29 вересня 2025 рокуСправа №160/18335/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
24.06.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Юрочкін Юрій Валерійович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до загального трудового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1980 року по 20 червня 1983 року в Дніпродзержинському професійному торгово-кулінарному училищі обласного управління торгівлі та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047050032081 від 26.05.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу період навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1980 року по 20 червня 1983 року в Дніпродзержинському професійному торгово-кулінарному училищі обласного управління торгівлі та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на загальних умовах з прийняттям обґрунтованого рішення, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , станом на 21.05.2025 року, досягла 60 річного віку та має загальний трудовий стаж більше 32 років (33 роки 7 місяців 14 днів), однак рішенням №047050032081 від 26.05.2025 року про результати розгляду її заяви від 19.05.2025 року Відділом з питань призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області визнано її страховий стаж лише за 30 років 9 місяців 24 дні та відмовлено в зарахуванні її стажу за період навчання згідно наданого атестату №01800, з 01.09.1980 року по 20.06.1983 року (2 роки 9 місяців 20 днів) із зазначенням підстави відмови - «оскільки наявне виправлення в періоді зарахування на навчання». Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач вважає, що підтвердженням трудового стажу за періоди її навчання з 01.09.1980 року по 20.06.1983 року є трудова книжка. Вважає таке рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправним, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 10.07.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
04.07.2025 року на електронну адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з даною позовною заявою з огляду на наступне. ОСОБА_1 19.05.2025 року звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058. Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.05.2025 року № 047050032081 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин: необхідний вік для призначення пенсії становить 60 років, вік позивача 59 років 11 місяці, необхідний страховий стаж становить 32 роки, страховий стаж позивача становить 30 років 09 місяців 24 дні. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до загального страхового стажу не зараховано період навчання згідно наданого атестату № 01800, з 01.09.1980 року по 20.06.1983 року, оскільки наявне виправлення в періоді зарахування на навчання. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 01 січня 2028 року - від 25 до 35 років. Враховуючи зазначене вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ч.І ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі зазначеного вище, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 29.09.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.05.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047050032081 від 26.05.2025 року відмовлено у призначенні пенсії за віком, в якому зазначено, що позивач не має достатнього страхового стажу. У рішенні про відмову зазначено, що необхідний вік для призначення пенсії становить 60 років, вік позивача 59 років 11 місяці, необхідний страховий стаж становить 32 роки, страховий стаж позивача становить 30 років 09 місяців 24 дні. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до загального страхового стажу не зараховано період навчання згідно наданого атестату № 01800, з 01.09.1980 року по 20.06.1983 року, оскільки наявне виправлення в періоді зарахування на навчання.
Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахуванням періоду навчання до страхового стажу, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон України №1788-XII).
Згідно із пунктом "а" статті 3 Закону України №1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Правові відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюється Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01.01.2004 року, та починаючи з 01.01.2011 року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня права, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно п. 1 та п. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону №1058-ІV).
Статтею 26 Закону № 1058-IV, зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, визначено, що починаючи з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу - не менше 31 року.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Суд зазначає, що копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 12.05.1965 року підтверджуються період її навчання та роботи в Дніпродзержинському Міськпіщеторзі (російською «Горпищеторг»), а саме навчання в Дніпродзержинському професійному торгово-кулінарному училищі згідно наказу № 145 від 30.08.1980 року про зарахування на навчання та наказу № 118 від 22.06.1982 року про закінчення навчання, а також наказу № 79К від 12.05.1982 року про прийняття на посаду молодшим продавцем магазину № 56 м.Дніпродзержинська (нині м.Кам'янське).
При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання позивача з 01.09.1980 року по 20.06.1983 року, оскільки є виправлення в атестаті про прийняття на навчання.
Поряд із цим, суд зауважує, що на особу (позивача) не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її атестаті.
Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення атестату з вини адміністрації учбового закладу не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Також, за аналогією потребує уваги той факт, що за правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у документах можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів.
Таким чином, вважаємо обгрунтованим той факт, що особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення її атестату чи інших документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення атестату або іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах або обрахунку страхового стажу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 року по справі №687/975/17.
Суд вважає, що недотримання правил ведення атестату може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи стосовно якої її оформлено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Таким чином, здійснення записів у трудовій документації покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе не вчинення такого запису або його неналежне оформлення не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судому постановах від 02 лютого 2018 року у справі №677/277/17, від 26 червня 2019 року у справі №423/3762/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №683/737/17, від 09 серпня 2019 у справі №654/890/17, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення атестатів в учбовому закладі, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документі про освіту.
Варто звернути увагу, що наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №127/9055/17.
Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Окрім того, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.
У той же час, у рішенні № 047050032081 від 26.05.2025 року відповідачем не встановлено жодного доказу про вжиття певних заходів з метою отримання інформації щодо достовірності інформації зазначеної у трудовій книжці позивача, натомість відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів навчання позивача за атестатом, що прямо підтверджуються записами в трудовій книжці позивачки. При цьому, відповідачем не вказані докази у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині зазначеного періоду навчання) містять неправдиві або недостовірні відомості або не збігаються з відомостями в атестаті позивача, який має виправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період її навчання з 01.09.1980 року по 20.06.1983 року.
З урахуванням наведеного вище, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047050032081 від 26.05.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу період навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1980 року по 20 червня 1983 року в Дніпродзержинському професійному торгово-кулінарному училищі обласного управління торгівлі та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на загальних умовах від 19.05.2025 року з прийняттям обґрунтованого рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до загального трудового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1980 року по 20 червня 1983 року в Дніпродзержинському професійному торгово-кулінарному училищі обласного управління торгівлі.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047050032081 від 26.05.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до загального трудового стажу період навчання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 вересня 1980 року по 20 червня 1983 року в Дніпродзержинському професійному торгово-кулінарному училищі обласного управління торгівлі та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на загальних умовах від 19.05.2025 року з прийняттям обґрунтованого рішення, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна