29 вересня 2025 рокуСправа №160/17806/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі від 17.06.2025 року № 0400-010504-8/116044, про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 10 396,68 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10 396,68 грн, згідно з квитанцією №0037510011 від 21.09.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем помилково сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, так як вона не є платником такого збору, бо є особою, яка придбала житло вперше. Відповідач відмовився задовольнити заяву про повернення помилково сплаченого збору, у зв'язку із чим позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначення розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами з 21.07.2025 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Також вказаною ухвалою суду зобов'язано третю особу надати додаткові докази по справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
25.06.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали суду від 19.06.2025 року надійшли додаткові дока та письмові пояснення, у яких зазначено, що грошові кошти в сумі 10 488, 00 гривень, сплачені ОСОБА_1 , зараховані 21.09.2023 року на рахунок UA878999980313050156000004569, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна", з призначенням платежу "*;101;3444711764;24140500;Збір з операц.придбаван. куп/ прод. нерух.майна (1%),, Без ПДВ, Від ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 " згідно платіжної інструкції від 21.09.2023 року № 11997664К.
01.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 10 396,68 грн. Зі змісту поданої заяви не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти. З 26 вересня 2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866, про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (за текстом - Порядок № 1740). Пункт 15.2 Порядку № 1740 доповнено підпунктами “в» та “г» такого змісту: “в - особа придбаває житло вперше, а саме: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); “г» - особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов». Також зазначає, що довідки видаються органами приватизації (управління комунального майна) щодо невикористання права на приватизацію та мають охоплювати дані з усієї території України або бути надані з усіх “місць проживання (після 1992 року)», в останньому випадку окремого підтвердження потребуватиме встановлення місць проживання особи з 1992 року по дату укладання договору купівлі-продажу. Для розгляду заяви щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна необхідно було надати документи, які дадуть можливість зробити висновок про такі помилково або надміру сплачені кошти, а саме: довідку про реєстрацію місця проживання з дати народження по ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 06.08.2019 року по дату укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна; довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Отже, позивач повинна була надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що вона придбала житло вперше. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 29.09.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що 21.09.2023 року між позивачем у справі ОСОБА_1 (покупець), та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №1629, вартість придбаної позивачем за договором становить 1048800 грн., на підставі цього договору за позивачем зареєстровано право власності на квартиру номер АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 10 396,68 грн, що підтверджується копією квитанції №9318-2445-3424-5469 від 21.09.2023 року.
Позивач, вважаючи, що оскільки нерухоме майно нею придбано вперше вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання нерухомого майна, 20.05.2022 року звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо повернення помилково сплачених коштів.
Проте, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.06.2025 року № 0400-010504-8/116044 позивачу повідомлено про відсутність підстав для складання подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 10396,68 грн. та зазначено, зокрема, наступне. Для розгляду заяви щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна Вам необхідно надати документи, які дадуть можливість зробити висновок про такі помилково або надміру сплачені кошти, а саме: довідку про реєстрацію місця проживання з дати народження по ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 06.08.2019 року по дату укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна; довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Щодо інформації з “Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта», то дана інформація повинна бути з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН). Однак, в період до 01.01.2013 року реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу у РПВН здійснювалась за добровільним заявницьким принципом, а тому частина договорів купівлі-продажу та набутих за ними прав не відображена у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Для розгляду заяви ОСОБА_1 долучено довідку від 04.10.2024 року №3/16-5009 департаменту житлового господарства Дніпровської міської Ради. Надана довідка не підтверджує дані про невикористання ОСОБА_1 житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу.
Вважаючи, що відповідач протиправно не підготував та не направив до органів казначейської служби подання про повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (далі - Закон № 400/97).
Законом України від 15.07.1999 року № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 19.09.1999 року, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Аналіз п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97 дає можливість зробити висновок про те, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Об'єктом оподаткування для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна ( стаття 2 Закону № 400/97).
Аналогічні за змістом норми передбачені п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок № 1740).
Відповідно до п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Питання повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а також процедура повернення коштів, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який розроблений на виконання ст. ст. 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року (далі - Порядок № 787).
Положеннями п. 5 глави I Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Пунктом 10 цього ж Порядку передбачено, що заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень п. 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Положеннями ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 16.02.2011 року затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Постановою Кабінет Міністрів України №866 від 23.09.2020 року «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866), серед іншого, доповнено Порядок № 1740, новою нормою, а саме:
- пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
«в») особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
«г») особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов»;
- пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
і ця постанова набрала чинності 26.09.2020 року.
Отже починаючи з 26.06.2020 року шляхом внесення змін до Порядку № 1740 державою створено дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла. Для цього така особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У разі якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені пп. «в» і «г» п. 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем у справі разом із заявою про повернення помилково сплачених грошових коштів від 20.05.2025 року надано довідку від 04.10.2024 року № 3/16-5009 департаменту житлового господарства Дніпровської міської Ради. Однак, надана довідка не підтверджує дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу.
Отже, позивачем не надані інформація та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення її від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання нерухомого майна, необхідність надання якого та його певний перелік визначеного державою у пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740.
За таких обставин, з огляду на невиконання позивачем вимог чинного на момент звернення до відповідача (20.05.2025 року) законодавства в частині ненадання нею у повному обсязі визначених пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 документів, у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна