29 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8596/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплат підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2025; зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням норм статті 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», в сумі 2361 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є непрацюючою пенсіонеркою та особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 3, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області.
Позивачу, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 140/25920/23, виплачувалося підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, по 31.12.2024.
Позивач вказує, що має право на отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX (далі - Закон № 4059-ІХ) та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі - Постанова № 1524), тому звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату з 01.01.2025 вказаної доплати.
Листом від 08.07.2025 № 8914-7644/К-02/8-0300/25 відповідач повідомив, що питання встановлення зазначеної доплати буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання.
Позивач не погоджується із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати доплати та зазначає, що після призначення доплати до пенсії на виконання рішення суду не залишала своє місце постійного проживання та реєстрації на території гарантованого добровільного відселення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В поданому до суду 19.08.2025 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання/реєстрації позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 27.03.2014 по 09.02.2015, у зв'язку із чим підстави для встановлення з 01.01.2025 підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, відсутні.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 13), знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, з урахуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ, не перебуває у трудових відносинах та не є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується пенсійним посвідченням (а. с. 112), листом ГУ ПФУ у Волинській області від 08.07.2025 № 8914-7644/К-02/8-0300/25 (а. с. 14).
Позивач, відповідно до витягу з реєстру Колківської територіальної громади від 19.05.2025, з 01.01.1986 по 26.03.2014 зареєстрована по АДРЕСА_1 ; з 10.02.2015 по цей час зареєстрована по АДРЕСА_2 (а. с. 15), вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 140/25920/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії позов задоволено, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.03.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). З матеріалів справи видно, що виплату позивачу підвищення до пенсії на виконання вказаного судового рішення було припинено з 01.01.2025.
Листом від 08.07.2025 № 8914-7644/К-02/8-0300/25, у відповідь на звернення з питання встановлення доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідач повідомив, що питання встановлення зазначеної доплати буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання (а. с. 14).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону № 4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону № 4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2025 не була встановлена доплата в сумі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з тих підстав, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання/реєстрації позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.03.2014 по 20.02.2015.
Згідно витягу з реєстру Колківської територіальної громади від 19.05.2025, з 01.01.1986 по 26.03.2014 зареєстрована по АДРЕСА_1 ; з 10.02.2015 по цей час зареєстрована по АДРЕСА_2 (а. с. 15), вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (а. с. 15).
З наданих позивачем копій сторінок паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 видно, що ОСОБА_1 була знята з реєстраційного обліку, про що Маневицьким РС УДМС України в Волинській області проставлено штамп у розділі «місце проживання» зазначеного паспорта (а. с. 9), а в подальшому, 27.03.2014 була зареєстрована у місті Горохів Волинської області (а.с.10).
Таким чином, судом встановлено, що позивач у період з 27.03.2014 по 10.02.2015 була зареєстрована у місті Горохів Волинської області, та вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Наявними у справі доказами підтверджується, що після 01.01.1993 позивач змінила місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулася на постійне місце проживання до цієї зони, та вказана обставина відповідно до абзацу другого статті 45 Закону № 4059-ІХ не дає підстав для встановлення позивачу у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. При цьому, той факт, що після призначення доплати до пенсії на виконання рішення суду від 22.09.2023 у справі № 140/25920/23 позивач не залишала своє місце постійного проживання та реєстрації на території гарантованого добровільного відселення, не впливає на висновок суду про відсутність підстав для встановлення позивачу з 01.01.2025 доплати відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ, оскільки ключовим у цьому випадку є та обставина, що після 01.01.1993 позивач змінювала місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки після 01.01.1993 позивач змінила місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулася на постійне місце проживання до цієї зони, та вказана обставина відповідно до абзацу другого статті 45 Закону № 4059-ІХ не дає підстав для встановлення позивачу у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, тому оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо відмови у встановленні позивачу з 01.01.2025 зазначеної доплати є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, мІСТО Луцьк, Київський майдан, 6, КОД єдрпоу 13358826) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. В. Стецик