29 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4800/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-Захід» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Композит-Захід» (далі - ТОВ «Композит-Захід», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості №UA205140/2025/000073/2 від 21.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні правовідносини із Волинською митницею виникли щодо поставки товару: склоровінгу, що являє собою скляні волокна зібрані в одну нитку, яка потім застосовується у вигляді армуючого компонента в склопластикових виробах і тканинах.
Зазначає, що декларантом позивача, у зв'язку із імпортом товару на підставі контракту №24SDGILIL2 від 08.11.2024, укладеного між ТОВ «Композит-Захід» та QINGDAO SDGEO MATERIAL CO., LTD. до відповідача було надано митну декларацію разом підтверджуючими документами щодо вартості товару.
На переконання позивача, до Волинської митниці були подані всі належні та достатні документи для підтвердження визначеної митної вартості товару згідно умов вказаного вище контракту.
Щодо недоліків, вказаних в оскаржуваному рішенні повідомляє, що відповідно до умов поставки CIF продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходить від продавця до покупця
Банківські документи, надані позивачем, повністю підтверджують здійснення оплати товару відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, укладеного з іноземним контрагентом. Витрати на страхування товару, згідно умов укладеного контракту, покладалися на іноземного контрагента з КНР і були враховані ним у ціні товару. Також позивачем підтверджено документально понесені витрати на транспортування товару в розмірі 33 244,32 грн, які були відображені у відповідній графі митної декларації та включені до митної вартості товару.
Таким чином, розрахунок митної вартості здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, із належним урахуванням усіх витрат, пов'язаних з доставкою товару, що виключає підстави для її коригування.
Звертає увагу суду, що рішення Волинської митниці про коригування не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені належні факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Подані ж до митниці документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України).
У зв'язку із наведеними обставинами просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-12).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 64).
У відзиві на позовну заяву від 23.05.2025 представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції вказує, що перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:
- відповідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 Покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом оплати частинами 30% та 70%. В банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 відповідно графи 70 (призначення платежу) наявне посилання на рахунок-проформу № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024, в якій зазначена загальна сума 24165 дол.США, що не відповідає оцінюваній партії товару 23828,04 дол. США відповідно рахунка-фактури №24SDG1LIL2 від 08.11.2024. Також, платіжні документи не містять належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такими платіжними інструкціями;
- згідно пункту 3.2 договору загальна сума контракту становить 13692,00 дол.США. За договором №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 вже здійснено імпорт попередньої партії товару на суму 12883,58 дол. Фактурна вартість імпортованого товару становить 23828,04дол. США;
- заявлені умови поставки CIF передбачають страхування вантажу, однак страхового поліса, документів про вартість страхування не надано;
- відповідно довідки про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025 зазначені транспортні витрати по доставці вантажу з порту Gdansk (Польща) до митного кордону України. Відомостей про вартість розвантажувально/навантажувальних робіт в порту не надано. В графах 21,22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості. Згідно документа, що підтверджує вартість перевезення №1802 від 18.02.2025 витрати на транспортування по маршруту Gdansk (Польща) - п/п Ягодин становлять 33244,32грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 793,70км; транспортні витрати становлять 41,88грн/км (33244,32/793,70). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин - Луцьк становить 33244,32грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 248,09грн/км (33244,32/134). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;
- в Заявці на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025 за маршрутом Гданськ - Луцьк вказана сума фрахту 1600дол.США (1600х41,6814=66690,24грн), що не відповідає сумі 66488,64грн., зазначеній в довідці про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025.
Декларант на вимогу митниці надав додаткові документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.11.2024 № 24SDG1LIL2, каталоги продукції, платіжні інструкції від 12.11.2024 №34JBKLOB, від 16.12.2024 № 35JBKLOC.
Декларантом не надано числового розрахунку розбіжності заявлених транспортних витрат. Також, відсутня інформація щодо вартості страхування. Таким чином, наявні ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ № 476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, митне оформлення яких вже завершено та інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №1 «Вироби із скловолокна, рівниця… Торгівельна марка: SDGEO. Виробник: QINGDAO SDGEO MATERIAL CO.,LTD. CN» - 1,52 дол.США/кг за ЕМД №UA100250/2025/200566 від 11.02.2025. UA807200/2025/001029 від 27.01.2025.
