29 вересня 2025 рокуСправа №160/17785/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтиненталь Україна» в особі представника Муравського Володимира Володимировича до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
18.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 17.06.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтиненталь Україна» в особі представника Муравського Володимира Володимировича до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.05.2025 року №12829889/44837846, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким відмовлено ТОВ “Агроконтиненталь Україна» у реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №100 від 11.04.2025 року на суму 2 646 134,40 грн. датою її фактичного подання до реєстрації 11.04.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв'язку з чим прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Окрім того, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку. Поряд із цим, оскаржуване рішення не містить інформацію, яка безпосередньо ними використовувалась при прийнятті рішень про віднесення до ризикових платників. Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
07.07.2025 року від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В мотивування вказаного представник відповідача-1 зазначив про те, що ТОВ «Агроконтиненталь Україна» (код ЄДРПОУ 44837846), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ДНІПРОВСЬКА ДПІ), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Згідно даних ЄРПН ТОВ «Агроконтиненталь Україна» (код ЄДРПОУ 44837846) подано на реєстрацію податкову накладну №100 від 11.04.2025 року на загальну суму 2 646 134,40 грн, у т.ч. ПДВ 441 022,40 грн, на адресу Приватного акціонерного товариства «Нікопольський завод технологічного оснащення» (код ЄДРПОУ 31760880). Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку № 1165, реєстрація податкової накладної поданої ТОВ «Агроконтиненталь Україна» в ЄРПН зупинена. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що зупинка податкової накладної №100 від 11.04.2025 року, згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відбулася 22 квітня 2025 року. Так, після зупинки реєстрації податкових накладних №38 від 26.10.2024 року в ЄРПН сформована квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної, також квитанція одночасно надіслана постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Згідно даних зазначених в Квитанції № 1 до податкової накладної №100 від 11.04.2025 року «реєстрація податкової накладної від 11.04.2025 №100 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7228 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.7143%, "Рпоточ"=1512749.12». Також, у Квитанції до податкової накладної №100 від 11.04.2025 року наведено перелік документів які необхідно надати Платнику: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" ДПС України, версія 2.4.0.3)». Отже, зі змісту квитанцій вбачається, що Платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації кожної податкової накладної, а також зазначено причини такого зупинення. Для підтвердження реальності здійснення господарської операції зазначеної у податковій накладній №100 від 11.04.2025 року ТОВ «Агроконтиненталь Україна» на розгляд Комісії регіонального рівня (далі - Комісія) було подано Повідомлення від 23.04.2025 №1 та додані копії документів у кількості 9 додатків (Витяг з журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження здійснення по відмовленим ПН/РК до ПН № 100). За результатами розгляду документів, Комісією Платнику направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2025 року № 12791736/44837846 (далі - Повідомлення) згідно форми, наведеної у Додатку 2 до Порядку №520. Так, у означеному Повідомленні Комісією вказано на перелік первинних документів які необхідно додатково надати Платнику для прийняття Комісією Рішення, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, зокрема проставлено відмітки у таких графах: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме первинних документів щодо: - придбання; - товарів; - зберігання продукції; - інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. У рядку Повідомлення «Додаткова інформація» вказано, що Платнику необхідно надати наступні документи та інформацію: «Надати пояснення щодо здійснення платником податку ризикових операцій: Згідно ЄРПН встановлено придбання товарно-матеріальних цінностей - Тетранатрієва сіль; етилендіамінтетраоцтовакислота, Гліцин, Цинково-натрієва сіль, Кислоти гідроксиетиліден - 1,1 - дифосфонової порошкової та іншого товару в об'ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів/виконаних робіт /наданих послуг, що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Відсутня картка 361,632 рахунку, документи щодо оренди або власності приміщень». До того ж, формі Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень у (Додаток 2 до Порядку №520) передбачено наступне попередження для платників: «У разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку.». У законодавчо встановлені терміни ТОВ «Агроконтиненталь Україна» не надано додаткових пояснень та/або документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції зазначеної у податковій накладній №100 від 11.04.2025 року, у зв'язку з чим Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а саме: - рішення від 06.05.2025 року № 12829889/44837846 про відмову в реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». ТОВ «Агроконтиненталь Україна» скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження подано скаргу до Комісії центрального рівня на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Комісії регіонального рівня, а саме: - подано скаргу на рішення від 06.05.2025 року № 12829889/44837846. За результатами розгляду скарги від 15.05.2025 року № 9137528710 Комісією центрального рівня винесено рішення від 23.05.2025 року № 22032/44837846/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 07.11.2024 року в ЄРПН без змін; підстава винесеного рішення: ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв(iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних. На думку відповідача, обґрунтованість винесеного Комісією рішення підтверджує саме повідомлення Платника про необхідність подання додаткових документів, необхідних для розгляду питання, щодо реєстрації податкової накладної. Таким чином, Комісією було забезпечено право на подання додаткових пояснень та документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Отже, у відповідача були законні підстави для винесення рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної. Платником не надані запитувані Комісією копії документів та інформацію, а саме: «Надати пояснення щодо здійснення платником податку ризикових операцій: Згідно ЄРПН встановлено придбання товарно- матеріальних цінностей - Тетранатрієва сіль; етилендіамінтетраоцтова кислота, Гліцин, Цинково-натрієва сіль, Кислоти гідроксиетиліден - 1,1 - дифосфонової порошкової та іншого товару в об'ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів/виконаних робіт /наданих послуг, що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Відсутня картка 361,632 рахунку, документи щодо оренди або власності приміщень» при отриманні Повідомлення. Судова практика щодо рішень контролюючого органу винесених з підстав ненадання/часткового надання Платником додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення. Комісією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв'язку з ненаданням платником податку письмових пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165. Отже, комісія при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Зауважено щодо дискреційності повноважень Державної податкової служби України з реєстрації податкової накладної. Також вказано, що позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними, та належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
07.07.2025 року від представника ДПС України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В мотивування вказаного представник відповідача-2 зазначив про те, що ТОВ «Агроконтиненталь Україна» (код ЄДРПОУ 44837846), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ДНІПРОВСЬКА ДПІ), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Згідно даних ЄРПН ТОВ «Агроконтиненталь Україна» (код ЄДРПОУ 44837846) подано на реєстрацію податкову накладну №100 від 11.04.2025 року на загальну суму 2 646 134,40 грн, у т.ч. ПДВ 441 022,40 грн, на адресу Приватного акціонерного товариства «Нікопольський завод технологічного оснащення» (код ЄДРПОУ 31760880). Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку № 1165, реєстрація податкової накладної поданої ТОВ «Агроконтиненталь Україна» в ЄРПН зупинена. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що зупинка податкової накладної №100 від 11.04.2025 року, згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відбулася 22 квітня 2025 року. Так, після зупинки реєстрації податкових накладних №38 від 26.10.2024 року в ЄРПН сформована квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної, також квитанція одночасно надіслана постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Згідно даних зазначених в Квитанції № 1 до податкової накладної №100 від 11.04.2025 року «реєстрація податкової накладної від 11.04.2025 №100 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7228 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.7143%, "Рпоточ"=1512749.12». Також, у Квитанції до податкової накладної №100 від 11.04.2025 року наведено перелік документів які необхідно надати Платнику: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" ДПС України, версія 2.4.0.3)». Отже, зі змісту квитанцій вбачається, що Платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації кожної податкової накладної, а також зазначено причини такого зупинення. Для підтвердження реальності здійснення господарської операції зазначеної у податковій накладній №100 від 11.04.2025 року ТОВ «Агроконтиненталь Україна» на розгляд Комісії регіонального рівня (далі - Комісія) було подано Повідомлення від 23.04.2025 №1 та додані копії документів у кількості 9 додатків (Витяг з журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження здійснення по відмовленим ПН/РК до ПН № 100). За результатами розгляду документів, Комісією Платнику направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2025 року № 12791736/44837846 (далі - Повідомлення) згідно форми, наведеної у Додатку 2 до Порядку №520. Так, у означеному Повідомленні Комісією вказано на перелік первинних документів які необхідно додатково надати Платнику для прийняття Комісією Рішення, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, зокрема проставлено відмітки у таких графах: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме первинних документів щодо: - придбання; - товарів; - зберігання продукції; - інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. У рядку Повідомлення «Додаткова інформація» вказано, що Платнику необхідно надати наступні документи та інформацію: «Надати пояснення щодо здійснення платником податку ризикових операцій: Згідно ЄРПН встановлено придбання товарно-матеріальних цінностей - Тетранатрієва сіль; етилендіамінтетраоцтовакислота, Гліцин, Цинково-натрієва сіль, Кислоти гідроксиетиліден - 1,1 - дифосфонової порошкової та іншого товару в об'ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів/виконаних робіт /наданих послуг, що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Відсутня картка 361,632 рахунку, документи щодо оренди або власності приміщень». До того ж, формі Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень у (Додаток 2 до Порядку №520) передбачено наступне попередження для платників: «У разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку.». У законодавчо встановлені терміни ТОВ «Агроконтиненталь Україна» не надано додаткових пояснень та/або документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції зазначеної у податковій накладній №100 від 11.04.2025 року, у зв'язку з чим Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а саме: - рішення від 06.05.2025 року № 12829889/44837846 про відмову в реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». ТОВ «Агроконтиненталь Україна» скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження подано скаргу до Комісії центрального рівня на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Комісії регіонального рівня, а саме: - подано скаргу на рішення від 06.05.2025 року № 12829889/44837846. За результатами розгляду скарги від 15.05.2025 року № 9137528710 Комісією центрального рівня винесено рішення від 23.05.2025 року № 22032/44837846/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 07.11.2024 року в ЄРПН без змін; підстава винесеного рішення: ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв(iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних. На думку відповідача, обґрунтованість винесеного Комісією рішення підтверджує саме повідомлення Платника про необхідність подання додаткових документів, необхідних для розгляду питання, щодо реєстрації податкової накладної. Таким чином, Комісією було забезпечено право на подання додаткових пояснень та документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Отже, у відповідача були законні підстави для винесення рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної. Платником не надані запитувані Комісією копії документів та інформацію, а саме: «Надати пояснення щодо здійснення платником податку ризикових операцій: Згідно ЄРПН встановлено придбання товарно- матеріальних цінностей - Тетранатрієва сіль; етилендіамінтетраоцтова кислота, Гліцин, Цинково-натрієва сіль, Кислоти гідроксиетиліден - 1,1 - дифосфонової порошкової та іншого товару в об'ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів/виконаних робіт /наданих послуг, що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Відсутня картка 361,632 рахунку, документи щодо оренди або власності приміщень» при отриманні Повідомлення. Судова практика щодо рішень контролюючого органу винесених з підстав ненадання/часткового надання Платником додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення. Крім того, на думку представника відповідача, наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіональною, рівня, зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним.
Крім того, 07.07.2025 року від представників відповідачів до суду надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування яких зазначено про наступне. Так, до позовної заяви додано ордер на надання адвокатом Муравським Володимиром Володимировичем правничої допомоги ТОВ «Агроконтиненталь Україна» від 10 червня 2025 року серії АЕ № 1332653, згідно Договору №23/25 від 12 червня 2025 року. Проте, серед додатків до копії позовної заяви, яка наявна в системі «Електронний суд» та надійшла на адресу відповідачів, представником позивача не надано документів які можуть підтвердити обсяг наданих адвокатом позивачу у даній справі робіт для визначення достовірного розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджували б фактичний розмір таких витрат. Зокрема, Договір про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва №23/25 від 12 червня 2025 року між Адвокатським об'єднанням «ЕКВІТА», код ЄДРПОУ: 42500599 та директора ТОВ «Агроконтиненталь Україна» Кузьменко О.І. містить загальний та досить широкий перелік обов'язків Адвоката, щодо надання правової допомоги. При цьому, в Договорі викладено лише стандартні загальні фрази, без жодних посилань на конкретні обставини даної судової справи, документи тощо. Так, до Договору додано Додаток, а саме: Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва №23/25 від 12 червня 2025 р. у якому визначено вартість послуг (гонорар), а саме: «Сторони домовились, що вартість наданої правової допомоги (гонорару) за Договором є Договірною. Вартість аналізу документів по справі становить 4000,00 грн; Вартість підготовки та подання позовної заяви становить 15000,00 грн; Вартість підготовки та подання відповіді на відзив становить 6000,00 грн; Вартість участі в одному судовому засіданні першої інстанції становить 1800,00 грн; Вартість підготовки та подання інших процесуальних документів узгоджується сторонами в Акті прийому-передачі наданих послуг». Також, представником позивача додано Рахунок-фактуру № В-5/06/25 від 13.06.2025 року де вказано суми до сплати та призначення платежу, а саме: 1. Проведення аналізу документів по справі; визначення та погодження з Клієнтом правової позиції та порядку дій - ціна 4000,00 грн.; 2. Підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - ціна 15000,00 гр. Натомість, жодних інших документів, які обґрунтували суму у 19 000,00 грн., та підтверджували би обсяг наданих адвокатом позивачу у даній справі робіт для визначення достовірного розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджували б фактичний розмір таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з вказанням часу, затраченого ним на виконання конкретної роботи, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) представником позивача - не надано. Проте, представником позивача до суду надано платіжну інструкцію № 1697 від "16" червня 2025 pоку якою підтверджено що ТОВ "АГРОКОНТИНЕНТАЛЬ УКРАЇНА" сплатило АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ЕКВІТА" 19 000,00 грн. Призначення платежу - Оплата за юридичні послуги зг. рах. №В-5/06/25 від 13.06.2025, без ПДВ. Отже, є наявний факт оплати послуг адвоката, проте надані представником позивача документи не доводить співмірність витрат на професійну правничу допомогу, зокрема зважаючи на те, що дана категорія справ не є новою. Крім того, на розгляд Комісії регіонального рівня (далі - Комісія) вже було подано Повідомлення від 23.04.2025 №1 з письмовим поясненням щодо господарської операції відображеної у податковій накладній №100 від 11.04.2025 року (зупинка реєстрації якої є предметом спору) та додані копії документів у кількості 9 додатків. Звертаємо увагу суду, що ті ж самі документи були долучені до позовної заяви, при цьому - кількість відповідних документів не є значною. Таким чином, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними.
15.07.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзиви, в якій представник позивача зазначив про те, що відповідачі не подали будь - яких доказів на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзивах на позовну заяву є необґрунтованими.
26.08.2025 року від представника позивача до суду надійшло заперечення на клопотання про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним, яке обґрунтовано тим, що у Повідомленні від 25.04.2025 року №12791736/44837846, надісланому Комісією відповідно до форми, затвердженої Додатком 2 до Порядку № 520, не містилося вимоги щодо надання ТОВ «АГРОКОНТИНЕНТАЛЬ УКРАЇНА» Договору відповідального зберігання майна від 18.03.2025 року. Відсутність у переліку витребуваних документів зазначеного Договору свідчить про безпідставність посилання контролюючого органу на його ненадання як підставу для відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тим паче визнавати його недопустимим, неналежним, недостовірним доказом.
Щодо клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, тобто, не брати до уваги документи, які ТОВ «Агроконтиненталь Україна» не надавалися комісії регіонального рівня; визнати такими, що не підлягають розгляду в якості доказу як договір відповідального зберігання майна від 18 березня 2025 року, то суд зазначає, що таке клопотання не підлягає до задоволення, оскільки приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду цього спору є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.
Відтак, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
В оскаржуваному рішенні контролюючий орган вказав підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, а саме, «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».)». Ці підстави лише зводяться до цитування норми наказу Міністерства фінансів від 12.12.2019 № 520. Позивач надавав разом з поясненнями всі необідні документи, акти наданих послуг, видаткові накладні.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року зазначена вище справа розподілена та 19.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
23.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.
08.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Рапан Ганни Анатоліївни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено.
В період з 15.08.2025 року по 29.08.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.04.2025 року ТОВ «Агроконтиненталь Україна» (далі по тексту - позивач) отримав повідомлення про зупинення (блокування) реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в Автоматизованій системі "Єдине вікно подання електронної звітності" ДПС України, в якому запропоновано надати пояснення та копії документів (а саме, договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, інші документи), що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
23.04.2025 року позивачем ТОВ «Агроконтиненталь Україна» було відправлено пояснення на підставі Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В повідомленні було надані пояснення щодо укладення договору купівлі-продажу №1301/25 від 13.01.2025 року між ТОВ «Агроконтинеталь Україна» та R.L.Steels & Energy Ltd.(Індія). Відповідно до умов укладеного договору, ТОВ «Агроконтиненталь Україна» внесли 50% передплати за круглі прутки, згідно інвойсу.
17.01.2025 року було укладено договір поставки між ТОВ «Агроконтиненталь Україна» та ПАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» №29 від 17.01.2025 року. Умовами договору було передбачено, що попередня оплата та оплата за товар, здійснюється після поставки товару (відстрочка платежу).
Виконуючи умови Договору ПАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення" здійснив предоплату за товар, що підтверджується платіжною інструкцією №866 від 11.04.2025 рокуна суму 2 646 134, 40 грн. (в тому числі, ПДВ на суму 441 022,49 грн.), тож відповідно в свою чергу, за фактом передплати ТОВ «Агроконтиненталь Україна», як постачальник було виписано на адресу ПАТ "Нікопольський завод технологічного оснащення" податкову накладну №100 від 11.04.2025 року.
В якості обґрунтувань зупинених реєстрації ДПС було зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 7228302000, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
На виконання вимог Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року за №520, до листа пояснення додатково були надані скан-копії наступних документів, що підтверджують факт здійснення операцій, щодо яких було оформлено податкову накладну №100 від 11.04.2025 року, а саме: Договір поставки №1301/25 від 13.01.2025 року, укладений між ТОВ «Агроконтинеталь Україна» та R.L.Steels & Energy Ltd. (Індія); Договір поставки №29 від 17.01.2025 року, укладений між ТОВ «Агроконтиненталь Україна» та ПАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення»; Платіжна інструкція №866 від 11.04.2025 року.
Повідомлення з листом-поясненням та додатками було отримано та прийнято ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Проте, в подальшому ТОВ «Агроконтинеталь Україна» отримав через електронний кабінет рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12829889/44837846 від 06.05.2025 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
15.05.2025 року, ТОВ «Агроконтиненталь Україна» було оскаржено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року. А саме, подано скаргу відповідно до Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Додатково до скарги було надано уточнюючі документи, а саме Договір відповідального зберігання від 18.03.2025 року (про даний договір було зазначено ТОВ «Агроконтиненталь Україна» в поясненнях від 15.05.2025 року, які були подані ГУ ДПС в Дніпропетровській області. При цьому, останнім вказаний договір додатково не витребовувався).
23.05.2025 року було отримано рішення №22032/44837846/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до Порядку розгляду скарги, яким було залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін на підставі ненадання відповідних документів.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі Порядок № 1165) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН, Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком № 1246.
Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком № 1165.
За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).
Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У постановах від 03.06.2021 по справі №822/2095/18, від 24.06.2021 по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об'єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.
Так, згідно з квитанціями від 22.04.2025 року реєстрацію податкової накладної від 11.04.2025 року №100 зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7228 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку № 3 до Порядку № 1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку № 1165).
Суд вказує, що відповідачем не наведено жодного розрахунку за п.1 Критеріїв ризиковості, що не відповідає вимогам пп. 2 п. 11 Порядку № 1165.
У квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які підстави господарської операції стали причиною для визнання її ризиковою. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.
Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної хоча і містить перелік документів, які необхідно надати платнику податків, проте, такий перелік за своїм змістом повторює норму п. 5 Порядку № 520 та не є персоналізованим по відношенню до платника податків та підконтрольної операції. При цьому відсутність конкретизації документів, які вимагалися контролюючим органом для реєстрації податкових накладних фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Суд зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суд, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.
У постанові від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.
Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22.
Суд зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законними.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З огляду на відсутність у надісланій квитанції вказівки на конкретний перелік документів, що мали бути надані з метою підтвердження обґрунтованості складення спірної податкової накладної, платник податку надав документи на власний вибір, що у своїй сукупності підтверджували правомірність оформлення податкової накладної.
Посилання відповідача на те, що перелік документів, надання яких є необхідним для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі, визначений пунктом 5 Порядку №520, суд визнає безпідставними, оскільки зазначеною нормою передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може включати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у Реєстрі.
А тому вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
У ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланих позивачем спірних податкових накладних положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Посилання контролюючого органу у квитанції на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації спірної податкової накладної у ЄРПН.
Суд також враховує, що позивач після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надіслав податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості їх складення.
На пропозицію відповідача позивачем було надано додатково витребувані у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Проте, підстав не прийняття чи відхилення відповідачем наданих позивачем документів ГУ ДПС України у Дніпропетровській області ані позивачу, ані суду не надано.
Також, суд встановив, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної та прийняття оскаржуваного рішення відповідачем-1 вказано - ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Проте, ані в квитанції, ані в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС України у Дніпропетровській області не вказувалося про необхідність надання підтвердження походження товару зазначеного в податковій накладній.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Суд зазначає, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування ПН та, відповідно, підставою для реєстрації ПН є реальне виконання господарських операцій, які є об'єктом оподаткування. Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
При розгляді таких спорів необхідно встановити настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Тому, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
У постанові від 14.05.2019 № 825/3990/14 Верховний Суд дійшов висновку, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням кожної господарської операції. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками га формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів.
У постанові від 06.03.2018 по справі № 804/5444/16 Верховний Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися па підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Суд зазначає, що надані документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій, містять достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зауважує, що контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Крім того, суд зауважує, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2022 у справі № 803/1130/13-а та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №804/7470/16.
У постанові від 21.02.2023 по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 по справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Відповідно до викладеного та враховуючи встановлені обставини цієї справи суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної №100 від 11.04.2025 року на суму 2 646 134,40 грн. є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.
Отже, оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.05.2025 року №12829889/44837846, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким відмовлено ТОВ “Агроконтиненталь Україна» у реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів прийняття, оскільки не встановлює, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22.
Суд також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13.03.2023 у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судами було встановлено, що згідно з наданих первинних документів позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.
З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
При цьому, суд не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності).
Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
Водночас, суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб'єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.
При цьому, відповідно до усталеної практики така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.
Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18
Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 13.12.2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Суд відхиляє посилання відповідачів на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, як такі що є нерелевантними обставинам даної справи, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові навів висновки щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН в разі не надання платником податків конкретний перелік документів та інформації зазначених у Повідомленні контролюючого органу.
Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірної податкової накладної, складеної позивачем, у ЄРПН.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, теж не є законним.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів, вичерпний перелік яких, як встановлено вище, податковим органом не зазначено, таке рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Така позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 06.03.2024 у справі №440/3706/23 та від 03.10.2023 у справі 380/4146/22.
Дослідивши надані платником податків на розгляд комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення та первинні документи суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №100 від 11.04.2025 року, відтак є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкових накладної.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.05.2025 року №12829889/44837846, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким відмовлено ТОВ “Агроконтиненталь Україна» у реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Відтак, оскільки рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19 - 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну за датою фактичного її подання, тобто 22.04.2025 року.
Суд вважає хибним твердження податкового органу, що вимога зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу (ДПС України) та є передчасною.
Суд зазначає, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18 (постанова від 15.12.2021).
В зв'язку з протиправністю рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, у ДПС України є тільки один варіант рішення реєстрація спірної податкової накладної, що не передбачає іншого варіанту дій (рішення), а отже не є дискреційними повноваженнями податкового органу.
Також, законодавством не передбачений інший спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, а тому дана вимога не є передчасною.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 3208 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3208 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.
З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 19 000 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з підпунктом 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду подано копію договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва №23/25 від 12.06.2025 року; копію додатку №1 від 12.06.2025 року до договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва №23/25 від 12.06.2025 року; копію акту №В-6/06/25 від 16.06.2025 року про приймання виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 19 000 грн.; копію рахунку-фактури №В-5/06/25 від 13.06.2025 року на загальну суму 19 000 грн.; копі платіжної інструкції від 16.06.2025 року №1697 на суму 19 000 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.07.2018 року (Серія ДП №3755) відносно адвоката Муравського Володимира Володимировича.
Суд також вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 року (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Так, суд зауважує, що з урахуванням предмету позову, зазначена справа є справою незначної складності. Також, суд зауважує, що по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.
До того ж, розгляд даної справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача про розподіл судових витрат.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. підлягають стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтиненталь Україна» в особі представника Муравського Володимира Володимировича до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.05.2025 року №12829889/44837846, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким відмовлено ТОВ “Агроконтиненталь Україна» у реєстрації податкової накладної №100 від 11.04.2025 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №100 від 11.04.2025 року на суму 2 646 134,40 грн. за датою фактичного її подання, тобто 22.04.2025 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтиненталь Україна» (код ЄДРПОУ 44837846) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3208 грн. (три тисячі двісті вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтиненталь Україна» (код ЄДРПОУ 44837846) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник