Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа№640/10406/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Войнова Євгена Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не формування та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 16 530,00 грн, сплаченого згідно квитанції від 04 червня 2021 року № ПН323;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 16 530,00 грн, сплаченого згідно квитанції від 04 червня 2021 року № ПН323.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2022 року в задоволенні клопотання про виклик представника позивача Войнова Євгена Анатолійовича у справі № 640/10406/22 для надання пояснень - відмовлено.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/10406/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О.
Відповідно до ч.2 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №640/10406/22 від 16.09.2025 року було вирішено:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ: 42098368), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ЄДРПОУ: 37993783) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) щодо відмови у сформуванні та подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ЄДРПОУ: 37993783) подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 16 530,00 грн. помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №ПН323 від 04.06.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (ЄДРПОУ: 37993783) подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 16530,00 грн. сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №ПН323 від 04.06.2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року виправлено описку в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №640/10406/22. Ухвалено вважати вірним в абзаці 3 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі №640/10406/22 зазначений код ЄДРПОУ Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - «42098368», замість не вірно зазначеного - «37993783».
18 вересня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Войнова Є.А. діючого в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, яким він просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
Вищезазначену заяву позивача про ухвалення додаткового рішення було отримано відповідачем по справі, про що свідчить наявний у нього кабінет реєстрації «електронного суду», про що свідчить відповідна відмітка де в графі «доставлено» зазначено 19.09.2025, тобто відповідач про надходження відповідної заяви представника позивача був повідомлений належним чином.
Станом на час розгляду даної заяви представника позивача, від відповідача на адресу суду не було надано жодних клопотань, заяв, тощо.
Суд розглянувши матеріали заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, зазначає наступне.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд вважає в даному випадку зазначити висновок, який було зроблено з зазначеного питання у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №640/10406/22 від 16.09.2025 року: - « У позовній заяві позивач просив також стягнути понесені ним судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. з урахуванням наданої відповіді на відзив.
При вирішенні питання щодо стягнення з бюджетних асигнувань витрат позивача на правову допомогу, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 132 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 цього Кодексу визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 134 вказаного Кодексу, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6 та 7 ст. 134 Кодексу у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 зазначив наступні висновки: - «20. Суд першої інстанції відмовив позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу, мотивуючи це тим, що відсутні докази на підтвердження фактичного отримання коштів за вказаним договором.
[…].
22. Клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу було викладено у позовній заяві, докази (крім доказів оплати послуг адвоката) для вирішення цього клопотання були додані до позовної заяви. У цій справі було надано докази щодо обсягу наданих послуг, а саме акти №1 і №2.
23. Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.
24. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов'язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."
25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.
[…].
36. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів враховує таке.
37. Предметом спору у цій справі є повернення позивачу сплаченого збору за придбання нерухомого майна у розмірі 12169,50 грн., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 9500 грн. до суду першої інстанції та 10000 грн. до суду апеляційної інстанції.
38. Суд апеляційної інстанції вірно врахував те, що значне перевищення розміру адвокатських вимог над сумою позовних вимог свідчить про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатським бюро.
39. Також суд апеляційної інстанції вірно зауважив про те, що акт №2 складений формально, без урахування послуг, які могли бути надані фактично, оскільки він містить узгоджену суму щодо відшкодування представництва інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні - 3000 грн. в той час як справа №280/2635/20 є справою незначної складності та розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
40. Суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про неспівмірність заявлених вимог по відшкодуванню 5000,00 грн. - складання позову (6 годин) та 5000,00 грн. - складання апеляційної скарги (5 годин), оскільки ця категорія справ є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання як наслідок сума витрат на її написання є завищеною, як і сума витрат на написання апеляційної скарги.
41. Водночас, суд апеляційної інстанції помилково повністю відмовив у відшкодуванні адвокатських витрат.
42. Верховний Суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, і робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 3000 грн., так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам на думку колегії суддів.
43. Стосовно витрат на правничу допомогу, наданих у суді апеляційної інстанції, колегія суддів також враховує те, що в цій справі надання правничої допомоги з приводу вирішення питань в апеляційному порядку не може бути об'єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з позовом, яка є більш складною, об'ємною і потребувала більшого аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.
44. Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги в суді першої інстанцій, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання та подання апеляційної скарги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
45. Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів касаційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за апеляційний перегляд судового рішення у розмірі 2000 грн.».
При цьому згідно з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Позивачем до суду були подані: договір про надання правничої (правової) допомоги №20/01/2022 від 20 січня 2022 року, в якому гонорар адвоката визначений у вигляді суми 3000 грн. (п.3.1 договору); п. 3.2 визначає, що клієнт здійснює виплату гонорару в розмірі 100 % від загального розміру гонорару протягом 3-х днів з дня виставлення рахунку Клієнту, але не раніше дня повернення Клієнту сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 16 530 грн. 00 коп. при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири 04 червня 2021 року, яка знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 5, кв. 243, або не раніше дня набрання рішення суду з цього питання законної сили (в залежності що наступить раніше), крім випадків дострокового розірвання або припинення цього Договору; п.3.9 Договору визначає, що за результатами надання правничої (правової) допомоги, Сторони цього Договору або їх представники складають та підписують акт приймання-передачі. Також, Сторони можуть складати проміжні акти не рідше, ніж один раз на місяць, або на вимогу однієї із Сторін цього Договору; п.3.10 Договору - Бюро надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, пов'язані з виконанням доручення, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце); вказаний договір підписаний як позивачем так і адвокатом; ордер серії АІ №1222214 від 30.05.2022; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8689/10 виданим від 07.02.2020 року на ОСОБА_2 ; посвідчення адвоката Войнова Є.А. дата видачі 07.02.2020 року; акт №2 приймання передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги від 11.08.2022 року щодо підготовки відповіді на відзив, вартість наданих послуг складає - 500 грн.
Варто зауважити, що у своїй відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив наступне, що: - «Натомість, представником позивача адвокатом Войновим Євгеном Анатолійовичем, надано суду копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 20 січня 2022 року № 20/01/22; копію прайсу Адвокатського Бюро «Войнов ПРО»; копію акту приймання-передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги № 1 від 30 травня 2022 року, що підтверджує обсяг наданих послуг та їх вартість. […]. Також, враховуючи необхідність складення та подання до суду цієї відповіді на відзив відповідача, та з урахування попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, 11 серпня 2022 року між Адвокатським Бюро «Войнов ПРО» та ОСОБА_1 був підписаний проміжний акт приймання-передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги № 2 (додаток 1), відповідно до якого послуги виконані повністю та задовольняють умови Договору, вартість наданих послуг за підготовку відповіді на відзив склала додатково 500 грн 00 коп, без ПДВ із зазначенням обсягу наданих послуг. Отже ОСОБА_1 зобов'язаний буде сплатити гонорар у розмірі 3 000 грн (на підставі Договору та актів приймання-передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги, акт № 1 доданий до позовної заяви та міститься в матеріалах справи, а акт № 2 додається до цієї відповіді на відзив), а саме не раніше дня набрання рішення суду з цього питання законної сили.».
Суд зауважує позивача, що у суду немає сумніву щодо загальної вартості наданої правничої допомоги, але у відповідності до:
- п.3.9 Договору, який визначає, що за результатами надання правничої (правової) допомоги, Сторони цього Договору або їх представники складають та підписують акт приймання-передачі. Також, Сторони можуть складати проміжні акти не рідше, ніж один раз на місяць, або на вимогу однієї із Сторін цього Договору.
- п.3.10 Договору, який визначає, що Бюро надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, пов'язані з виконанням доручення, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).
В даному випадку в матеріалах справи в наявності лише копія акту №2 приймання передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги від 11.08.2022 року, яким підтверджується вартість наданих послуг у розмірі 500,00 грн., в свою чергу матеріали справи не містять копії акту №1 приймання передачі наданих послуг правової (правничої допомоги) від 30.05.2022 року, що в даному випадку унеможливлює встановити первинно надану таку правову допомогу, а саме обсяг такої допомоги еквівалентно вартісним показникам послуг адвоката.
З урахуванням наведеного, а також наявних доказів витрат за надану професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн. та з урахуванням висновків Верховного Суду наведених вище у рішенні, суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору.
Оскільки, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - визначений у договорі разом із підтвердженням відповідно до акту приймання передачі наданих послуг №2, тому на них поширюється правило щодо розподілу судових витрат.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що судові витрати за правничу допомогу у розмірі 500,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 500,00 грн.
Щодо іншої частини витрат на правничу допомогу суд зауважує позивача, що у відповідності до приписів п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
[…].
З урахуванням наведеного, а також не повністю вирішеним питанням в даному рішенні щодо судових витрат на правничу допомогу, суд розгляне дане питання після надання позивачем відповідних доказів, а саме - копії акту №1 приймання передачі наданих послуг правової (правничої допомоги) від 30.05.2022 року до договору №20/01/22 про надання правничої (правової) допомоги від 20.01.2022 року та відповідної заяви визначеної ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України.».
Разом із заявою щодо ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача в якості доказів були надані: копія прайсу Адвокатського Бюро «Войнов ПРО», в якому зокрема зазначено, що складання позовної заяви у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України від 2500,00 грн. та копію Акта №1 приймання-передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги від 30.05.2022 року, в якому погоджена вартість наданих послуг у розмірі 2500,00 грн., та який підписаний сторонами договору про правничу правову допомогу від 20.01.2022 року №20/01/22.
З урахуванням наведеного, а також наданих доказів щодо витрат за надану професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн. та з урахуванням висновків Верховного Суду наведених вище в ухвалі, суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору, суд дійшов до висновку, що оскільки позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - визначений у договорі разом із підтвердженням відповідно до акту приймання передачі наданих послуг №1, тому на них поширюється правило щодо розподілу судових витрат.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що судові витрати за правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2500,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 242-246, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Войнова Євгена Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп.
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.О. Голошивець