Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа №200/912/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом адвоката Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі №200/912/25, яке набрало законної сили 24 липня 2025 року, адміністративний позов адвоката Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення з 01 березня 2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 без застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2023 року ОСОБА_1 індексацію пенсії за віком із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2023 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/912/25 передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
15 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20 березня 2025 року у справі №200/912/25.
Зазначене клопотання позивач обґрунтовує тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно проведення індексації на виконання судового рішення. З відповіді відповідача від 21 серпня 2025 року вбачається, що на даний момент, рішення суду не виконано.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача від 15 вересня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20 березня 2025 року у справі №200/912/25 за позовом адвоката Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
22 вересня 2025 року до суду надійшли заперечення відповідача на заяву про встановлення судового контролю.
Із зазначених заперечень вбачається, що на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2023 року. Проте, так як рішення суду від 20 березня 2025 року у справі №200/912/25 набрало законної сили після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених або перерахованих на виконання судових рішень» - 17 липня 2025 року, його виконання буде здійснено після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування, відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови.
24 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому остання наголошувала на тому, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених або перерахованих на виконання судових рішень» не передбачено відтермінування питання про перерахунок пенсії, та згідно з пунктом 3 зазначеної постанови пенсійному фонду України не пізніше ніж до 01 вересня 2025 року необхідно забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
24 вересня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшли матеріали апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/912/25.
Відтак, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного виконання рішення суду від 20 березня 2025 року у справі №200/912/25.
Враховуючи перебування судді в освітніх заходах, питання про розгляд клопотання по суті вирішується у перший робочий день після їх закінчення.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм вбачається, що КАС України передбачено право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20.
Враховуючи вищезазначене, суд при розгляді цієї справи вважає за необхідне керуватися правовою позицією Верховного Суду, а як наслідок - задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
Відповідно до частини другої та третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись статтями 246, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20 березня 2025 року у справі №200/912/25 - задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом двох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суд від 20 березня 2025 року у справі №200/912/25.
3. Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
4. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Молочна