12 вересня 2025 рокуСправа №160/15575/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" (вул. Калинова, 53, м. Дніпро, 49087, код ЄДРПОУ 37129163) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення,-
27.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (далі - позивач) до Волинської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000055/3 від 06.03.2025 р. Волинської митниці;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/001293 від 23.12.2024p. Волинської митниці.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем для митного оформлення товару були надані всі необхідні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом (за ціною договору). Позивач вважає, що відповідач безпідставно та необґрунтовано прийняв оскаржувані рішення, оскільки наведені у них зауваження не впливають на правильність визначення митної вартості та є формальними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.06.2025 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що прийняті рішення є правомірними, а позовні вимоги позивача є безпідставними.
Згідно з положеннями ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (Покупець) та компанією Пескуера Азімут С.Л., Іспанія (Продавець) укладено Контракт № 73А/2017Р від 23.03.2017 на поставку замороженої риби та морепродуктів.
На виконання умов Контракту, позивачем на митну територію України було ввезено вантаж: «варено-морожена креветка з головою в панцирі, 150-180 шт/кг» (товар № 1) та «варено-морожена креветка з головою в панцирі, 180-200 шт/кг» (товар № 2). Згідно з інвойсом постачальника № 24/1160 від 17.12.2024, поставка здійснювалась на умовах FCA Хасселагер, Данія.
23.12.2024 позивачем до Волинської митниці було подано митну декларацію № 24UA205050045849U8, в якій митну вартість товарів було визначено за основним методом (за ціною договору). На підтвердження заявленої вартості було надано пакет документів, передбачений ст. 53 МК України.
В ході митного контролю відповідачем було виявлено розбіжності та запропоновано надати додаткові документи. Після отримання частини документів, відповідач 23.12.2024 прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2024/000342/1 та Картку відмови №UA205050/2024/001293.
Позивач оскаржив вказане рішення до Державної митної служби України. Рішенням ДМСУ № 15/15-02-02/13/1246 від 03.03.2025 було скасовано Рішення Волинської митниці від 23.12.2024 та зобов'язано прийняти нове рішення.
06.03.2025 Волинською митницею було прийнято нове Рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000055/3, яке є предметом оскарження у цій справі.
Підставами для коригування митної вартості відповідач зазначив, зокрема, те, що документи не містять всіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості, та містять розбіжності. Зокрема, відповідач вказав, що згідно з умовами поставки FCA, якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець, проте в документах відсутня інформація щодо вартості навантаження товару, і ці витрати не включені до митної вартості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані з визначенням митної вартості товарів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).
Згідно з частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом. Декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних (ч. 2 ст. 52 МК України).
Основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості (ч. 6 ст. 54 МК України). У разі, якщо митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості, заявлена митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).
Розглядаючи доводи відповідача, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Ключовим аргументом відповідача для коригування митної вартості є те, що до неї не включено витрати на навантаження товару. Відповідач посилається на загальні правила Інкотермс для умов поставки FCA, згідно з якими, якщо завантаження відбувається не в приміщенні продавця, відповідальність за це несе покупець.
Однак, суд звертає увагу на те, що позивачем на вимогу митного органу було надано додаткову угоду до Контракту від 09.12.2024. В пункті 1 цієї угоди сторони прямо погодили, що при поставках продукції на умовах FCA з будь-якого складу, відповідальність за відвантаження несе Продавець. Також зазначено, що всі витрати, пов'язані з цим, несе Продавець, якщо інше не зазначено в інвойсі.
Більше того, в інвойсі від 17.12.2024 № 24/1160, який був наданий до митного оформлення, в графі "Умови поставки" прямо зазначено: "FCA Hasselager, Denmark The seller bears the loading costs" (FCA Хасселагер, Данія, витрати по навантаженню за рахунок продавця).
За таких обставин, твердження відповідача про те, що витрати на навантаження не були включені до митної вартості, є безпідставним. Надані позивачем документи (додаткова угода та інвойс) підтверджують, що обов'язок з навантаження товару та несення відповідних витрат було покладено на продавця. Відповідно, ці витрати є складовою ціни товару, яка була фактично сплачена та заявлена до митного оформлення.
Отже, позивач надав усі документи, що дозволяють визначити митну вартість за основним методом, а сумніви митного органу щодо витрат на завантаження були повністю спростовані наданими документами. Інші зауваження відповідача, викладені в рішенні, є формальними та не спростовують достовірність задекларованої митної вартості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено наявності обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості, що унеможливлювало б застосування основного методу визначення митної вартості.
Відтак, Рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000055/3 від 06.03.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки Картка відмови в прийнятті митної декларації № UA205050/2024/001293 від 23.12.2024 року є похідною від неправомірних дій митного органу щодо визначення митної вартості, вона також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 7291,82 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 було повернуто позивачу надміру сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
З урахуванням зазначеної ухвали на користь позивача, у зв'язку з прийнятим рішенням про задоволення позову, повинно бути стягнуто 4869,42 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000055/3 від 06.03.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2024/001293 від 23.12.2024 року.
Стягнути з Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (код ЄДРПОУ 37129163) судовий збір у розмірі 4869 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 42 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко