Номер провадження: 11-сс/813/1975/25
Справа № 521/3414/24 1-кс/521/3472/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.09.2025 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , проаналізувавши апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.09.2025, якою було відмовлено в задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 на невиконання ухвали слідчого судді та внесення недостовірних відомостей до ЄРДР в межах к/п №12024164470000124 від 17.03.2024
установив:
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 на дії слідчого ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл., які виразились у невиконанні ухвали слідчого судді Малиновського (нині - Хаджибейського) районного суду м. Одеси від 13.03.2024 та викривленні змісту внесених до ЄРДР відомостей в межах к/п №12024164470000124.
Згодом, 25.09.2025 заявник ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» подав на зазначене вище судове рішення апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить ухвалу слідчого судді скасувати; визнати, що при внесенні до ЄРДР відомості не відповідають поданій ним заяві та зобов'язати відповідних посадових осіб внести до ЄРДР відомості, що повністю відтворюють його заяву №221П, зокрема, стосовно конкретних осіб та склади злочинів; надати йому можливість ознайомитись з внесеними до ЄРДР відомостями та контролювати хід досудового розслідування.
Дослідивши апеляційну скаргу та додатки до неї, доходжу висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3 з наступних підстав.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява №23436/03, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28.05.1985, п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).
Частинами 1 та 2 ст. 309 КПК України визначений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.
Зокрема, ч. 2 ст. 309 КПК України встановлено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Натомість, ч. 3 ст. 309 КПК України встановлює, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
При цьому, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого (прокурора) стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення підлягає апеляційному оскарженню в силу визнання Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК України, які встановлювали заборону такого оскарження.
Разом із тим, аналіз змісту апеляційної скарги ОСОБА_3 та оскаржуваної ухвали слідчого судді дає підстави стверджувати про те, що предметом розгляду в даному випадку була не бездіяльність слідчого стосовно невнесення до ЄРДР відомостей після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, а дії слідчого ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл., які виразились у невиконанні ухвали слідчого судді Малиновського (нині - Хаджибейського) районного суду м. Одеси від 13.03.2024 та викривленні змісту внесених до ЄРДР відомостей в межах к/п №12024164470000124 від 17.03.2024.
Відтак, фактично оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії слідчого стосовно внесення до ЄРДР відомостей, які, на думку заявника, не відповідають змісту поданої ним заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені норми кримінального процесуального закону не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на невиконання судового рішення та викривлення змісту внесених до ЄРДР відомостей.
Зазначення слідчим суддею в резолютивній частині оскаржуваної ухвали про можливість її апеляційного оскарження вочевидь є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного кримінального процесуального закону.
Статтею 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню.
При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу.
Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі заявник ОСОБА_3 оскаржує ухвалу слідчого судді, на яку, згідно із законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що до неї необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 399 КПК України, а саме - відмовити у відкритті апеляційного провадження та повернути особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 309, 392, 399, 419, 422, 532, 615 КПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.09.2025, якою було відмовлено в задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 на невиконання ухвали слідчого судді та внесення недостовірних відомостей до ЄРДР в межах к/п №12024164470000124 від 17.03.2024.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати заявнику ОСОБА_3 разом із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного суду.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2