07 квітня 2025 рокуСправа №640/23768/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/23768/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульваро- Кудрявська, буд. 16; ЄДРПОУ 42098368); третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на стороні відповідача - Пенсійний фонд України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Пенсійний фонд України, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 доплати (донарахування пенсії за період з 03.12.2019 по 31.05.2021) у розмірі 146 063,66 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 146 063,66 грн. - доплату за період з 03.12.2019 по 31.05.2021, яка виникла у зв'язку з переведенням ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 03.12.2019 (з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №640/3174/201.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що невиплата Головним управлінням Пенсійного фонду у м. Києві заборгованості з нарахованої пенсії, в порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2020 у справі №640/3174/20, є незаконною та протиправною, у зв'язку з чим, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.09.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Пенсійного фонду України надійшло пояснення, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, пов'язаних з виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2020 у справі №640/3174/20, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Закону України "Про виконавче провадження".
11.10.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на пояснення, та вважає, що доводи Пенсійного фонду України є необгрунтованими, оскільки виконавче провадження у справі №640/3174/20 вже закінчено, а рішення суду виконано в межах резолютивної частини, а саме в частині переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за нормами Закону України “Про державну службу».
01.10.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне.
Відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279, Пенсійний фонд України з 01.04.2021 перейшов до централізованого фінансування виплати пенсій. Отже, чинним законодавством визначено, що виплата пенсій є функцією, яка покладена на Пенсійний фонд України, який є окремою юридичною особою.
Фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету. Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах з датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей у підсистемі Реєстр судових рішень інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Отже, виплата нарахованих на виконання судового рішення коштів буде здійснена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань.
Відповідно до абз.1, 4 п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
29.01.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/23768/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 справу передано для розгляду судді Царіковій О.В.
05.02.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
25.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Пенсійного фонду України надійшло пояснення (вх. №9483/25), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, пов'язаних з виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2020 у справі №640/3174/20, Також, вказує на те, що сума пенсії, нарахована ОСОБА_1 на виконання судового рішення, обліковується в електронній пенсійній справі та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань.
Бюджетами Пенсійного фонду України на 2021-2024 роки, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №126, від 14.10.2022 №167, від 24.06.2023 №631, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 360 млн. грн. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 500 млн. грн. Наразі бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджений. Станом на 01.01.2025 забезпечено фінансування видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що набрали законної сили по 19.11.2020 включно, та якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу».
23.11.2020 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/3174/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №313092/03 від 28.12.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, за нормами Закону України «Про державну службу» з 03 грудня 2020 року на підставах і у порядку згідно чинного законодавства.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.05.2021 за №13091-12045/К-02/8-2600/21 зазначено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2020 у справі № 640/3174/20 нарахована доплата пенсії за період з 03.12.2019 по 31.05.2021 в сумі 146 063,66 грн.
Також у листі зазначено, що доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Таким чином, пенсійний орган зазначив, що покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Вказане підтверджується відзивом на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та поясненнях Пенсійного фонду України.
Відтак, позивач не погодившись із не виплатою пенсійним органом нарахованої доплати пенсії за період з 03.12.2019 по 31.05.2021, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до підпунктів 4, 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел.
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Кабінет Міністрів України з метою врегулювання питання погашення заборгованості, постановою від 03.09.2014 №440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (Порядок №440).
Згідно п. 20 Порядку №440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (Порядок №845).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком № 845.
Відповідно до п. 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Таким чином, виплата заборгованості по пенсіях здійснюється за рахунок спеціальних бюджетних призначень в порядку черговості, яка складається в залежності від дати надходження рішення до боржника. При цьому, нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з бюджетом Головного управління на відповідний рік за програмою КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" виділяються кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в межах, передбачених на цю мету асигнувань у бюджеті Пенсійного фонду України з урахуванням черговості їх виконання.
Суд зазначає, що відповідач не заперечує свого обов'язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку. При цьому, відповідач також вказує, що виплата буде здійснена в порядку черговості за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Таким чином, спірним питанням залишається виплата нарахованої суми в порядку черговості бюджетних асигнувань.
У постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю територіального управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Також, Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 наголосив, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У спірному випадку боржник стверджує, що причиною невиконання судового рішення слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.
Слід зауважити, що за рішенням суду у зазначеній справі боржник фактично мав здійснити не тільки перерахунок, але і виплату доплати до пенсії, яка призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений ч. 2 та ч. 3 ст.14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також суд враховує, що Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 зазначав, що невиконання пенсійним органом судового рішення, в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
У наведених рішеннях, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають виважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це, на думку Верховного суду, не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Звертаючись до обставин цієї справи, відповідач посилається на відсутність виділення коштів для виплати, як на поважну причину невиконання рішення суду в повному обсязі. Суд відхиляє доводи відповідача, що виконання судового рішення є наразі неможливим через відсутність фінансування, оскільки він не надав жодних доказів даного факту, тобто доказів на підтвердження існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що унеможливлюють виконання, а також, того що він здійснив все можливе, що від нього залежало на виконання рішення суду (включив нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставив безпосередню виплату пенсії у відповідну чергу).
Аналіз фактичних обставин справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що відповідач не довів ні суду, ні позивачу, що несплата боржником у повному обсязі перерахованої пенсії не зумовлена його недбалістю чи неналежним виконанням своїх обов'язків.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульваро- Кудрявська, буд. 16; ЄДРПОУ 42098368); третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на стороні відповідача - Пенсійний фонд України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 доплати (донарахування пенсії за період з 03.12.2019 по 31.05.2021) у розмірі 146 063,66 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 146 063,66 грн. - доплату за період з 03.12.2019 по 31.05.2021, яка виникла у зв'язку з переведенням ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 03.12.2019 (з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №640/3174/201.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 07.04.2025.
Суддя О.В. Царікова