29 вересня 2025 рокуСправа № 160/23935/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні за заявою від 22.07.2025року (вх.№1509 від 23.07.2025) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей (даних) - про проходження позивачем 17.10.2018 року медичного огляду військово-лікарською комісією та про визнання непридатним до військової служби з виключенням мене 17.10.2018 з військового обліку військовозобов'язаних відповідно ст. 61а графи III Наказу МОУ від 14.08.2008 № 402, на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 17.10.2018);
-зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 медичного огляду військово-лікарською комісією та про визнання непридатним до військової служби з виключенням мене 17.10.2018 з військового обліку військовозобов'язаних відповідно ст. 61а графи III Наказу МОУ від 14.08.2008 № 402, на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 17.10.2018).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
19.09.2025 на розгляд суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Також, позивач просить суд повернути сплачений судовий збір за подання позовної заяви.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні докази у справі та надавши їм оцінку, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Позивачу, як ініціатору судового процесу, процесуальним законом надано коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заява про залишення без розгляду позову є одним із різновидів таких клопотань.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
За приписами ч. 2 ст. 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача, передбачене нормами КАС України та за своєю суттю є формою закінчення справи без ухвалення рішення по суті. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Суд не встановив обставин, які перешкоджали б задоволенню заяви позивача про залишення позову без розгляду.
Вирішуючи заяву про повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За приписами ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Так, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується квитанцією від 19.08.2025.
За змістом частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При цьому, пунктом 4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" зокрема встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Тобто, чітко встановлено випадки коли сума судового збору не повертається, зокрема, у разі залишення позовної заяви без розгляду за заявою/клопотанням позивача.
Отже, у разі залишення позовної заяви позивача без розгляду, зокрема, у зв'язку з поданням позивачем заяви (клопотання) про залишення його позовної заяви без розгляду, - сплачена сума судового збору не повертається особі, яка його сплатила.
Аналогічний висновок відображений в постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №449/1290/20.
Як встановлено судом, позивач просить суд повернути сплачений судовий збір за наслідком задоволення його заяви про залишення без розгляду позовної заяви.
Враховуючи існуюче нормативне правове регулювання, суд дійшов висновку про відмову у поверненні судового збору.
Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі № 160/23935/25, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Сластьон