29 вересня 2025 рокуСправа №160/14796/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицька І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська», 12 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови, наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_1 , 1987 року народження, до військової служби, яка оформлена довідкою №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025;
- визнати протиправним та скасувати наказ №192 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2025 щодо призову ОСОБА_1 , 1987 року народження, до Збройних Сил України та призначення до Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 змінити статус ОСОБА_1 з військовослужбовця на військовозобов'язаного в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- визнати протиправною бездіяльність із невжиття заходів на відновлення порушених прав ОСОБА_1 12 Регіональною військово-лікарською комісією під час розгляду скарги останнього на дії ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати провести повторний (контрольний) повний та об'єктивний медичний огляд ОСОБА_1 на предмет визначення ступеня придатності його до військової служби за станом свого здоров'я, з залученням вузькопрофільних лікарів та проведенням додаткових досліджень;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2025 в частині про зарахування ОСОБА_1 , 1987 року народження, до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , 1987 року народження, зі списків особового складу військової частини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та 23.04.2025 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби. При цьому, позивачем ВЛК пройдено формально, без залучення вузькопрофільних лікарів, його медичні документи не були вивчені комісією, тому, висновок ВЛК про придатність позивача до військової служби є необґрунтованим. Постанова ВЛК оскаржена позивачем у порядку адміністративного оскарження. Проте, за результатом оскарження постанова залишена у силі, а також позивачу відмовлено у повторному медичному огляді. Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2025 №192 ОСОБА_1 призвано до Збройних Сил України та призначено до Військової частини НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що вказаний наказ прийнято на підставі незаконних рішень, тому, наказ про призов також є протиправним. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.
Цією ж ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- копію сторінки із записом періоду часу, підстав і мети перебування ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 22-24.04.2025 р., а також осіб, що здійснили доставку останнього, виходячи зі змісту журналу відвідувачів;
- копії документів, що стали підставою для зняття ОСОБА_1 з обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) за місцем реєстрації і взяття на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо часу вчинення таких дій;
- копію корінця на підтвердження вручення повістки військовозобов'язаному ОСОБА_1 зі статусом «обмежено придатний» для проходження військово-лікарської експертизи (медичного огляду) лікарями Кременчуцької військово-лікарської комісії;
- копію направлення ОСОБА_1 на ВЛК, враховуючи його статус «обмежено придатний» і необхідність пройти ВЛК до 05.06.2025 р. на підставі відповідної повістки;
- інформацію щодо часу реєстрації направлення на ВЛК в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ОСОБА_1 ;
- копію протоколу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби від 23.04.2025;
- копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 про затвердження складу військово-лікарської комісії при даному ІНФОРМАЦІЯ_3 і призначення голови ВЛК станом на 23.04.2025;
- копії документів, що стали підставою для видачі ОСОБА_1 ВОД;
- роздруковану картку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо номеру виданого ВОД, часу та підстав його видачі.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :
- копію наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду та зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- копію довідки ВЛК та іншої медичної документації, наявної в розпорядженні.
На адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 23.04.2025 позивача було взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 . 23.04.2025 позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним по гр. ІІ наказу МО України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402 від 14.08.2008. 24.04.2025 позивача знято з військового обліку на підставі абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Вважає, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні будь-які порушення норм чинного законодавства.
Представником позивача було подано до суду клопотання про витребування доказів, в обґрунтування якого зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не було виконано вимоги ухвали суду від 26.05.2025, в частині щодо витребування документів.
Ухвалою суду клопотання представника позивача щодо витребування доказів задоволено. Повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- копію сторінки із записом періоду часу, підстав і мети перебування ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 22-24.04.2025 р., а також осіб, що здійснили доставку останнього, виходячи зі змісту журналу відвідувачів;
- копії документів, що стали підставою для зняття ОСОБА_1 з обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) за місцем реєстрації і взяття на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо часу вчинення таких дій;
- копію корінця на підтвердження вручення повістки військовозобов'язаному ОСОБА_1 зі статусом «обмежено придатний» для проходження військово-лікарської експертизи (медичного огляду) лікарями Кременчуцької військово-лікарської комісії;
- копію направлення ОСОБА_1 на ВЛК, враховуючи його статус «обмежено придатний» і необхідність пройти ВЛК до 05.06.2025 р. на підставі відповідної повістки;
- інформацію щодо часу реєстрації направлення на ВЛК в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ОСОБА_1 ;
- копію протоколу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби від 23.04.2025;
- копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 про затвердження складу військово-лікарської комісії при даному ІНФОРМАЦІЯ_3 і призначення голови ВЛК станом на 23.04.2025;
- копії документів, що стали підставою для видачі ОСОБА_1 ВОД.
Представником Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», на адресу суду, було подано клопотання про заміну неналежної сторони.
На адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає, що медичний персонал КНМП, діючи у складі ВЛК, не здійснював огляд позивача на предмет його придатності до військової служби та відповідного висновку не формував.
На адресу суду через систему «Електронний суд» від представника 12 Регіональної військово-лікарської комісії надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 12 РВЛК як ВЛК регіону є окремою медичною установою в системі Міністерства оборони України, наділеною широким спектром прав і повноважень, розгляд ВЛК регіону пропозицій, заяв та скарг військовослужбовців та інших осіб регулюються нормами Закону №393 та Інструкції, з урахуванням норм Положення. Матеріалами справи підтверджується, що позивач у зв'язку із незгодою з постановою ІНФОРМАЦІЯ_8 звернувся зі скаргою до 12 РВЛК. Остання, вивчивши надані на розгляд медичні документи та проаналізувавши реальну медичну картину, дійшла висновку, що оскаржувана постанова в частині визначення ступеню придатності до військової служби винесена обґрунтовано, підстав для проведення повторного медичного огляду немає. Разом з тим, позивачем не реалізовано передбачене Положенням право на оскарження до ЦВЛК, як найвищого органу у структурі військово-лікарської експертизи. Наголошує на тому, що відповідь ВЛК регіону у формі листа-роз'яснення не є рішенням у розумінні норм Положення, яке підлягає судовому перегляду без наявного рішення ЦВЛК. Окрім того, зауважує, що ВЛК надано виключне право встановлення ступеню придатності до військової служби, а також вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
Ухвалою суду клопотання представника Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» про заміну неналежної сторони задоволено. Замінено сторону у справі, а саме, неналежного відповідача позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» (вул. Лікаря Парнети, буд. 16, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ЄДРПОУ 41318879) на належного відповідача, а саме: позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» (ЄДРПОУ 01111598, пров. Павлівський, буд. 1/4, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600). Розгляд адміністративної справи почато спочатку.
На адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що затримання та доставка до органів ТЦК не належить до повноважень ВЛК, а відтак, не може бути підставою для скасування їх рішень. Під час проходження ВЛК позивачем останньому були проведені усі передбачені наказом №402 дослідження та аналізи, комісією враховано усю медичну документацію, наявну на момент обстеження. Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази звернення до ЦВЛК, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
На адресу суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшли витребувані судом документи.
До суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній підтримав позовні вимоги на зауважив, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов'язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб'єкті владних повноважень.
Представником позивача також надано до суду заяву щодо перевірки чинності законодавства України.
Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання з вимогами щодо використання чинного законодавства України.
Представником позивача також надано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження погіршення стану слуху позивача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до проходження військової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2025 №192 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» призвано по мобілізації 24.04.2025 та направлено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , 1987 р. н.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.04.2025 №120 з 24.04.2025 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_4 .
30.04.2025 представником позивача подано до 12 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на рішення (постанову) Кременчуцької військово-лікарської комісії.
Листом 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 05.05.2025 №2526 «Щодо розгляду заяви» представнику позивача повідомлено про те, що скарга не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, а отже, розгляду не підлягає.
09.05.2025 представником позивача повторно подано до 12 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на рішення (постанову) Кременчуцької військово-лікарської комісії.
Листом 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 15.05.2025 №1189/2713 «Щодо розгляду скарги» представнику позивача повідомлено про те, що на момент проведення медичного огляду постанову ВЛК про придатність до військової служби винесено обґрунтовано, для скасування постанови ВЛК і проведення на теперішній час повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби - підстав немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України», передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Завданням адміністративного судочинства в силу ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суб'єктом владних повноважень на підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII), Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон№ 2232-ХІІ), Положення № 402.
Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Так, статтею 70 Закону №2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.
Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 затверджено Положення №402.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК); перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров'я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Відповідно до підпункт 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
госпітальні ВЛК;
гарнізонні ВЛК;
ЛЛК;
ВЛК Десантно-штурмових військ;
ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У позовній заяві позивачем протиправність оскаржуваних рішень та дій відповідачів обґрунтована незаконністю довідки військово-лікарської комісії №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025, якою ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Як убачається із наведених вище норм Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою, зокрема, визначення придатності за станом здоров'я до військової служби військовозобов'язаних, за результатами якого приймають постанови.
До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Відповідно до Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП не наділені повноваженнями змінювати своє рішення. Проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями ВЛК ТЦК та СП особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.
Позивач звертався до регіональної ВЛК зі скаргою щодо перегляду довідки позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська».
При цьому, предметом спору в даній справі є не рішення регіональної ВЛК за результатами розгляду скарги, а саме довідка військово-лікарської комісії №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що перевірка рішення ВЛК ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов'язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому, позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №240/13173/22.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу про призов, визнання протиправною бездіяльності із невжиття заходів на відновлення порушених прав позивача, визнання протиправним та скасування наказу про зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 є похідними від позовної вимоги про визнання протиправною та скасування довідки ВЛК, тому, також не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська», 12 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови, наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька