19 вересня 2025 рокуСправа №160/34191/24
Дніпропетровский окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/34191/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/34191/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.
Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №041254 від 03.07.2024 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Дяденчуком Дмитром.
Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що з метою отримання якісної професійної правничої допомоги для захисту своїх інтересів в суді Позивач уклав Договір про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року з Адвокатом Бардадим Ольгою Костянтинівною (надалі - Договір). Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору, Сторони досягли згоди, що за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, Клієнт зобов'язаний виплатити Адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах визначених Договором. Сторони домовились, що розмір гонорару Адвокатського об'єднання за цим Договором визначається за домовленістю сторін. Відповідно до п. 3.9. Договору, Факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до п. 3.10 Договору, Підставою для сплати гонорару, фактичних, судових та інших витрат є рахунок-фактура або інший документ, зокрема, але не виключно акт приймання-передачі. На підтвердження витрат на правничу допомогу Позивач надає належним чином засвідчену копію акту № 1 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року. Позивач зазначає, що розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу (у загальному розмірі 10000,00 грн.) є співмірним, обґрунтованим та пропорційним зі складністю справи, обсягом та часом, витраченим на надання послуг
Так, 03.09.2025 винесено рішення, 09.09.2025 року на адресу суду надано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу з доказами наданих послуг.
Справа слухалась в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Отже справу розглянуто в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Отже, за приписами ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення лише якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
До заяви про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на правничу допомогу) додано:
- копію акту приймання-передачі №1 наданих послуг від 05.09.2025 до договору про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року;
- копію платіжної інструкції №300 від 05.09.2025 на суму 10000 грн
До позовної заяви додавався договір про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження виконання умов договору про надання правничої (правової) допомоги адвокатом подано до суду - договір про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року. копію акту приймання-передачі №1 наданих послуг від 05.09.2025 до договору про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року; копію платіжної інструкції №300 від 05.09.2025 на суму 10000 грн.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Проаналізувавши акт приймання-передачі №1 наданих послуг від 05.09.2025, судом встановлено, що не підлягають відшкодуванню такі послуги як:
- аналіз наданих документів, визначення предмета позову та моніторинг судової практики та висновків у спірних правовідносинах -1135,50 грн.
- копіювання додатків для всіх учасників справи та засвідчення вказаних копія в загальній кількості 104 аркуші - 1135,50 грн.
- Написання адвокатського запиту від 12.10.2024 року та направлення його до відповідача 757,00 грн..
Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов'язані з розглядом адміністративної справи.
Вказані послуги не підлягають відшкодуванню, оскільки не пов'язані з безпосереднім представництвом адвоката в суді, вказані послуги є складовою підготовки адвоката для розгляду справи, ознайомлення його з документами позивача для можливості надання правової допомоги позивачу в суді та підготовки заяв по суті справи.
Такі послуги не підлягають задоволенню судом.
Отже, за актом наданих послуг від 05.09.2025 підлягають відшкодуванню послуги в сумі 6972,00 грн.
Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено вимоги до визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в актах наданих послуг є частково доведеними та підлягають частковому задоволенню судом у загальному розмірі на суму 6972,00 грн.
Вказана сума у розмірі 6972,00 грн. є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст. 243, 252 КАС України, суд,-
Заяву представника ТОВ «ГРАНДЛАІН» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/34191/24- задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ТОВ «ГРАНДЛАІН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6972,00 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова