29 вересня 2025 рокуСправа №160/16035/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення про зняття ОСОБА_1 з обліку інформаційної підсистеми "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал НП України";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення про зняття ОСОБА_1 з обліку інформаційної підсистеми "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал НП України".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на звернення представника позивача, протиправно відмовлено у поданні заяви (повідомлення) до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про зняття ОСОБА_1 з обліку в інформаційній підсистемі "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" за відсутності підстав для внесення таких відомостей.
04.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині зазначення відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України, стосовно адвоката Чернишова Гліба Валентиновича (для суду та для сторін, що будуть брати участь у справі).
11.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із уточненою позовною заявою, поданою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення про зняття ОСОБА_1 з обліку інформаційної підсистеми "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал НП України";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення про зняття ОСОБА_1 з обліку інформаційної підсистеми "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал НП України".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як встановлено судом, відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі - 18.06.2025 року та позов з додатками - 30.05.2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного повідомлення.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
23.06.2025 року представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмові пояснення на позовну заяву. В обґрунтування письмових пояснень представник третьої особи зазначив, що відповідно до довідки Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП згідно даних системи «ІПНП» станом на 03.06.2025 наявні наступні відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема:- працівниками Самарівського РУП ГУНП в Дніпропетровській області було зареєстровано звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 вхідний № 24/7978 від 28.05.2024 (ЄО № 13657), відомості стосовно останнього зняті з обліку 01.03.2025, підстави зняття - за зверненням ТЦК та СП;- звернення у вигляді набору даних № Е2062419 від 04.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо порушення законодавства про мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звернення зареєстровано за № 20828 від 05.05.2025 до системи ІПНП Самарівським РВП ГУНП в Дніпропетровській області (довідка Управління інформаційно аналітичної підтримки ГУНП від 04.06.2025 № 60895-2025 - додається). Крім цього, згідно довідки Самарівського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області «Про надання інформації» № 63653-2025 від 06.06.2025 , станом на 06.06.2025 за даними системи «ІПНП» наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за № 20828 від 05.05.2025 системи «ІПНП» Самарівського районного відділу поліції ГУНП.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянином України, військовозобов'язаний, що підтверджується витягом з додатку «Резерв+».
Згідно відомостей з додатку «Резерв+», ОСОБА_1 має порушення правил військового обліку та має відмітку «Розшукує ТЦК та СП».
24.04.2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом в якому, зокрема, просив повідомити, які саме правила військовог обліку були порушені ОСОБА_1 та повідомити підстави оголошення в розшук ОСОБА_1 .
На вказаний адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь листом №216/1604 від 30.04.2025 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порушення законодавства про військовий облік не проходив медичних оглядів військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, і у період, установлений Законом України від 11.04.2024 №3633-IX (тобто з 18.05.2024 по 17.07.2024) не уточнив персональні дані щодо результатів медичного огляду ВЛК для визначення придатності до виконання військового обов?язку за станом здоров?я, а також не має належного військово-облікового документа, відповідного за змістом діючому законодавству України.
За відсутності відомостей про результати медичних оглядів ВЛК, уточнення персональних даних без явки до ТЦК та СП є неповним, в силу того, що законом до складу персональних даних віднесені результати медичних оглядів ВЛК, і застарілі або відсутні дані підлягали уточненню у вищезазначений період.
У листі вказано, що у зв?язку із наявністю вказаного порушення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів ОСОБА_1 має статус порушника військового обов?язку. Цей статус може бути скасований лише після усунення відповідного порушення.
При цьому, зі змісту листа вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не «оголошував в розшук» ОСОБА_1 , оскільки такими повноваженнями не наділений. Розшук громадян, відповідно до діючого законодавства, здійснюється органами Національної поліції.
Вважаючи такі дії та бездіяльність щодо не зняття з розшуку позивача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Досліджуючи доводи позовної заяви суд зазначає, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
За правилами пункту 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 року № 559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
-Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
-Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
-Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку № 559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону № 1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону № 3543.
З матеріалів справи вбачається, що формування (оновлення) даних щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 відбулось 28.06.2024 року, тобто у період з 18.05.2024 по 17.07.2024.
Щодо доводів відповідача, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку тим, що щодо нього відсутні відомості про проходження ним медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, суд зазначає про таке.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі Закон № 3543-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 Закону №3543-ХІІ, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Приписами ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Частиною 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, а саме: інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Стаття 22 Закону №3543-ХІІ викладена в редакції, із змінами, внесеними згідно, зокрема, із Законом № 3633-IX від 11.04.2024 року.
Також, суд зазначає, що у ч.2 Перехідних положень Закону України № 3633-IX від 11.04.2024 року зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані; у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, фактичним предметом спору є визначення ІНФОРМАЦІЯ_2 порушення ОСОБА_1 законодавства про військовий облік, а саме:
- не проходив медичних оглядів військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, і у період, установлений Законом України від 11.04.2024 №3633-IX (тобто з 18.05.2024 по 17.07.2024);
- не уточнив персональні дані щодо результатів медичного огляду ВЛК для визначення придатності до виконання військового обов?язку за станом здоров?я.
Означене підтверджується змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_1 №216/1604 від 30.04.2025 року.
Водночас, ОСОБА_1 у своєму позові заперечує вказані обставини, вважає, що ним здійснено уточнення своїх облікових даних через Центр надання адміністративних послуг, що підтверджується витягом з додатку «Резерв+».
Враховуючи викладене, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров'я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.
Втім, пунктом 6-1 частиною 2 статті 7 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних, необхідна в цілях забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в обсягах даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів").
Згідно ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медична інформація - інформація про медичне обслуговування особи або його результати, викладена в уніфікованій формі відповідно до вимог, встановлених законодавством, у тому числі інформація про стан здоров'я, діагнози та будь-які документи, що стосуються здоров'я та обмеження повсякденного функціонування/ життєдіяльності людини.
Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що у даному випадку ОСОБА_1 під час оновлення (надання) своїх персональних даних не було надано про себе персональних даних щодо результатів медичного огляду (медичної інформації).
Матеріали справи також не містять будь-яких медичних документів щодо ОСОБА_1 .
Відтак, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не у відповідності до вимог Закону №3543-ХІІ та Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року було уточнено персональні дані, а саме ОСОБА_1 не було надано своїх персональних даних щодо результатів медичного огляду, що відповідно є порушенням правил військового обліку.
А отже, враховуючи відсутність доказів в матеріалах справи, які спростовують твердження про неповне оновлення персональних даних, в частині відсутності відомостей про проходження медичного огляду ОСОБА_1 , суд зазначає про таке.
Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, ст. 210 та ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами ч. 1 ст. 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком № 1487, відповідно до пункту 56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний лист ГУНП в Дніпропетровській області № 636532025 від 06.06.2025 року, в якому зазначено, що працівниками Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області 29.05.2024 було зареєстровано звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 Вх. №24/7978 від 28.05.2024 (ЄО №13657), відомості відносно останнього зняті з обліку 01.03.2025, підстави зняття за зверненням ТЦК та СП. Станом на 06.05.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за № 20828 від 05.05.2025 системи ІПНП Самарівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області. Вказано, що інформація відносно ОСОБА_1 надійшла до вказаного підрозділу в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Положення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС.
Суд наголошує, що відповідно п.2 розділу І Положення про інформаційно-комунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України" затвердженого Наказом МВС України 03.08.2017 № 676 (далі положення) Інформаційно-комунікаційна система "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно- аналітичного забезпечення.
Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС). Відповідно п.1 розділу 4 Положення власник системи ІПНП вживає заходів із організації матеріально-технічного та кадрового забезпечення, що необхідні для ефективного функціонування системи. Власником системи ІПНП є Національна поліція України. Відповідно п.2 розділу 4 Положення адміністратором системи ІПНП є уповноважений структурний підрозділ апарату центрального органу управління Національної поліції України. Відповідно п.3 розділу 4 Положення Користувачами системи ІПНП є: посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким в установленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в системі ІПНП; фізичні особи та інші уповноважені посадові особи суб'єктів ЄІС МВС, яким в установленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в ЄІС МВС.
Відповідно Доручення Національної поліції України №11396/01/272023 від 03.11.2023 доручено Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки забезпечити з 15.11.2023 введення в тестову експлуатацію ІП "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" системи "ІПНП". Начальникам ГУНП доручено забезпечити унесення до ІП "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" системи ІПНП інформації про звернення до Національної поліції щодо необхідності доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП.
Відповідно роз'яснень Управління Інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Харківській області від 18.07.2024 підставою, для внесення відомостей про громадян України до обліків інформаційної підсистеми "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал НП України" є в тому числі й звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до Національної поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.210, 210-1 КУпАП.
При цьому, суд наголошує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку та ІТС Інформаційний портал Національної поліції України, не вносять та не виключають до них відомості.
Водночас, з огляду на наявність порушення позивачем правил військового обліку, що є адміністративним правопорушенням, згідно приписів ст.210, 210-1 КУпАП, суд доходить висновку про відсутність підстав для звернення відповідача до органів національної поліції із відповідним зверненням про зняття ОСОБА_1 з обліку інформаційної підсистеми "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал НП України".
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність вимог про допущення відповідачем бездіяльності, яка полягає у неподанні до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення про зняття ОСОБА_1 з обліку інформаційної підсистеми "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал НП України".
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Згідно до ст. 139 КАС України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський