27 червня 2025 року Справа № 160/10363/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С.
за участі:
представника позивача представників відповідача Корсунського Д.Ю. Єфіменко О.П., Андрейченко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Д» від 18.04.2023 року № 0077792302.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, змінено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року в мотивувальній частині. У іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року- залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.07.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №160/10363/23 - скасовано. Справу №160/10363/23 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 30.07.2024 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено слухати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, відповідач протиправно призначив та провів перевірку позивача на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.4 ст. 78 ПК України у період дії воєнного стану чим порушив вимоги під. «б» п.п. 69.2 п. 69 ПК України. Вказує, що жодна норма ПК України не містить приписів стосовно можливості призначити перевірку платника податків за фактами, що свідчать про порушення податкового законодавства в частині оподаткування доходів нерезидента. У запитах відповідача, які передували призначенню перевірки позивача, не зазначено всіх обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу сумнівів у вірності оподаткування доходів нерезидента, а також не наведено конкретних фактів, які свідчать про порушення саме позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; наказ на призначення перевірки не містить відомостей про те, що пояснення позивача необґрунтовані або документально не підтвердженні, а зазначено лише абстрактну фразу, а саме «у зв'язку із ненаданням ТОВ «Відродження» у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит». Позивач звертає увагу, що в наказі на проведення перевірки невірно визначено найменування нерезидента, а саме: замість вірного DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD, зазначено DNIPRO AGRO ALLANCE LTD. Оподаткування при виплаті дивідендів здійснено позивачем згідно вимог ПК України та Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (далі - Конвенція). DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD на момент виплати дивідендів було єдиним учасником (засновником) позивача та володіла часткою 100% у статутному капіталі позивача. DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD на момент виплати дивідендів було резидентом Республіки Кіпр та не здійснювало в Україні свою діяльність через постійне представництво у вигляді постійного місця діяльності. Позивачем зазначено, що господарська діяльність позивача із виробництва сільськогосподарської продукції не є тотожною інвестиційній діяльності DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD; участь представників за довіреністю у загальних зборах позивача є лише допоміжною підготовчою діяльністю, а саме: переносом інвестиційних рішень компанії, прийнятих в Республіці Кіпр в українську юрисдикцію; володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом; докази здійснення іншої господарської діяльності DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD на території України відсутні. Підписання договорів для забезпечення основної діяльності материнської компанії - нерезидента, не здійснюючи при цьому господарської діяльності материнської компанії є вчинення повіреним нерезидента виключно підготовчих та/або допоміжних функцій для забезпечення основної діяльності материнської компанії - нерезидента, не здійснюючи при цьому господарської діяльності материнської компанії; сам факт видачі довіреності нерезидентом фізичній особі положеннями Конвенції не визначається як вчинення повіреним дій, які у будь-якому випадку свідчать про здійснення повіреним діяльності постійного представництва у розумінні положень Конвенції. Позивач з 01.01.2017 є платником єдиного податку 4 групи, а відповідно до п.п.4 п.291.4 ст. 291 ПК України платник єдиного податку 4 групи є суб'єктом господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; з 23.05.2020 року ПК України доповнено п.п.133.1.1 п.133.1 ст. 133 ПК України наступного змісту «суб'єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження в Україні в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу»; до 23.05.2020 року п.п.133.1.1 п.133.1 ст. 133 ПК України не містив положень про оподаткування юридичних осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та які є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що підставою для призначення та проведення перевірки позивача слугувала норма п.78.1.1 ст. 78 ПК України. Підпункт 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України дозволяє податковому органу проведення документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів). Позивач на підставі отриманої інформації від органів Республіки Кіпр направив запит до позивача про надання інформації та пояснень. Надання позивачем відповіді на запит податкового органу не є підставою для позбавлення податкового органу прав на призначення перевірки позивача, оскільки позивач не надав всі статутні документи; не надано підтвердження про внесення учасником грошових коштів до статутного капіталу; не надано у повному обсязі додатки до протоколів загальних зборів щодо виплати дивідендів; не надано в повному обсязі регістри аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку по рахунках, які відображають операції щодо виплати дивідендів із нерозподіленого прибутку підприємства; не надано в повному обсязі платіжні документи (заявки на покупку валюти тощо). Відповідачем зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов'язку податкового органу письмово повідомляти підприємство про те, що пояснення і документи надані не в повному обсязі. Нормами ПК України та Конвенції передбачено, що якщо нерезидент здійснює свою господарську діяльність на території України самостійно або через уповноважених осіб (в даному випадку через громадян України), то така діяльність вважається діяльністю постійного представництва. DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD здійснює свою діяльність на території України, зокрема, з управління інвестиціями; 100% прибутку DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD становлять дивіденди отримані виключно від українських компаній, серед яких є і позивач. Протоколи та рішення загальних зборів учасників українських товариств, довіреності, виписані DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD свідчать про регулярний і постійних характер діяльності DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD з управління інвестиціями на території України. За вказаних обставин позивач повинен був утримати податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15 % сум суми виплачених дивідендів та за їх рахунок. Протягом перевіреного відповідачем періоду з 01.01.2017 по 30.09.2022 норма п. 141.4.2 ст. 141 ПК України діяла для всіх без виключення осіб, які здійснюють виплати доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України.
На новому розгляді справи судом отримано новий відзив, відповідь на відзив, додаткові пояснення, узагальнені доводи позивача, клопотання про долучення письмових доказів.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що будь-яких змін ПК України про відновлення права розпочати перевірки за будь-якими видами перевірок, зазначених у підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 ХХ ПК України у відповідності до пп. 78.1.1, 78.1.3, 78.1.4, 78.1.9, 78.1.13, 78.1.17-.78.1.20 п. 78.1 ст. 78 ПК України не відбулось. Проведення документальних позапланових перевірок на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не передбачалось законодавством, яке діяло під час такої перевірки. Відповідач не мав податкової інформації відносно позивача, але перевірку проводив саме відносно нього, а не резидента, хоча пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 ХХ ПК України містить декілька прямих норм, що надають можливість проведення таких перевірок нерезидентів. Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для видачі наказу про призначення перевірки, якщо позивач надав неповну відповідь на запит, не проінформувавши позивача про те, якої інформації недостатньо. Позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.
Відповідач у запереченнях зазначив, що існують всі ознаки діяльності DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD на території України як постійного представництва, що відповідає вимогам податкового законодавства України та нормам Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна. Діючим законодавством не передбачено обов'язок податкового органу письмово повідомляти підприємству про те, що пояснення і документи надані не в повному обсязі. Встановлене в акті перевірки порушення стосується ТОВ «Відродження», так як підприємством невірно застосовано ставку податку, якою обкладаються доходи нерезидента із джерелом їх отримання з України. Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» є пов'язаною особою з компанією DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD, з огляду на спільних бенефіціарів, які відіграють важливу роль в діяльності групи компаній; відомості про той факт, що ця компанія здійснює діяльність через постійне представництво не могли не бути відомі ТОВ «Відродження».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовну заяву.
Представники відповідачів у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримали, проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) зареєстровано суб'єктом господарської діяльності 28.01.2000. Основним видом діяльності за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
24.01.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №425-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186), яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1, статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1 та пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1,3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового Кодексу України, у зв'язку з ненаданням ТОВ «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) y запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.11.2022 №67912/6/04-36-23-02-11, протягом 15 робочих днів з дня отримання (запит отримано 02.12.2022), за фактами, що свідчать про порушення податкового законодавства в частині оподаткування доходів нерезидента (інформація отримана під компетентного органу Республіки Кіпр стосовно Компанії DNIPRO AGRO ALLANCE LTD).
Перевірку вирішено провести з 01.03.2023 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2022 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів на користь нерезидента DNIPRO AGRO ALLANCE LTD із джерелом їх походження з України.
В період з 01.03.2023 по 07.03.2023 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів на користь нерезидента DNIPRO AGRO ALLANCE LTD із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2017 по 30.09.2022.
За результатами перевірки складено акт від 14.03.2023 №1025/04-36-23-02/34590337.
За наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Відродження» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів на користь нерезидента компанії DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD (Республіка Кіпр) із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 встановлено порушення:
- підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), при виплаті доходів із джерелом походження з України у вигляді дивідендів на користь нерезидента компанії DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD (Республіка Кіпр), в частині неправомірного застосування пониженої ставки податку, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 16872538,05 грн, у тому числі: за 2017 рік в сумі 5772106,00 грн, за 2018 рік в сумі 7115142,00 грн, за 2020 рік в сумі 3 168318,65 грн, за 2021 рік в сумі 816771,40 грн.
Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що ТОВ «Відродження» є пов'язаною особою із Компанією DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD (з огляду на спільних бенефеціарів Астіон В та Астіон Є.), Астіон В та Астіон Є відіграють важливу роль в діяльності групи компаній, бенефеціарами якої вони є, відомості про те, що ця компанія здійснює діяльність через постійне представництво не могли не бути відомі ТОВ «Відродження»; Компанія DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD стала на облік у ГУ ДПС у Дніпропетровській області 08.06.2022; таким чином в порушення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 ст. 141 ПК України ТОВ «Відродження» безпідставно застосувало ставку податку на доходи нерезидентів 5% замість 15%, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
На підставі акту перевірки від 14.03.2023 №1025/04-36-23-02/34590337 відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 18.04.2023 № 0077792302, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 16872538 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4218134,50 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Позивач в позовній заяві в обґрунтування протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення посилається на процедурні порушення призначення проведення перевірки, яким суд надає оцінку в першу чергу відповідно до правової позиції Верховного Суду.
Судом встановлено, що підставами для видання наказу від 24.01.2023 року № 425-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Відродження» є підпункт 20.1.4 пункту 20.1, статті 20, пункт 41.1 статті 41, пункт 61.1 та пункт 61.2 статті 61, підпункт 62.1,3 пункту 62.1 статті 62, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 стаття 78, стаття 79, пункт 82.2 статті 82, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового Кодексу України, у зв'язку з ненаданням ТОВ «Відродження» y запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.11.2022 №67912/6/04-36-23-02-11, протягом 15 робочих днів з дня отримання (запит отримано 02.12.2022), за фактами, що свідчать про порушення податкового законодавств в частині оподаткування доходів нерезидента (інформація отримана під компетентного органу Республіки Кіпр стосовно Компанії DNIPRO AGRO ALLANCE LTD).
Суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Верховного Суду від 29 січня 2025 року винесена у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/8721/23 (адміністративне провадження №К/990/12556/24), якою сформовано правову позицію щодо того, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення (з посиланням на правові висновки у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 та постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18).
Так, Верховний Суд, у розглядуваній (справа №160/8721/23, адміністративне провадження №К/990/12556/24) справі зазначив, що «спірним є питання відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України рішення Відповідача про донарахування податку з огляду, зокрема, на посилання Позивача на проведення перевірки з порушенням законодавчої на час спірних правовідносин вимоги законодавства та без дотримання вимог щодо оформлення запитів на проведення перевірки.
Аналізуючи зміст норм податкового законодавства Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Суд звертає увагу на те, що юридичною підставою прийняття наказу, за наслідками реалізації якого проведено перевірку та ухвалений спірний у справі індивідуальний акт є підпункт 78.1.1 пункт 78.1 статті 78, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
У контексті висновків щодо порушення самої процедури призначення перевірки, Суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Згідно з підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Як передбачають положення пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У зв'язку з набранням чинності у грудні 2021 року Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX ця норма викладена наступній редакції:
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті.
Повертаючись до тверджень щодо фактичного зазначення у наказі підстав для її проведення, то необхідно вказати, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У постанові від 22 лютого 2023 року у справі №620/309/20, на яку є посилання у касаційній скарзі, Верховний Суд вказав, що надіслати на адресу платника (вручити платнику) обов'язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження контролюючий орган має право лише у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення таким платником податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, за наслідками отримання податкової інформації.
У наведеній вище постанові, покликаючись на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, зазначено, що аналіз норми підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
У постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 820/4605/17, про неврахування висновків якої зазначає Відповідач, наголошено, що «змістовна конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов'язково.
Внаслідок отримання такої інформації виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.
Належною формою реалізації такого обов'язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання».
Отже, узагальнюючи наведене у контексті доводів Відповідача та Позивача під час касаційного перегляду, слід зазначити, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення (можливе порушення) платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оспорити його у суді, тоді суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування…………».
В даній справі, як і в справі №160/8721/23, суд встановив, що юридичною підставою для видання наказу про проведення перевірки ТОВ «Відродження» зазначено підпункт 78.1.1 пункт 78.1 статті 78, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
В тож же час, фактичною підставою у наказі зазначено - ненадання ТОВ «Відродження» у запитуваному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.11.2022 року №67912/6/04-36-23-02-11, протягом 15 робочих днів з дня отримання (запит отримано 02.12.2022), за фактами, що свідчать про порушення податкового законодавства в частині оподаткування доходів нерезидента (інформація від компетентного органу Республіки Кіпр стосовно компанії DNIPRO AGRO ALLANCE LTD).
Судом досліджено письмовий запит Відповідача від 28 листопада 2022 року №67912/6/04-36-23-02-11, що міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, у цьому запиті не зазначено всіх обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу сумнівів у правильності оподаткування доходів нерезидента, а також не наведено конкретних фактів, які свідчать про порушення саме Позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Позивач надав Відповідачу пояснення та копії документів у відповідь на цей запит відповідно до листа від 23.12. 2023 року за вихідним № 22-027.
Отже, наказ про призначення перевірки не містить відомостей про те, що пояснення Позивача необґрунтовані або документально не підтвердженні, а зазначено лише абстрактну фразу «… у зв'язку із ненаданням ТОВ «Відродження» у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит».
Суд зазначає, що у наказі зазначено про порушення податкового законодавства в частині оподаткування доходів нерезидента (інформація отримана від компетентного органу Республіки Кіпр стосовно Компанії DNIPRO AGRO ALLANCE LTD), натомість Позивач мав взаємовідносини з Компанією DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD.
Ця обставина, на переконання Позивача є однією з таких, що вказує на неправомірність індивідуального акта, з приводу правомірності якого виник спір.
Аналогічний висновок здійснений Верховним Судом у справі №160/8721/23, надаючи оцінку обставині зазначення Відповідачем в наказі DNIPRO AGRO ALLANCE LTD замість DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD як такій, що є істотним порушенням при формуванні наказу про проведення перевірки.
Отже наведене вище в сукупності зазначає про низку процедурних порушень при призначення перевірки Позивача.
Доводи Відповідача не спростовують встановлених судом фактів про невідповідність вимогам чинного законодавства призначення перевірки й є намаганням дослідити докази, які добуті відповідачем як податкову інформацію, що була отримана від податкового органу Республіки Кіпр, яка не відповідає вимогам її отримання в установленому законом порядку. Судом з'ясовано, що у направленому на адресу позивача запиті про надання документів не було зазначено жодних конкретних підстав та фактів, які б слугували висновком про можливе порушення платником податків вимог законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС України
В матеріалах справи міститься Запит ДПС України до компетентного органу Республіки Кіпр від 13.03.2020 №2664/5/99-00-09-02-02-05 підписаний особою, яка не мала повноважень на такі дії.
Так, Лист ДПС України від 13.03.2020 №2664/5/99-00-09-02-02-06 на адресу Міністра Фінансів Республіки Кіпр, підписано виконуючим обов'язки директора Департаменту стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва Оксаною Степаненко. В той час як Відповідно до Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування, саме Міністр фінансів Кіпру є компетентним органом для обміну інформацією з боку Республіки Кіпр, але з боку України таким органом, згідно Конвенції є Міністерство фінансів України або його повноважний представник.
Крім того, Запит ДПС України до компетентного органу Республіки Кіпр від 13.03.2020 №2664/5/99-00-09-02-02-05 містив недостовірну інформацію щодо перебування українських платників податків в т.ч., ТОВ «Відродження», під слідством.
Згідно п.1.1 Наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2012 за №1247 «Про затвердження порядку обміну податкової інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, який затверджено Міністерством фінансів України від 30.11.2012 за №1247» (який діяв до 17.06.2022) визначено термін «спеціальний запит про одержання або надання інформації з-за кордону». Спеціальний запит про одержання або надання інформації з-за кордону запит про інформацію, яка може бути надана в результаті перевірки або досудового розслідування платника податку щодо ухилення від сплати податків. Згідно п.1.5 цього Наказу, спеціальний запит робиться у разі, якщо факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході перевірки суб'єктів господарювання виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації.
В матеріалах справи відсутні дані про знаходження позивача під слідством на дату запиту.
Отже доказ, отриманий не у визначений Законом спосіб не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Відтак, твердження Відповідача про правомірність проведення та призначення перевірки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Таким чином, з урахуванням вказаних положень чинного податкового законодавства, а також правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки та її призначення, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки, які стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Д» від 18.04.2023 № 0077792302 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4921 від 15.05.2023.
Отже, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0077792302 від 18.04.2023 року, яке винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір у сумі 26840,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 04 липня 2025 року.
Суддя О.В. Єфанова