Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа№200/5483/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката Голобородька Дениса Ігоровича, який діє на підставі ордеру серії АЕ № 1155815 від 20 червня 2025 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений 7-денний строк для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням інших, ніж були наведені у позовній заяві, причин пропуску строку та підстав, з яких позивач вважає ці причини пропуску строку поважними); визначити перелік додатків до позовної заяви згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України; письмові докази, на які посилається позивач у позовній заяві.
1 серпня 2025 року від представника позивача надійшла уточнена позовні заява, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження військової служби з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, а також не врахування щомісячних сум грошового забезпечення, вказаних у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 № 15/27, від 17.01.2023 № 15/4, від 17.01.2023 № 15/8, від 17.01.2023 № 15/9 під час призначення пенсії за заявою ОСОБА_1 від 27.01.2023 та її обчислення з 27.01.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 27.01.2023 здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за заявою ОСОБА_1 від 27.01.2023 обчисливши її із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження військової служби з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, а також із врахуванням грошового забезпечення, що визначене у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 №15/27, від 17.01.2023 №15/4, від 17.01.2023 №15/8, від 17.01.2023 № 15/9, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом із уточненим позовом представником позивача подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначено, що позивач, починаючи з 24.02.2022 перебував постійно у зоні активних бойових дій і тільки у червні 2025 року він отримав змогу безпечно звернутись до адвоката за консультацією та дізнатись пізніше інформацію про те, що йому при призначенні пенсії не було зараховано частину стажу під час призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії пенсійного органу щодо не зарахування стажу за період з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, а також не врахування щомісячних сум грошового забезпечення, вказаних у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 року № 15/27, від 17.01.2023 року № 15/4, від 17.01.2023 року № 15/8, від 17.01.2023 року № 15/9 під час призначення пенсії за заявою ОСОБА_1 від 27.01.2023 року та її обчислення з 27.01.2023 протиправними та незаконними.
На думку позивача, відповідач протиправно не зарахував вказаних періодів до страхового стажу, оскільки обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що враховуючи абз. 3 пп. 2 п. 2.1 п. 2.11 Порядку №22-1 страховий стаж та заробітну плату обчислено на підставі довідок про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, а тому зарахування періодів з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2017 по 30.09.2022 не передбачено законодавством.
У відповіді на відзив позивач наголошував на обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.01.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до п. 4 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Позивач з 26.06.1995 року по теперішній час проходив військову службу в органах Служби безпеки України, а саме в Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, про що свідчать довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 02.09.2022 №178, від 30.09.2022 № 15/27, від 17.01.2023 № 15/4, від17.01.2023 № 15/6, від 17.01.2023 № 15/7, від 17.01.2023 № 15/8, від 17.01.2023 № 15/9.
Згідно з рішенням від 25.02.2025 №057050010703 про перерахунок пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 складав 9 406,48 грн. Визначено страховий стаж - 25 років 07 місяців 12 днів.
З листа відповідача від 04.07.2025 року № 0500-0202-8/66575 у відповідь на адвокатський запит позивача вбачається, що періоди роботи останнього з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022 не зараховано до страхового стажу, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про нараховані та сплачені суми заробітної плати та страхових внесків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон № 1058).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV установлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За правилами, наведеними в п. 6 Порядку № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: - військові квитки; - довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; - довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Статтею 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 11 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно зі ст. 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи- працівника.
З метою забезпечення обліку застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні діє система персоніфікованого обліку та Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі також - Закон № 2464-VI) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закон № 2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до абзацу 4 частини п'ятої статті 21 Закону № 1058-IV персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Таким чином, обов'язок щодо подання до Пенсійного фонду України відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески, покладається саме на роботодавця.
Вказане кореспондується також з нормами ч. 2 ст. 20 Закону № 2464-VI відповідно до яких персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
Д страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески (єдиний внесок).
Періоди роботи, за які страхувальник нарахував застрахованій особі заробітну плату (грошове забезпечення) та нарахував на неї (нього) відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи незалежно від того сплатив страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки застрахована особа не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи (служби) до страхового стажу за порушення, яке вчинене страхувальником платником страхових внесків (єдиного внеску).
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.
Як установлено судом, ОСОБА_1 з 26.06.1995 року по теперішній час проходив військову службу в органах Служби безпеки України, а саме в Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, про що свідчать довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 02.09.2022року №178, від 30.09.2022 року № 15/27, від 17.01.2023 року № 15/4, від 17.01.2023 року № 15/6, від 17.01.2023 року № 15/7, від 17.01.2023 року № 15/8, від 17.01.2023 року № 15/9, від 17.01.2023 №15/10, від 17.01.2023 №15/11, які було додано до заяви про призначення пенсії за віком.
Разом з цим, до заяви про призначення пенсії додавалась довідка Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17.01.2023 №15/11, в якій повідомлено про відсутність інформації щодо сплачених страхових внесків персонально за кожною застрахованою особою, зокрема відомості щодо ОСОБА_1 , у зв'язку із тим, що відомості про штатний склад військовослужбовців Служби безпеки України є інформацією з обмеженим доступом. Виключенням стала інформація у звітах за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року. При цьому, станом на 17.01.2023 заборгованість зі сплати страхових внесків відсутня.
Також, до заяви про призначення пенсії позивачем додані довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 року № 15/27, від 17.01.2023 року № 15/4, від 17.01.2023 року № 15/8, від 17.01.2023 року № 15/9 з яких вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.07.2000 по 31.12.2004 та з 01.01.2017 по 31.12.2022 отримував щомісячні суми грошового забезпечення, на які сплачені страхові внески, про що зазначено у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 року № 15/27, від 17.01.2023 року № 15/4, від 17.01.2023 року № 15/8, від 17.01.2023 року № 15/9.
В довідці від 17.01.2023 №15/10 Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомлено, що у 2014 році невідомими особами була захоплена адмінбудівля за адресою м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 62, в якій знаходилися архіви відомства до липня 2014 року включно. У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, активними бойовими діями, в тому числі у м. Маріуполь, де знаходились архівні відомства з липня 2014 року по грудень 2021 року включно, з метою уникнення заволодіння агресором паперові носії інформації було знищено. Розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 2000 року по грудень 2005 року здійснено за аналогічною посадою в регіональних органах СБУ, з січня 2007 по 31 січня 2014 року на підставі електронної бази особової картки нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , з лютого 2014 року по 31 жовтня 2014 року на підставі довідки про доходи ОСОБА_1 від 22.11.2022 року № 59/4-5407нт, наданої Управлінням СБУ в Запорізькій області, з 01 листопада 2014 року по 31.12.2021 року на підставі електронної бази особової картки нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 01 січня 2022 року по грудень 2022 року на підставі первинних документів.
Отже, належними доказами підтверджується період проходження ОСОБА_1 військової служби у період з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, а також отримання ним грошового забезпечення у період з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №770 затверджено Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським.
Пунктом 15 цього Порядку передбачено обов'язок правління Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики, Міноборони, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, МВС, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони затвердити порядок подання, обліку та оброблення відсутніх у реєстрі застрахованих осіб персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, відомості про яких становлять інформацію з обмеженим доступом.
З аналізу наведеного вбачається, що на відповідні територіальні органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок затвердити особливий порядок подання страхувальниками, зокрема Службою безпеки України, персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків застрахованих осіб у разі їх відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.07.2000 по 31.12.2016. Такі відомості використовуються для призначення пенсій військовослужбовцям, зокрема військовослужбовцям Служби безпеки України.
Однак, правлінням Пенсійного фонду України не затверджено відповідний порядок.
Також слід зазначити, що не унормовано порядок подання страхувальниками, зокрема Службою безпеки України (його територіальними органами), персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків застрахованих осіб у разі їх відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період починаючи з 01.01.2017 необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям.
Таким чином, позивач не може бути позбавлений права на зарахування відповідного періоду служби до страхового стажу через невиконання правлінням Пенсійного фонду України його обов'язку затвердити порядок подання, обліку та оброблення відсутніх у реєстрі застрахованих осіб персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, відомості про яких становлять інформацію з обмеженим доступом.
Обов'язок щодо внесення відомостей про застрахованих осіб до Реєстру страхувальників та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних має саме страхувальник або уповноважений орган.
Відсутність в Реєстрі страхувальників відомостей про отримане грошове забезпечення та сплату страхових внесків, за умови підтвердження належними доказами таких обставин, не може позбавити позивача соціальної захищеності та отримання пенсії у належному розмірі з урахуванням повного страхового стажу за час проходження військової служби в управлінні Служби безпеки України.
Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині перерахунку пенсії за віком.
Дана позиція також узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 06.04.2022 у справі № 607/7638/17.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не враховано відомості, зазначені у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 року № 15/27, від 17.01.2023 року № 15/4, від 17.01.2023 року № 15/8, від 17.01.2023 року № 15/9 про отримане позивачем грошове забезпечення, а також не зараховано до страхового стажу позивача періоди з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, у зв'язку з чим управлінням допущена протиправна бездіяльність в цій частині.
Як наслідок, з метою відновлення порушеного права позивача наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за заявою ОСОБА_1 від 27.01.2023 із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження військової служби з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, а також із врахуванням грошового забезпечення, що визначене у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 року № 15/27, від 17.01.2023 року № 15/4, від 17.01.2023 року № 15/8, від 17.01.2023 року № 15/9, з урахуванням раніше виплачених сум.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження військової служби з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, а також не врахування щомісячних сум грошового забезпечення, вказаних у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 № 15/27, від 17.01.2023 № 15/4, від 17.01.2023 № 15/8, від 17.01.2023 № 15/9 під час призначення пенсії за заявою ОСОБА_1 від 27.01.2023 та її обчислення з 27.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 27.01.2023 здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за заявою ОСОБА_1 від 27.01.2023, обчисливши її із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження військової служби з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 01.01.2017 по 31.12.2022, а також із врахуванням грошового забезпечення, що визначене у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 30.09.2022 №15/27, від 17.01.2023 №15/4, від 17.01.2023 №15/8, від 17.01.2023 № 15/9, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд.3; ЄДРПОУ 13486010) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова