29 вересня 2025 рокуСправа №160/17052/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.06.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кадук Вікторія Вікторівна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд:
- визнати противоправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046050012556 від 26 березня 2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати/доходу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки, та щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року та з 18 березня 2025 року перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, обчисливши її відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою, тобто за 2022, 2023, 2024 роки, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.03.2022 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 18.03.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №310 про призначення пенсії за віком (переведення, вперше, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також 18.03.2025 року позивачем через портал електронних послуг Пенсійного фонду України було направлено заяву № ВЕБ-04001-Ф-С-25-049825 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням середньої заробітної плати/доходу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046050012556 від 26 березня 2025 року позивачу відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком через відсутність законних підстав. З виписки про періоди страхового стажу для визначення права на пенсію убачається, що позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано, зокрема, період роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року, однак з рішення не зрозуміло на яких підставах, у зв'язку із чим представником позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010307-8/79961 від 24.04.2025 року повідомлено, зокрема, що до пільгового стажу не можливо зарахувати період роботи на Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року, оскільки відсутні відомості про результати проведення за цей період атестації робочих місць на підприємстві. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 26.06.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
27.06.2025 року на адресу через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.03.2022 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 18.03.2025 року позивач звернувся з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через портал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. 18.03.2025 року позивачем через портал електронних послуг Пенсійного фонду України було направлено заяву №ВЕБ-04001-Ф-С-25-049825 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за №046050012556 від 26.03.2025 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії через відсутність законних підстав. За результатами розгляду поданих документів встановлено, що на дату звернення заявник не досяг пенсійного віку 51 рік. Відповідно до матеріалів пенсійної справи заявник отримує пенсію по інвалідності в розмірі 14 854,19 грн. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону 1058, чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Страховий стаж позивача становить 34 роки 03 місяців 29 днів, у тому числі 09 років 10 місяців 19 днів за Списком №1. Станом на дату звернення з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, визначеному Законом №1058, позивач не мав підтверджуючого необхідними документами у встановленому порядку пільгового стажу. Оскільки на дату звернення заявник не досяг пенсійного віку, відповідач не мав підстав для задоволення заяви щодо переходу на інший вид пенсії, а саме пенсії за віком. Щодо вимоги про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, обчисливши її відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою, тобто за 2022, 2023, 2024 року, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум, то вона є передчасною, оскільки позивач на теперішній час не отримує пенсію за віком. Виходячи із вищезазначеного, вважає, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 29.09.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.03.2022 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
18.03.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №310 про призначення пенсії за віком (переведення, вперше, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також 18.03.2025 року позивачем через портал електронних послуг Пенсійного фонду України було направлено заяву № ВЕБ-04001-Ф-С-25-049825 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням середньої заробітної плати/доходу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046050012556 від 26 березня 2025 року позивачу відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком через відсутність законних підстав та зазначено наступне. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи заявник отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 14854,19 грн., та страховий стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 03 місяці 29 днів, у тому числі 09 років 10 місяців 19 днів за Списком №1. За результатами розгляду поданих документів встановлено, що на дату звернення заявник не досяг пенсійного віку - 51 рік. Виходячи з вищевикладеного, прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою № 310 від 18.03.2025 року через відсутність законних підстав.
З виписки про періоди страхового стажу для визначення права на пенсію убачається, що позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано, зокрема, період роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року, однак з рішення не зрозуміло на яких підставах, у зв'язку із чим представником позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010307-8/79961 від 24.04.2025 року повідомлено, зокрема, що до пільгового стажу не можливо зарахувати період роботи на Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року, оскільки відсутні відомості про результати проведення за цей період атестації робочих місць на підприємстві.
Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати/доходу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки, та щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).
Частиною першою статті 114 Закону №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року в Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» Доменний цех № 1 згідно довідки № 1451-1739 від 23.10.2023 року суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, у листі № 0400-010307-8/79961 від 24.04.2025 року зазначено, що до пільгового стажу не можливо зарахувати періоди роботи: на Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року, оскільки відсутні відомості про результати проведення за цей період атестації робочих місць на підприємстві.
На підтвердження пільгового стажу за Списком № 1 позивачем було надано до відповідача пільгову довідку № 1451-1739 від 23.10.2023 року, видану ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідно до якої підтверджується, що ОСОБА_1 повний робочий день працював на Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» Доменний цех № 1, виробництво доменне з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року - горновим доменної печі що передбачено: список № 1, розділ ІІІ, підрозділ 1а, позиція 1030100а-11699 згідно зі Списками, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, стаття 114 п. 3 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Всього за вищевказані періоди відпрацьовано: за списком № 1 - 6 місяців 11 днів.
Підстава видачі: особова картка, штатний розклад, технологічний процес.
Зазначена пільгова довідка № 1451-1739 від 23.10.2023 року містять наступні відомості: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто містить усі відомості зазначені у пункті 20 Порядку № 637 від 12 серпня 1993 року.
Верховний суд у постанові від 26.06.2019 року по справі №442/5949/16а дійшов наступного висновку: «видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв'язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Тобто, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 637, і роботодавець за правильність відомостей зазначених у ній несе відповідальність, у зв'язку з чим підприємство не може на власний розсуд відкликати або скасовувати видану довідку.»
Відповідно до пункту 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки бо відповідних записів у ній»: документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Суд зазначає, що вищевказана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підписана відповідними посадовими особами та засвідчена печаткою, що відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Отже, пільгова довідка № 1451-1739 від 23.10.2023 року є належним доказом роботи позивача за Списком № 1 у період з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року в Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» Доменний цех № 1.
В частині доводів відповідача про не підтвердження атестації за спірний період роботи, суд зазначає про таке.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.
Згідно п.1 Порядку та Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року № 357 державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесення їх до категорії з шкідливим і важкими умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладався на органи Державної експертизи умов праці.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій встановлено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
У пункті 4.2 Порядку №383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №383 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно не зараховано позивачу до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року в Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» Доменний цех № 1.
З урахуванням того, що при розгляді заяви позивача від 18.03.2025 року №310 відповідач протиправно не зарахував позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року, що призвело до неправильного обрахунку пільгового стажу, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046050012556 від 26.03.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.03.2025 року №310, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Щодо вимоги про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, обчисливши її відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою, тобто за 2022, 2023, 2024 року, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, однак, питання щодо обрахунку пенсії за віком є передчасними. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому вказана вимога є передчасною, оскільки позивач на теперішній час не отримує пенсію за віком (рішення суду в даній справі ще не виконано).
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 968,96 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 484,48 грн.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046050012556 від 26.03.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 19.05.1993 року по 30.11.1993 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.03.2025 року №310, з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна