Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа №200/1508/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача по справі за позовом адвоката Бойко Анастасії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання протиправною дію або бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24, яке набрало законної сили 30 вересня 2024 року, адміністративний позов адвоката Бойко Анастасії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною дію або бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за періоди з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року та з 06 лютого 2023 року по 06 липня 2023 року додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), ураховуючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за періоди з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року та з 06 лютого 2023 року по 06 липня 2023 року додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), ураховуючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
В решті позовних вимог - відмовлено.
12 листопада 2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24 видано виконавчий лист.
21 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якому останній, зокрема, просив суд встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України подати звіт про виконання судового рішення у справі №200/1508/24 від 31 травня 2024 року, встановити строк для подачі звіту протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідної ухвали.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до розгляду клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та вирішено здійснювати його розгляд в порядку письмового провадження.
28 лютого 2025 року до суду надійшли пояснення Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суд від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24.
12 вересня 2025 року представник позивача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із клопотанням, в якому просив суд:
1. Винести ухвалу за результатами неподання звіту про виконання рішення суду відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 Збройних Сил України.
2. Надати новий строк відповідачу для подання звіту про виконання рішення суду.
3. Накласти на командира Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України штраф у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року прийнято до розгляду клопотання представника позивача від 12 вересня 2025 року по адміністративний справі за позовом адвоката Бойко Анастасії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання протиправною дію або бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
22 вересня 2025 року представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду клопотання про виконання ухвали суду, в якому повідомляє, що Військовою частиною НОМЕР_1 вжиті усі заходи щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №200/1508/24. Військова частина здійснить виплату на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №200/1508/24 на користь ОСОБА_1 при отриманні відповідних коштів.
Із наданого клопотання вбачається, що на цей момент Військовою частиною НОМЕР_1 виконано рішення суду у справі №200/1508/24 на загальну суму 145382 (сто сорок п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 02 коп. 08 вересня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено та подано на ім'я Начальника забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну програму) Розрахунок потреби в коштах на виконання рішення суду у справі №200/1508/24 у розмірі 505653 (п'ятсот п'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 00 коп.
Вирішуючи заявлене представником позивача клопотання, суд керувався наступним.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами частини другої статі 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).
Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб'єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов'язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.
Схожі праві висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року №1-р(ІІ)/2024.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19 та від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а.
Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі №9901/598/19.
Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Як вбачається з наданих відповідачем пояснень, Військовою частиною НОМЕР_1 Збройних Сил України вжиті заходи щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №200/1508/24. Військова частина зазначає, що здійснить виплату на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №200/1508/24 на користь ОСОБА_1 при отриманні відповідних коштів.
Наразі, рішення суду у справі №200/1508/24 виконано відповідачем на загальну суму 145382 (сто сорок п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 02 коп., що не заперечується представником позивача.
Крім того, зокрема, 08 вересня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 Збройних Сил України підготовлено та подано на ім'я Начальника забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну програму) Розрахунок потреби в коштах на виконання рішення суду у справі №200/1508/24 у розмірі 505653 (п'ятсот п'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 00 коп.
Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 та в ухвалі від 04 жовтня 2022 року у справі №200/3958/19-а вказав, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги те, що судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про умисне ухилення відповідач від виконання рішення суду у даній справі, суд не знаходить підстав для накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, клопотання представника позивача щодо накладення на командира Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України штрафу задоволенню не підлягає.
Подібний підхід щодо застосування положень частини другої статті 382 КАС України викладений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 27 січня 2022 року у справі №2а-10/2007, від 31 січня 2022 року у справі №442/3936/17, від 06 вересня 2022 року у справі №754/12702/14-а та від 24 червня 2024 року у справі №380/2458/21.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, встановлення строку для подання звіту відповідно до норм процесуального законодавства (в межах, визначених приписами частини третьої статті 382-1 КАС України) є дискреційними повноваженнями суду.
Крім того, вирішуючи заявлене представником позивача клопотання щодо надання відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24, суд враховує подані відповідачем в межах цієї справи докази в порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24.
З урахуванням наведеного та для повного виконання рішення суду, суд дійшов висновку про можливість надання відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24 - два місяці з дня отримання цієї ухвали.
Керуючись статтями 14, 241, 243, 248, 256, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Клопотання представника позивача від 12 вересня 2025 року у справі №200/1508/24 - задовольнити частково.
2. Установити Військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 31 травня 2024 року у справі №200/1508/24, разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення з детальним описом та розрахунком.
4. Відмовити у задоволенні клопотання про накладення на командира Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України штрафу у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Попередити командира Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
6. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами частини п'ятої статті 382-1 КАС України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Суддя І.С. Молочна