З урахуванням наведеного уважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є такими, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими (арк. спр. 67-76).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом ТОВ «Композит-Захід» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень за участі представника відповідача (арк. спр. 160).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Між ТОВ «Композит-Захід» (покупець) та QINGDAO SDGEO MATERIAL CO.,LTD. (продавець) 08.11.2024 було укладено зовнішньоекономічний контракт №24SDG1LIL2 (арк. спр. 19-21).
Відповідно до пункту 1.1. Контракту покупець замовляє, а Продавець зобов'язується поставити склоровінг, смолу епоксидну, МТГПА. Специфікація продукції, її кількість та ціна зазначається у Додатку до цього Контракту, що є невід'ємною частиною.
Умови поставки: СІF (Інкотермс - 2020) - Гдиня, Польща (пункт 1.2. Контракту).
Згідно із пунктами 3.1.-3.3. Контракту, ціна на продукцію встановлюється в доларах США та включають вартість продукції, її страхування, завантаження і доставку до місця поставки. Оплата продукції здійснюється покупцем в доларах США. Ціна продукції визнається у Додатку до цього Контракту та відповідному інвойсі-проформі.
Загальна ціна Контракту - 24 165,00 доларів США.
Покупець оплачує ціну шляхом переказу 100% передоплати на банківський рахунок продавця наступним чином: 30% загальної ціни Контракту - після підписання Контракту; 70% загальної ціни Контракту - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем сканованого оригіналу коносаменту (документу від перевізника, що підтверджує прийняття продукції до перевезення морським транспортом).
З метою здійснення господарської операції між покупцем та продавцем було укладено комерційний інвойс (рахунок-фактуру) від 08.11.2024 №24SDG1LIL2щодо продажу склоровінга та смоли на загальну суму 23 828,04 дол.США. Разом із тим пунктом 4 даного рахунка-фактури передбачено умови оплати, а саме: депозит після підписання договору купівлі-продажу у розмірі 7 249,50 дол.США та оплата залишку до навантаження або відсканування оригіналу В/L (арк. спр. 23-24).
В порядку електронного декларування позивач подав через декларанта ПП «ТРІАДА» митну декларацію №25UA205140010497U5 від 20.02.2025 на товар: 1. «Вироби із скловолокна, рівниця:-E Glas s Fiber 2400tex/Склоровінг, ровінг із Е скла- 4582.3 кг;-E Glass Fiber 4800tex/С клоровінг, ровінг із Е скла- 9193.4 кг; Являє собою скляне волокно, зібране в од ну нитку, яка потім використовується у вигляді армуючого елементу в склопластико вих виробах та тканинах. Ровінги застосовуються для виробництва ровінгових склотканин, склосіток …»; 2. «Прості ефіри у первинних формах,смоли епоксидні: - Смола епоксидна LE828 - 13 бочок по 240 кг, -3120 кг;Торгівельна марка: даних немає; Виробник: QINGDAO SDGEO MATERIAL CO…»; 3. «Хімічні сполуки: Являється сумішевим продуктом на основі суміші фталевих ангідридів, використовується в якості затверджувача для епоксидних смол. - Метил тетрагідрофталевий ангідрид МТНРА (затверджувач ), - Постачається в 14 бочок по 220 кг - 3080 кг…» (арк. спр. 94-95).
На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи, визначені в графі 44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: пакувальний лист б/н від 08.11.2024 (арк. спр. 25-26); рахунок-проформа №24SDG1LIL2 від 08.11.2024 (зворот арк. спр. 98-99); рахунок-фактура (інвойс) № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024 (арк. спр. 23-24); коносамент №247397762 від 19.12.2024 (арк. спр. 51-53); автотранспортна накладна № 4246 від 18.02.2025 (арк. спр. 42-43); супровідний документ T1 №25PL322080NU984XJ8 від 18.02.2025 (арк. спр. 47-50); сертифікат про походження товару № 24C520000342/50015 від 18.12.2024 (арк. спр. 54-55); платіжний документ, що підтверджує вартість товару №34 від 12.11.2024 (арк. спр. 27); платіжний документ, що підтверджує вартість товару №35 від 16.12.2024 (арк. спр. 29); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Договір транспортного перевезення №1802 від 18.02.2025) (арк. спр. 31); специфікація виробника товару №1 від 08.11.2024 (арк. спр. 22); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 19.09.2024 (зворот арк. спр. 112); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №24SDG1LIL1 від 08.11.2024 (зворот арк. спр. 104-106); договір про надання послуг митного брокера №157/2 від 04.06.2020; Заявка на перевезення вантажу 18/02/25 від 18.02.2025 (арк. спр. 40); лист від 18.02.2025 (арк. спр. 116); лист 12/11/24 від 12.11.2024 (зворот арк. спр. 114); технічна характеристика 08.11.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:
- відповідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 Покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом оплати частинами 30% та 70%. В банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 відповідно графи 70 (призначення платежу) наявне посилання на рахунок-проформу № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024, в якій зазначена загальна сума 24165 дол.США, що не відповідає оцінюваній партії товару 23828,04 дол.США відповідно рахунка-фактури №24SDG1LIL2 від 08.11.2024. Також, платіжні документи не містять належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такими платіжними інструкціями;
- згідно пункту 3.2 договору загальна сума контракту становить 13692,00 дол.США. За договором №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 вже здійснено імпорт попередньої партії товару на суму 12883,58 дол. Фактурна вартість імпортованого товару становить 23828,04 дол. США;
- заявлені умови поставки CIF передбачають страхування вантажу, однак страхового поліса, документів про вартість страхування не надано;
- відповідно довідки про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025 зазначені транспортні витрати по доставці вантажу з порту Gdansk (Польща) до митного кордону України. Відомостей про вартість розвантажувально/навантажувальних робіт в порту не надано. В графах 21,22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;
- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення №1802 від 18.02.2025 витрати на транспортування по маршруту Gdansk (Польща) - п/п Ягодин становлять 33244,32 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 793,70км; транспортні витрати становлять 41,88 грн/км (33244,32/793,70). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин - Луцьк становить 33244,32 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 248,09 грн/км (33244,32/134). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;
- в Заявці на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025 за маршрутом Гданськ-Луцьк вказана сума фрахту 1600 дол.США (1600 х 41,6814 = 66690,24 грн), що не відповідає сумі 66488,64 грн, зазначеній в довідці про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025;
Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) банківські платіжні документи; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) страхові документи та відомості про вартість страхування.
У відповідь декларантом надано додаткові документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.11.2024 № 24SDG1LIL2 (арк. спр. 19-21), каталоги продукції (арк. спр. 103-139), платіжні інструкції від 12.11.2024 №34JBKLOB (арк. спр. 28), від 16.12.2024 № 35JBKLOC (арк. спр. 30).
Листом від 20.02.2025 №1 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та про відсутність інших витребовуваних документів (арк. спр. 119).
Відповідач прийшов до висновку, що декларантом не надано числового розрахунку розбіжності заявлених транспортних витрат. Також, відсутня інформація щодо вартості страхування.
Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000464 (зворот арк. спр. 120-121) та рішення про коригування митної вартості товарів від 30.08.2024 №UA205040/2025/000073/2 (арк. спр. 14), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, митне оформлення яких вже завершено та інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №1 «Вироби із скловолокна, рівниця… Торгівельна марка: SDGEO. Виробник: QINGDAO SDGEO MATERIAL CO.,LTD. CN» - 1,52 дол.США/кг за ЕМД №UA100250/2025/200566 від 11.02.2025. №UA807200/2025/001029 від 27.01.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів з врахуванням призначення товару, країни походження Китай, обсягу ввезеної партії та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів.
В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за ІМ40ДЕ №25UA205140010918U4 від 21.02.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (зворот арк. спр. 121-122).
Уважаючи таке рішення відповідача про коригування митної вартості та винесення картки відмови протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та щодо суми транспортних витрат.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: пакувальний лист б/н від 08.11.2024; рахунок-проформа №24SDG1LIL2 від 08.11.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024; коносамент №247397762 від 19.12.2024; автотранспортна накладна № 4246 від 18.02.2025; супровідний документ T1 №25PL322080NU984XJ8 від 18.02.2025; сертифікат про походження товару № 24C520000342/50015 від 18.12.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №34 від 12.11.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №35 від 16.12.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Договір транспортного перевезення №1802 від 18.02.2025); специфікація виробника товару №1 від 08.11.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 19.09.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №24SDG1LIL1 від 08.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №157/2 від 04.06.2020; Заявка на перевезення вантажу 18/02/25 від 18.02.2025; лист від 18.02.2025; лист 12/11/24 від 12.11.2024; технічна характеристика 08.11.2024.
Також позивач, скориставшись правом надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, подав: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.11.2024 № 24SDG1LIL2, каталоги продукції, платіжні інструкції від 12.11.2024 №34JBKLOB, від 16.12.2024 № 35JBKLOC.
Отож, відповідачем в оскаржуваному рішення відповідачем зазначалось, що відповідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 Покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом оплати частинами 30% та 70%. В банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 відповідно графи 70 (призначення платежу) наявне посилання на рахунок-проформу № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024, в якій зазначена загальна сума 24165 дол.США, що не відповідає оцінюваній партії товару 23828,04 дол.США відповідно рахунка-фактури №24SDG1LIL2 від 08.11.2024.
Суд зауважує, що дослідивши графи 70 (призначення платежу) банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 встановлено наявність посилання «CNTR № 24SDG1L1L2 DD 08.11.2024», тобто на Контракт від 08.11.2024 № 24SDG1LIL2, а не як помилково уважає митний орган - рахунок-проформу № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024.
Разом із тим, щодо різниці суми між рахунком-проформою та рахунком-фактури суд зазначає, що рахунок-проформа є попередньою, незобов'язуючою пропозицією, тоді як рахунок-фактура, або ж Commercial Invoice - це юридично обов'язковий комерційний документ, що фіксує факт продажу або надання послуги, на підставі якого здійснюється оплата та митне оформлення товару.
У зв'язку із наведеним суд зазначає, що Invoice Рахунок від 08.11.2024 №24SDG1LIL2 (зворот арк. спр. 98-99) укладений попередньо, на підставі специфікації від 08.11.2024 (арк. спр. 22) на загальну суму 24 165,00 дол.США, тоді як Commercial Invoice (рахунок-фактура) кінцевий документ, який складений на загальну суму 23 828,04 дол.США, відповідає сумі при митному оформленні, зазначені в МД №25UA205140010497U5 від 20.02.2025 та здійсненій оплаті, відповідно до банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 (платіжним інструкціям від 12.11.2024 №34JBKLOB, від 16.12.2024 № 35JBKLOC) (арк. спр. 27-30).
Також варто зауважити, що у специфікації від 08.11.2024 (додатку №1 до Контракту №24SDG1LIL2) встановлено допустиму кількість відхилення при доставці більше чи менше 5% (арк. спр. 22).
Поряд із тим додатково наданими документами для підтвердження заявленої митної вартості товарів спростовуються такі розбіжності, як відсутність в платіжних документах належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такими платіжними інструкціями; згідно пункту 3.2 договору загальна сума контракту становить 13692,00 дол.США. За договором №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 вже здійснено імпорт попередньої партії товару на суму 12883,58 дол. Фактурна вартість імпортованого товару становить 23828,04 дол. США.
Відтак у наданих на вимогу митного органу платіжних інструкціях від 12.11.2024 №34JBKLOB, від 16.12.2024 № 35JBKLOC міститься інформація про виконавця надавача платіжних послуг та проставлений його особистий підпис. Платежі здійснено на рахунок продавця компанії Qingdao Sdgeo Material Cо. LTD, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті та інвойсі.
Також, дослідивши надані до Волинської митниці судом встановлено, що товар, який підлягав митному оформленню імпортований відповідно до Контракту №24SDG1LIL2 від 08.11.2024, а тому посилання про невідповідність фактурної вартості імпортованого товару із договором №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 є необґрунтованим та безпідставним.
Пунктом 1.2. Контракту №24SDG1LIL2 від 08.11.2024 узгоджено умови поставки товару CIF (Інкотермс - 2020) Гдиня, (Польща).
Відповідно до Правил Інкотермс термін CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов'язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості включив також витрати з перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 33 244,32 грн.
ТОВ «Композит-Захід» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення договір №1802 транспортного перевезення від 18.02.2025 (арк. спр. 31-39), заявку від 18.02.2025 №18/02/25 (арк. спр. 40), довідку про транспортні витрати від 18.02.2025 №1802 (арк. спр. 41) та додатково в суд надано рахунок на оплату від 18.02.2025 №Р-00224 (арк. спр. 56), акт надання послуг від 22.02.2025 №А-00224 (арк. спр. 57).
Відповідно до довідки про транспортні витрати, вартість транспортних витрат становить 66 488,64 грн, з них витрати за межами території України (Гданськ (Польща) - Митний пункт пропуску «Ягодин» Україна) - 33 244,32 грн (включені до митної вартості), а на території України 33 244,32 грн. Також з даної довідки слідує, що страхування не проводилося (арк. спр. 41).
