 :
№ 6 - 28.10.2003 прийнятий учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, № 7 - 03.11.2003 направлений на теоретичне навчання на 23 дні з відривом від виробництва, № 8 - з 04.12.2003 по 26.12.2003 пройшов виробничу практику по професії машиніст підземних установок, № 9 - 26.12.2003 переведений машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем під землею, № 11 - 15.02.2005 переведений учнем гірника очисного забою, № 12 - 16.02.2005 направлений на курсове навчання з відривом від виробництва, № 13 - 30.03.2005 пройшов практику гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті, № 14 - 11.05.2005 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, № 18 - 09.03.2015 звільнений за власним бажанням.
№ 19 - 27.12.2016 прийнятий машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті, № 20 - 15.05.2017 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, № 24 - 16.02.2023 переведений (стаж не підземний), № 25 - 27.03.2023 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті,
№ 26 - 06.08.2024 звільнений за власним бажанням.
№ 27 - 12.08.2024 прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, № 29 - 21.09.2024 переведено учнем гірника з ремонту гірничих виробок на період виробничої практики з повним робочим днем в шахті, № 30 - 22.09.2024 запис пропущено. Направлено на практику за професією гірника з ремонту гірничих виробок з відривом від виробництва з 09.09.2024. № 31 - 28.10.2024 переведено на основне місце роботи гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, станом на 05.06.2025 продовжував працювати (запис про звільнення відсутній).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІ (далі Закон №1788-ХІ) "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), які є чинними на час виникнення спірних відносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє з 11.10.2017, внесено зміни до Закону № 1058 зокрема доповнено розділом XIV-I «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та ст.114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників».
Відповідно до п.2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону №1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третього пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Статтею 62 Закону №1788-ХІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 п.20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 по справі №311/2865/13-а.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 : 28.10.2003 прийнятий учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, 03.11.2003 направлений на теоретичне навчання на 23 дні з відривом від виробництва, з 04.12.2003 по 26.12.2003 пройшов виробничу практику по професії машиніст підземних установок, 26.12.2003 переведений машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем під землею, 15.02.2005 переведений учнем гірника очисного забою, 16.02.2005 направлений на курсове навчання з відривом від виробництва, 30.03.2005 пройшов практику гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті, 11.05.2005 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, 09.03.2015 звільнений за власним бажанням. 27.12.2016 прийнятий машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті, 15.05.2017 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, 16.02.2023 переведений (стаж не підземний), 27.03.2023 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, 06.08.2024 звільнений за власним бажанням. 12.08.2024 прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, 21.09.2024 переведено учнем гірника з ремонту гірничих виробок на період виробничої практики з повним робочим днем в шахті, 22.09.2024 запис пропущено. Направлено на практику за професією гірника з ремонту гірничих виробок з відривом від виробництва з 09.09.2024. 28.10.2024 переведено на основне місце роботи гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, станом на 05.06.2025 продовжував працювати (запис про звільнення відсутній).
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003.
Вказаними постановами було передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (Список 1 розділ І підрозділ 1, код 1010100а та Список 1 розділ І підрозділ 1, підпункт 1.1а).
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22.06.2011 (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10.05.1994 №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому п.7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Як встановлено судом в період з 28.10.2003 по 14.02.2005, з 27.12.2016 по 14.05.2017, з 21.09.2024 по 27.10.2024, позивач працював за посадою «машиніст підземних установок, гірник з ремонту гірничих виробок», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.
Згідно наданого розрахунку стажу РС-право періоди роботи Позивача з 27.12.2016 по 14.05.2017, з 21.09.2024 по 27.10.2024 було зараховано до пільгового стажу передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в.
Отже, оскільки періоди роботи з 27.12.2016 по 14.05.2017, з 21.09.2024 по 27.10.2024 вже було зараховано до пільгового стажу передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в наступні періоди: 28.10.2003 по 14.02.2005.
Період роботи з 16.02.2023 по 26.03.2023 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу передбаченого «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» оскільки професія електрозварник на поверхні не є стажем підземним та не включено до постанови КМУ від 31.03.1994 № 202.
При цьому, суд звертає увагу, що ч.3 ст.114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як встановлено судом, позивач у періоди 15.02.2005 по 30.03.2005, з 11.05.2005 по 09.03.2015, з 15.05.2017 по 15.02.2023, з 27.03.2023 по 06.08.2024, з 12.08.2024 по 20.09.2024, з 28.10.2024 по 05.06.2025 (по дату звернення із заявою про призначення пенсії) працював на посаді «робітника очисного вибою» яка відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 відноситься до провідної професії.
Згідно наданого розрахунку стажу РС-право періоди роботи позивача з 01.06.2005 по 09.03.2015, з 15.05.2017 по 30.09.2018, з 01.11.2018 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2022, з 01.01.2023 по 15.02.2023, з 27.03.2023 по 06.08.2024, з 12.08.2024 по 08.09.2024, з 28.10.2024 по 04.06.2025 було зараховано до провідного пільгового стажу передбаченого Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в.
Отже, оскільки періоди роботи з 01.06.2005 по 09.03.2015, з 15.05.2017 по 30.09.2018, з 01.11.2018 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2022, з 01.01.2023 по 15.02.2023, з 27.03.2023 по 06.08.2024, з 12.08.2024 по 08.09.2024, з 28.10.2024 по 04.06.2025 вже було зараховано до пільгового стажу передбаченого Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в наступні періоди: з 15.02.2005 по 30.03.2005, 11.05.2005 по 31.05.2005, 01.10.2018 по 31.10.2018, 01.10.2022 по 31.12.2022, 09.09.2024 по 20.09.2024, 05.05.2025.
Відтак, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в яких містяться записи про його відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам діючого законодавства на підтвердження права па пенсію на пільгових умовах.
Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору. Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач посилається, зокрема на обрахунок пільгового та страхового стажу позивача. Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.
Отже відповідне спірне рішення суб'єкту владних повноважень про відмову у вирішенні заявленого питання без вказівки на те, які документи не надано, не можна вважати таким, що відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, а невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог, зокрема, щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог п.3, 5 ч.2 ст.2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.
Отже, спірне рішення, є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.
В той же час, при вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій «прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Так, згідно з ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що в межах цієї справи суд позбавлений можливості дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення пенсії. Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у частині зарахування спірних періодів до пільгового стажу, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов'язати відповідача призначити пенсію.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.06.2025 щодо призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в наступні періоди: 28.10.2003 по 14.02.2005; до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в наступні періоди: 15.02.2005 по 30.03.2005, 11.05.2005 по 31.05.2005, 01.10.2018 по 31.10.2018, 01.10.2022 по 31.12.2022, 09.09.2024 по 20.09.2024, 05.05.2025.
Щодо застосування вимог Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, суд зазначає таке.
Оскільки суд дійшов висновку, про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню як заявлені передчасно. Спірне рішення не містить саме таких підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу.
За практикою Європейського суду з прав людини п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи співмірність заявлених та задавлених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 600 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (адреса 10003, Україна, Житомирська обл., м. Житомир, вулиця Ольжича, буд. 7, ЄДРПОУ 13559341) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.06.2025 №046350018609, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2025 про призначення пенсії на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу позивача передбаченого «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» наступні періоди: 28.10.2003 по 14.02.2005; до пільгового стажу позивача передбаченого «Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в» наступні періоди: з 15.02.2005 по 30.03.2005, 11.05.2005 по 31.05.2005, 01.10.2018 по 31.10.2018, 01.10.2022 по 31.12.2022, 09.09.2024 по 20.09.2024, 05.05.2025.
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 600 (шістсот) грн 00 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова