Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа №200/2603/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними дії, скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 , позивач, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20 березня 2024 року №056230001663 та рішення від 06 вересня 2024 року №056230001663, якими відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» - з 19 серпня 2020 року - з дати звернення із заявою про призначення пенсії та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку із призначенням пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25, яке набрало законної сили 14 серпня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними дії, скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056230001663 від 20 березня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056230001663 від 06 вересня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України роботи в Донецькій області призначити з 31 липня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року.
В іншій частин позовних вимог - відмовлено.
19 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25, в якій позивач просить суд:
1. Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/2603/25 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25.
2. За наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду, або в разі неподання такого звіту, - визнати протиправним ухилення відповідача від виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 200/2603/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву позивача від 19 вересня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними дії, скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд заяви вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.
26 вересня 2025 року відповідач надав до суду заяву, в якій серед іншого якій зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням №056230001663 від 18 серпня 2025 року здійснило розрахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 років 09 місяців 23 дні, у тому числі пільговий стаж за Списком №2 - 34 роки 07 місяців 09 днів. Пенсію призначено з 31 липня 2020 року. Розмір пенсії складає 6493,97 грн. Відповідач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 200/2603/25 в межах зобов'язання в повному обсязі.
29 вересня 2025 року відповідач надав до суду заяву із доказами направлення щодо надання інформації про виконання рішення суду у справі №200/2603/25 позивачу.
Ознайомившись із поданою позивачем заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказаною нормою законодавець встановив обов'язок учасників справи щодо обов'язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов'язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).
Обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб'єкта, який має виконати таке рішення.
Питання, пов'язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтями 382-382-3 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, протокольним рішенням №056230001663 від 18 серпня 2025 року про призначення пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначило за рішенням суду - з 31 липня 2020 року по довічно ОСОБА_1 пенсію за віком.
Відтак, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України роботи в Донецькій області призначити з 31 липня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року.
Водночас, суд висновує, що відповідачем виконано зобов'язальну вимогу рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25, про що свідчить протокольне рішення Головного управління Пенсійного фонду України роботи в Донецькій області №056230001663 від 18 серпня 2025 року про призначення пенсії.
Отже, зазначене виключає підстави для зобов'язання відповідача подавати звіт щодо виконання зазначеної зобов'язальної вимоги, яка є виконаною.
Згідно з частиною другою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 370, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. В задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №200/2603/25 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами частини п'ятої статті 382-1 КАС України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Суддя І.С. Молочна