Номер провадження: 11-сс/813/1131/25
Справа № 522/13547/24 1-кс/522/4599/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2024, якою було повернуто його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 24.04.2024
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було повернуто ОСОБА_6 його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 24.04.2024.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказував на те, що на Офіс Генерального прокурора та 2 СВ (із дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР в м. Миколаєві згідно правил підсудності не поширюється територіальна юрисдикція слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:
- всупереч вимог кримінального процесуального законодавства слідчий суддя розглянув скаргу за його відсутності;
- поза увагою слідчого судді залишилося те, що він отримав відповідь із 2-го СВ (із дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві, при цьому із Офісу Генерального прокурора його заява була перенаправлена в Одеську обласну прокуратуру, яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси.
Посилаючись на викладені обставини, заявник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15.08.2025 та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги у Київському районному суді м. Одеси.
Апеляційним судом були вжиті заходи щодо забезпечення права заявника ОСОБА_6 на участь у судовому засіданні, водночас 23.09.2025 на адресу апеляційного суду надійшло повідомлення з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з якого вбачається, що провести судове засідання у режимі відеоконференції не видалося можливим у зв'язку із тим, що ОСОБА_6 вибув до Київського районного суду м. Одеси.
Приймаючи до уваги скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, з метою дотриманням розумних строків розгляду справи, колегія суддів, керуючись приписами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вимоги ч. 1 ст. 306 КПК України передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За приписами ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В той же час, відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання учасниками судового розгляду процесуальної форми, яка являє собоювідповідні змісту й принципам кримінального процесу, передбачені кримінально-процесуальним правом умови, послідовність та порядок діяльності учасників процесу, засоби реалізації ними своїх прав, свобод і обов'язків, процедура здійснення окремих процесуальних дій та прийняття юридичних рішень, а також режим документування процесуальної діяльності, покликані забезпечити розв'язання завдань і досягнення мети кримінального процесу.
У постанові Першої судової палати ККС у складі ВС по справі № 607/16332/20 зазначено, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України визначено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
За приписами ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із аналізу вищезазначених норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Як вбачається з матеріалів судового провадження заявник ОСОБА_6 звернувся до Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення ( а.с. 7).
Водночас, у своїй скарзі яка буда подана до слідчого судді ОСОБА_6 просив зобов'язати Генерального прокурора України, прокурора Одеської обласної прокуратури, старшого слідчого 2 СВ (із дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР в м. Миколаєві внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою.
Відтак, виходячи з того, що заява про вчинення кримінального правопорушення була подана ОСОБА_6 до Офісу Генерального прокурора, відповідь, на яку він посилається була надана йому уповноваженою особою 2 СВ (із дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР в м. Миколаєві, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зазначені органи влади знаходяться поза межами територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси.
Надаючи оцінку аргументам ОСОБА_6 з приводу того, що розгляд його скарги всупереч приписів КПК України відбувся за його відсутності, апеляційний суд зауважує, що кримінальний процесуальний кодекс України не покладає на слідчого суддю обов'язку викликати учасників судового розгляду під час вирішення питання про відкриття провадження за скаргами та призначення їх до розгляду.
Відповідно до п. 1) ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 та скасування законної ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ст.ст. 24, 214, 303, 304, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2024, якою було повернуто його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 01.12.2024 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3