Окрім цих витрат, жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає із досліджених документів).
Отже, з огляду на умови поставки товару CIF (морське страхування здійснює продавець) твердження відповідача про ненадання ТОВ «Композит-Захід» документів про вартість страхування є безпідставним. Про непроведення страхування від порту до пункту призначення було зазначено у довідці від 18.02.2025 №1802.
Разом із тим, як вірно зазначає відповідач, у Заявці на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025 за маршрутом Гданськ-Луцьк вказана сума фрахту 1600 дол.США. Відповідно до акту надання послуг №А-00224, перевізником 22.02.2025 були завершені міжнародні транспортні перевезення по маршруту Gdansk (Польща) - Луцьк (Україна) (арк. спр. 57). В заяві на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025 за маршрутом Гданськ - Луцьк вказана сума фрахту 1 600 дол. США по курсу НБУ на дату розвантаження.
Відтак, однак офіційний курс НБУ станом на розвантаження (відповідно до акту надання послуг №А-00224 - 22.02.2025) складав 41,7316 грн / 1 дол. США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=22.02.2025&period=daily), а тому зазначена сума не відповідає довідці про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025 (66 488,64 грн) та складає 66 770,56 грн.
Відповідач звертає увагу на те, що згідно документа, що підтверджує вартість перевезення №1802 від 18.02.2025 витрати на транспортування по маршруту Gdansk (Польща) - п/п Ягодин становлять 33244,32 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 793,70км; транспортні витрати становлять 41,88 грн/км (33244,32/793,70). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин - Луцьк становить 33244,32 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 248,09 грн/км (33244,32/134). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Суд враховує, що позивачем на вимогу митниці спростування чи пояснень щодо різниці вартості витрат на транспортування за 1 км не надано. А відтак, слід погодитись із відповідачем, що відсутність будь-яких належних пояснень з вказаного приводу не надавало можливості підтвердження заявленої декларантом митної вартості поданими до митного оформлення документами.
Відтак, оскільки відомості, зазначені в довідці про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025 не відповідають сумі фрахту, передбаченій в заявці на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025, поруч із виявленим непропорційним розподіленням транспортних витрат, стало достатньою правовою підставою витребування у декларанта додаткових документів.
Наведена позиція узгоджується із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №140/33651/23.
Спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу та подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Згідно доводів відповідача, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів, або їх неповне надання митному органу не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.
Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.
Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України.
При цьому, за змістом пункту 2 частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №817/2467/16.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України. Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 2б (статті 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Згідно статті 68 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Частиною другою статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів «а» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №1 «Вироби із скловолокна, рівниця… Торгівельна марка: SDGEO. Виробник: QINGDAO SDGEO MATERIAL CO.,LTD. CN» - 1,52 дол.США/кг за ЕМД №UA100250/2025/200566 від 11.02.2025, №UA807200/2025/001029 від 27.01.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів з врахуванням призначення товару, країни походження Китай, обсягу ввезеної партії та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів (арк. спр. 118).
Судом встановлено, що декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №25UA205140010918U4 від 21.02.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (зворот арк. спр. 121-122).
Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Схожа позиція викладена також в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №140/4486/24.
Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Проведення такої консультації підтверджується відповідним записом в оскаржуваному рішенні та повідомленням декларанта про її проведення (зворот арк. спр. 117).
Отже в ході проведення консультацій декларанту пропонується у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України повідомити про це митний орган для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару. На переконання суду, така інформація декларантом надана не була, зворотного стороною позивача не доведено. Тому суд уважає посилання Волинської митниці на МД №UA100250/2025/200566 від 11.02.2025, №UA807200/2025/001029 від 27.01.2025 є доцільним.
Суд уважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Враховуючи вищевикладене, підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2025/000073/2 від 21.02.2025 стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов'язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МК України, а, відтак, оскаржуване рішення винесено митним органом правомірно.
Суд погоджується із позицією відповідача, що декларантом не надано в повному обсязі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, а також додатково надані документи не спростовують встановлені Волинською митницею розбіжності, які впливають на заявлену ТОВ «ТОВ «Композит-Захід» митну вартість товару.
З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Також згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд враховує і позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме «небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Як вже зазначалось судом вище, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-Захід» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович