Номер провадження: 22-ц/813/1087/25
Справа № 519/1510/23
Головуючий у першій інстанції Барановська З.І.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
25.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю.,Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Управління освіти Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Комунальний заклад позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Южного міського суду Одеської області від 07 лютого 2024 року,
за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Комунального закладу позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримку розрахунку,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.06.2023 року видано наказ № 13-к за підписом директора Комунального закладу позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія» (у подальшому ПТДЮ «Мрія») Зєвіної А.І. про звільнення керівника гуртка вокального напрямку "Respekt" ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, в якому зазначено: «виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 25 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за робочий рік з 01.09.2021 по 04.10.2022 роки». За ініціативою роботодавця (без зазначення підстав) було видано наказ №36-к від 03.10.2022 року за підписом в/о директора ПТДЮ «Мрія» Предчук І.М. про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , в пункті третьому якого вказано: «Централізованій бухгалтерії управління освіти ЮМР здійснювати фіксування сум заробітної плати, яку ОСОБА_1 не отримала за час призупинення трудового договору, а також суми ЄСВ, який мав би сплатити роботодавець». Цим ПТДЮ «Мрія» підтвердив факт, що протягом усього терміну призупинення дії трудового договору, позивачу нараховувалась, але не виплачувалась заробітна плата. З довідки, вих. № 153/16-01-12 від 14.02.2023 року, та з розрахункового листка за 2023 рік, наданих управлінням освіти Южненської міської ради, вбачається, що виплати належної ОСОБА_1 заробітної плати централізованою бухгалтерією ЮМР припинено з березня 2022 року, тобто за сім місяців до видачі вищевказаного наказу про призупинення дії трудового договору. Таким чином, відповідачами допущено порушення трудового законодавства (безпідставна невиплата заробітної плати більше як за один місяць) відповідальність за яке передбачена ст. 175 КК України та порушення строків виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, відповідальність за яке передбачена ст. 117 КЗпП України. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Безспірне право працівника на отримання заробітної плати встановлено ст.21 Закону України «Про оплату праці», ст.115 КЗпП і закріплено ст.43 Конституції України, а статтею 116 КЗпП надана додаткова можливість для працівника оспорити нараховані роботодавцем суми в порядку, встановленому гл. XV КЗпП. Наказом від 01.09.2017 року № 31 позивач прийнята на роботу в підрозділ УО ЮМР, ПТДЮ «Мрія», на посаду акомпаніатора (1 ставка). «31» серпня 2020 року наказом № 14-к позивач переведений на посаду керівника гуртка вокального напрямку "Respekt" з збереженням 1/2 ставки посади акомпаніатора. Під час знаходження у трудових відносинах з ПТДЮ "Мрія", утворилась заборгованість по нарахованій, але не виплаченій позивачу заробітній платі та компенсації за порушення строків виплати. Заборгованість виникла внаслідок незаконних дій відповідачів. Всупереч вимогам КЗпП, після введення воєнного стану в Україні, директором ПТДЮ «Мрія», ОСОБА_2 , не видано наказ про переведення позивача як педагогічного працівника на дистанційну форму роботи.
Наказ «Про призупинення дії трудового договору» не відповідає вимогам, встановленим частиною 2 ст.13 Закону № 2352-ІХ, зокрема, щодо зазначення в наказі інформації про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки, кількість, категорії і прізвища, ім'я, по-батькові відповідних працівників. Відповідної заяви від позивача на офіційну електронну адресу ПТДЮ «Мрія» не надходило. Таким чином, призупинення дії трудового договору з боку керівництва ПТДЮ «Мрія» з окремим працівником, в той час, як решта працівників отримувала заробітну плату в повному обсязі, є дискримінацією з елементами мобінгу (п.1-2 ст.41 КЗпП) та прихованим покаранням, враховуючи що наказ про призупинення дії трудового договору був виданий після того, як відповідач відмовилась писати заяви на відпустки без збереження заробітної плати і надіслала на офіційну електронну адресу ПТДЮ «Мрія» вищевказане «Звернення».
На підставі розрахункових листків Централізованої бухгалтерії ЮМР, в яких відображено структуру заробітної плати у повному обсязі. посадовий місячний оклад за посадою керівника гуртка вокального напрямку складає 6 746,30 грн; посадовий місячний оклад за посадою акомпаніатора складає 3 134,45 грн; надбавка 15%-30% (вид 190) складає 1 349,26 грн; надбавка 15%-30% (вид 193) складає 626,89 грн; вислуга (30 років) складає 2 964,23 грн. Всього 14 803,13 грн на місяць, що відповідає даним, вказаним у довідці, вих. № 153/16-01-02, щодо нарахованої і виплаченої заробітної плати за січень і лютий 2022 року. Таким чином, нарахована, але не виплачена заробітна плата за період 03.2022 - 06.2023 року (15 місяців) складає 222 046,95 грн. Розрахунок компенсації за порушення строків виплати заробітної плати за період 03.2022-06.2023 здійснений онлайн на сайті https://zoonline.com.ua, що діючим законодавством не забороняється, у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 по формулі, визначеній пунктом 4 цього Порядку, і складає 14252,18 грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку обчислено відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. У спірному періоді число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком - з 13.06.2023 (наступний після звільнення день) по 05.09.2023 (день подачі позову), становить 85 календарних днів, що складає: в червні 2023 року (30 днів) - 493,44 грн на день = 8 881,92 грн за 18 днів; в липні 2023 року (31 день) - 14 803,13 грн; в серпні 2023 року (31 день) - 14 803,13 грн; в вересні (30 днів) - 493,44 грн на день = 2 467,20 грн за 5 днів. Середній заробіток за спірний період - 40 955,38 грн. Вихідна сума становить 277 254,51 грн.
Позивач просить суд стягнути з управління освіти Южненської міської ради, управляючої організації комунального закладу позашкільної освіти «Южненський міський палац творчості дітей та юнацтва «Мрія», на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 277 254,51 грн, з них: 222 046,95 грн стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати; 14252,18 грн стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати; 40 955,38 грн стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 07 лютого 2024 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд вважав належним ознайомленням позивача з наказом № 13-о «Про організацію освітнього процесу» працівникам ПТДЮ «Мрія» щодо організації дистанційної форми навчання з 28.02.2022 року; наказом № 16-о «Про організацію освітнього процесу в ПТДЮ «Мрія», щодо забезпечення організації з 14.03.2022 року освітньої діяльності у закладах позашкільної освіти Южненської міської територіальної громади здійснювати за дистанційною формою навчання з максимальним використанням технічних можливостей підпорядкованих закладів, їх учнів та педагогів. При цьому, суд вважав суттєвою обставиною, те що позивач перебувала за кордоном, а тому доведення до неї інформації шляхом направлення повідомлень у месенджері Вайбер, а потім шляхом направлення електронною поштою є єдиним можливим способом ознайомлення з інформацією. Таким чином позивачем не доведено та відсутні докази, що нею здійснювались виконання обов'язків керівника гуртка дистанційно.
Разом з тим, проаналізувавши надані докази сторонами та їх доводи в межах заявлених позовних вимог, суд не вбачав порушень трудового законодавства з боку відповідачів, оскільки позивач не виконувала роботу як керівник гуртка та акомпаніатор у період з 23.03.2022 року по 31.08.2022 року та з 03.10.2022 року по день звільнення ні дистанційно, ні очно, тому їй і не сплачувалася заробітна плата Обставини зазначені позивачем у позовній заяві не знайшли свого підтвердження в ході слухання справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В уточненій редакції апеляційної скарги ОСОБА_1 просить рішення Южного міського суду Одеської області скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в частині стягнення заробітної плати в сумі 222046,95 грн, компенсації за порушення строків випалти заробітної плати в сумі 14252,18 грн, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм мінерального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не містить інформації, що за період трудових відносин між позивачем та відповідачем, а саме з 01 вересня 2017 року по 12 червня 2023 року, зі сторони відповідачів застосовувалися по відношенню до позивача дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення з посади за ініціативою роботодавця. Вказані дії не були вчиненні роботодавцем, починаючи з березня 2022 року по день звільнення за власним бажанням позивача, наявні лише складені акти, які самі по собі не можуть бути підставою для невиплати заробітної плати.
Скаржник при цьому зауважує, що судом правильно встановлено добровільне виконання відповідачами припису Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, а саме директор ПТДЮ «Мрія» - Зєвіна А.І. внесла наказ № 18-к від 17 серпня 2023 року «Про скасування наказу № 36-к від 03 жовтня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », а ЮМР видано наказ № 44-о від 14 вересня 2023 року у зв'язку із визнанням припису, про скасування наказу роботодавця або усунення порушень трудового законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору, скасування наказу № 36-к від 03 жовтня 2022 року. Відповідні дії відповідача свідчать про визнання ними правомірності припису щодо порушення ними трудового законодавства по відношенню до позивача, у зв'язку із його виконанням.
Разом з тим, скаржник зауважує, що одним із зловживань, допущених судом першої інстанції в порушення процесуальних норм, є дослідження колективної заяви осіб, які не є учасниками справи та не можуть вважатися третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, тому що предмет спору у даній справі не впливає на їх права - вони отримують належну їм заробітну плату незалежно від того, як буде вирішено спір відносно позову ОСОБА_1 . На думку скаржника, працівники юридичної особи (відповідача) не мали процесуального права надавати відповідну заяву, а суд не мав процесуального права її розглядати.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено Управлінню освіти Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Комунальному закладу позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія» їх право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
Комунальний заклад позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія», в та його представник адвокат Хижняк А.В., копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги отримали 16 квітня 2024 року в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідками.
У відзиві на апеляційну скаргу КЗПО «Палац творчості та юнацтва «Мрія» зазначало, що позивачці не нараховувалася заробітна плата, оскільки остання не виконувала трудових обов'язків, що повністю узгоджується із чинним законодавством. Зі змісту табелів чітко вбачається, що ОСОБА_1 не виконувала свої посадові та функціональні обов'язки, відтак напроти неї стоїть відмітка «нз», крім того часу, коли вона перебувала у відпустках. Зауважує, що факт виконання припису ПМУДС з питань праці та скасування наказу про призупинення дії трудового договору в сукупності не свідчить про те, що ОСОБА_1 мала нараховуватися та виплачуватися заробітна плата.
Також відповідач звертає увагу на те, що після звільнення з позивачем було проведено повний розрахунок та борг по заробітній платі відсутній, адже наказом № 13-к від 12 червня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » чітко передбачено, що централізована бухгалтерія Управління освіти Южненської міської ради повинна виплатити останній грошову компенсацію за 25 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за робочий різ з 01 січня 2021 року по 04 жовтня 2022 рік, що свідчить про виплату позивачці грошової компенсації.
Комунальний заклад позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія», та його представник адвокат Хижняк А.В., судові повістки отримали 08.08.2025 року в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідками.
Управління освіти Южненської міської ради Одеського району Одеської області про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, шляхом отримання 28.08.2025 року судової повістки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_1 повідомлена щодо дати, часу та місця судового розгляду у відповідності до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та судову повістку отримала 21.08.2025 року на електронну пошту, зазначену в апеляційній скарзі та заяві про зупинення провадження у справі, що підтверджується довідкою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
В судовому засіданні представник Комунальний заклад позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія» апеляційну скаргу просив залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд вважав належним ознайомленням позивача з наказом № 13-о «Про організацію освітнього процесу» працівникам ПТДЮ «Мрія» щодо організації дистанційної форми навчання з 28.02.2022 року; наказом № 16-о «Про організацію освітнього процесу в ПТДЮ «Мрія», щодо забезпечення організації з 14.03.2022 року освітньої діяльності у закладах позашкільної освіти Южненської міської територіальної громади здійснювати за дистанційною формою навчання з максимальним використанням технічних можливостей підпорядкованих закладів, їх учнів та педагогів. При цьому, суд вважав суттєвою обставиною, те що позивач перебувала за кордоном, а тому доведення до неї інформації шляхом направлення повідомлень у месенджері Вайбер, а потім шляхом направлення електронною поштою є єдиним можливим способом ознайомлення з інформацією. Таким чином позивачем не доведено та відсутні докази, що нею здійснювались виконання обов'язків керівника гуртка дистанційно.
Разом з тим, проаналізувавши надані докази сторонами та їх доводи в межах заявлених позовних вимог, суд не вбачав порушень трудового законодавства з боку відповідачів, оскільки позивач не виконувала роботу як керівник гуртка та акомпаніатор у період з 23.03.2022 року по 31.08.2022 року та з 03.10.2022 року по день звільнення ні дистанційно, ні очно, тому їй і не сплачувалася заробітна плата Обставини зазначені позивачем у позовній заяві не знайшли свого підтвердження в ході слухання справи.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як передбачено частиною 1статті 15 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 43 Конституції України, гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 60-2 КЗпІІ України визначено, що дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Зміст наведеної норми свідчить про те, що переведення працівників підприємства в режим дистанційної роботи не нівелює обов'язку працівника підприємства належним чином виконувати передбачений обсяг функцій і фактично є питанням організації внутрішніх робочих процесів. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі №320/3307/21.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці», Конституційний Суд України зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою потрібно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу. Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Положеннями ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» визначено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. У разі відсутності працівника на робочому місці у табелі обліку використаного робочого часу проставляється позначка «НЗ» - неявка з нез'ясованих причин.
З огляду на викладене, заробітна плата виплачується працівникам за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору.
Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування заробітної плати працівникам. Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи шляхом ведення табеля обліку робочого часу (висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року по справі №2040/7558/18). Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 493/2031/17 дійшов також висновку, що належним підтвердженням кількості фактично відпрацьованих годин, є табель обліку використання робочого часу.
Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою). Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 243/2071/18.
Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03.05.1996, ратифікованої Законом України від 14.09.2006 № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 року у справ № 905/857/19.
Згідно заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, остання просила стягнути з відповідача суму нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період з березня 2022 року по червень 2023 року (15 місяців), яка згідно наданого останньою розрахунку становить 222046,95 грн. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, скаржник стверджує про безпідставність висновків суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та не враховано виконання останньою своїм трудових обов'язків у вказаний період.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом директора КПНЗ «Южненського міського палацу творчості дітей та юнацтва» № 31 від 31 серпня 2017 року, ОСОБА_1 прийнята на роботу акомпаніатором з 01 вересня 2017 року, посадовий оклад 3152,0 грн з тижневим навантаженням 24 годин на тиждень (1 ставка).
Наказом КПНЗ «Южненського міського палацу творчості дітей та юнацтва» № 14-к від 31 серпня 2020 року, ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року збільшено навантаження керівника гуртка на 18 годин (1 ставка), затверджено загальне тижневе навантаження 18 годин. Наказом № 12-к від 30 травня 2022 року ОСОБА_1 з 01 червня 2022 року у зв'язку із введенням воєнного стану та невідомим місцем знаходження зменшено тижневе навантаження акомпаніатора на 12 годин, затверджено загальне тижневе навантаження керівника гуртка - 18 годин.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 2022 року строком на 30 діб. В подальшому низкою Указів Президента воєнний стан було продовжено, включно до сьогоднішнього дня.
У зв'язку з введенням воєнного стану та на підставі листа МОН України № 1/3276-22 від 25.02.2022 року ПТДЮ «Мрія» винесено наказ № 14-о від 25.02.2022 «Про організацію освітнього процесу».
Також 25.02.2022 року прийнято наказ №13-о «Про організацію освітнього процесу», яким працівникам ПТДЮ «Мрія» з 28.02.2022 року організувати дистанційну форму навчання. Після отримання рекомендацій щодо організації навчального процесу від Управління освіти Южненської міської ради адміністрацією ПДТЮ «Мрія» систематизовано інформацію щодо місця перебування працівників у робочій бесіді у месенджері Вайбер.
Разом з тим, матеріалами справи в свою чергу також встановлено, що в період з 01 березня 2022 року по 21 березня 2022 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується наказом директора ПТДЮ «Мрія» - А.І. Зевіною від 01 березня 2022 року № 24-в та в тому числі й особистою заявою Суторміної О.Є. про надання такої відпустки на вказаний термін.
Окрім того, згідно акту про відсутність на роботі керівника гуртка Суторміної О.Є. 26 березня 2022 року, складеного за висновками комісії, остання не приступила до роботи після щорічної відпустки з 23 березня 2022 року, не підтвердила місце свого знаходження, на прохання приступити до дистанційних занять не надала жодної інформації. З висновками комісії встановлено, що керівник гуртка ОСОБА_1 протягом трьох днів без поважних причин відсутня на роботі, не надавши будь-якого пояснення, у зв'язку із чим гурткові заняття не проводяться та години акомпаніатора не відпрацьовуються.
Відсутність Суторміної О.Є. на роботі також підтверджуються актами про відсутність на роботі без поважних причин: від 13 квітня 2022 року, від 26 травня 2022 року та від 03 жовтня 2022 року, складені на підставі висновку комісії. Наведені обставини, а саме відсутність ОСОБА_1 на роботі підтверджуються й службовим листом директора ПТДЮ «Мрія» від 27 травня 2022 року, згідно якого станом на 27 травня 2022 року керівник гуртка ОСОБА_1 , дистанційні заняття за розкладом не проводить (що зафіксовано актами перевірки робочого час у25 березня, 13 квітня, 26 травня). На період перевірки керівник гуртка Суторміна О.Є. не надала ні однієї заяви.
Факт відсутності позивача на роботі та відповідно виконання нею своїх обов'язків, окрім вищевикладеного, підтверджується в тому числі й наданими відповідачем копіями табелю виходу на роботу працівників ПТДЮ «Мрія» за квітень 2022 року, за травень 2022 року, за червень 2022 року, за липень 2022 року, за серпень 2022 року, де в графі «примітка» містить відмітка «не з'явилася», який в свою чергу містить облік робочого часу працівника та є підставою для нарахування заробітної плати працівникам за виконану ним роботу.
В період з 01 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року керівник гуртка Суторміна О.Є. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, на підставі особистої заяви, згідно наказу директора ПТДЮ «Мрія» № 24-в від 31 серпня 2022 року.
Таким чином, зазначені вище обставини справи в своїй сукупності спростовують посилання позивача в частині стягнення з відповідача суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за зазначений період, а саме: з березня 2022 року по жовтень 2022 року, за виключенням періоду відпусток, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних, обґрунтованих та достатніх доказів виконання ОСОБА_1 у вказаний період своїх професійних обов'язків як керівника гуртка та акомпаніатора, в тому числі й в дистанційній формі, про що остання безпосередньо стверджувала в суді першої інстанції.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заробітної плати за період жовтня 2022 року по червень 2023 року, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За висновками комісії, викладених в акті від 03 жовтня 2022 року встановлено, що керівник гуртка ОСОБА_1 , не має можливості приступити до роботи, у зв'язку із чим складено акт про призупинення з 04 жовтня 2022 року дії трудового договору до відновлення можливості виконувати роботу але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Наказом ПТДЮ «Мрія» № 36-к від 03 жовтня 2022 року призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 з 04 жовтня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Наказом в.о. директора ПТДЮ «Мрія» № 18-к від 17 серпня 2023 року скасовано наказ № 36-к від 03 жовтня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », у зв'язку із виконанням припису Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства по працю щодо призупинення дії трудового договору «ПД/ОД/13443/128/П/СК».
Отже з 04 жовтня 2022 року по 12 червня 2023 року (звільнення згідно наказу № 13-к) дія трудового договору з ОСОБА_1 призупинена.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року по справі № 161/8196/22 зазначено: «У КЗпП України відсутня норма права, яка б у даній ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, так як це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. Разом з тим, відповідно до статті 43 Конституції України, найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування частин першої, другої статті 235 КЗпП України, яку суд першої інстанції вірно застосував. Отже, установивши, що незаконні дії відповідача позбавили позивача можливості працювати, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок відшкодувати йому середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі»
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року по справі № 761/14792/22 зазначено: «у КЗпП України відсутня норма права, яка б регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору. Водночас частиною дев'ятою статті 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Ураховуючи, що незаконні дії відповідача позбавили ОСОБА_1 можливості працювати та призвели до порушення її конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю, суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували до спірних правовідносин приписи частини другої статті 235 КЗпП України, яка регулює подібні за змістом відносини, та поклали на відповідача обов'язок відшкодувати позивачці середній заробіток за час її перебування у вимушеному прогулі. Такий висновок суду узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 21 червня 2023 року в справі № 149/1089/22, від 31 січня 2024 року у справі № 161/8196/22, від 27 березня 2024 року у справі № 753/12518/22».
З урахуванням викладеного, враховуючи скасування наказом в.о. директора ПТДЮ «Мрія» № 18-к від 17 серпня 2023 року наказу № 36-к від 03 жовтня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », у зв'язку із виконанням припису Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства по працю щодо призупинення дії трудового договору «ПД/ОД/13443/128/П/СК», що фактично свідчить про незаконні дії відповідача щодо призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , такі дії ПТДЮ «Мрія» призвели до порушення конституційного права позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, тому заявлені останньою позовні вимоги щодо стягнення заробітної плати за період з 04 жовтня 2022 року (дата призупинення дії трудового договору) по 12 червня 2023 року (дата звільнення) підлягають задоволенню частково.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 758/4178/22 (провадження № 61-6935сво24), відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватися не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору, а так само виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми статті 235 КЗпП України.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, у випадку обґрунтованості призупинення дії трудового договору. Якщо ж незаконні дії роботодавця (незаконне призупинення дії трудового договору) позбавили працівника можливості працювати, то на роботодавця покладається обов'язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)).
Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100, основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно з абзацами третім-п'ятим пункту 4 Порядку, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Обчислюючи середній заробіток за час перебування позивача у вимушеному прогулі, колегія суддів зазаначає, оскільки позивач не працював, матеріали справи не містять даних про середній заробіток позивача за два місяці, що передують події, тому при визначенні розміру середньої заробітної плати, за обставин справи, необхідно виходити із встановленого працівнику посадового окладу.
Вказаний висновок відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 28.05.2025 року у справі № 522/17582/22.
Згідно довідки головного бухгалтера, вих. № 153/16-01-12 від 14 лютого 2023 року, ОСОБА_1 дійсно з 01 вересня 2017 року займала посаду керівника гуртка, з посадовим окладом - 6746,30 грн, та посаду акомпаніатора, з посадовим окладом - 6268,90 грн. Наказом № 13-к від 31 серпня 2020 року акомпаніатору ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року зменшено тижневе навантаження на 12 годин (0,5 ставки), затверджено загальне тижневе навантаження 12 годин. Тобто, враховуючи наявну в матеріалах справи довідку головного бухгалтера щодо розміру посадового окладу, в тому числі й посади акомпаніатора з визначеною повною ставкою - 6268,90 грн, починаючи з 01 вересня 2020 року, посадовий оклад ОСОБА_1 як акомпаніатора встановлено - 3134,45 грн (0,5 ставки). Наказом директора ПТД, «Мрія» № 13-к від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП.
Відповідно, посадовий оклад ОСОБА_1 , з урахуванням якого здійснюється розрахунок, на посаді керівника гуртка становив - 6746,30 грн (1 ставка), на посаді акомпаніатора - 3134,45 грн (0,5 ставки).
Таким чином, з огляду на викладене, розмір суми нарахованої але невиплаченої заробітної плати за вказаний період становить:
- за жовтень становить 9410,24 грн ( за 20 робочих днів, з урахуванням розміру загального посадового окладу 9880,75 грн);
- з листопада 2022 року по травень 2023 року (включно) становить 6965,25 грн (7 місяців*посадовий оклад 9880,75 грн);
- за червень 2023 року становить 6736,88 грн (за 15 робочих днів, з урахуванням посадового окладу 9880,75 грн).
Ураховуючи викладені обставини колегія судів вважає, що з Комунального закладу позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія», із яким позивач перебувала у трудових відносинах, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час призупинення дії трудового договору у сумі 85312,37 грн.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року справа № 757/27799/21-ц (провадження № 61-11515св24) викладено правовий висновок про те, що податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та вираховуються при виплаті працівнику. Отже, присуджена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів при її виплаті.
Колегія суддів вважає, що із присудженої позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід утримати установлені законодавством України податки і збори.
Окрім наведеного, звертаючись до суду із позовними вимогами, позивач також просила суд стягнути компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 14252,18 грн, згідно наданого розрахунку.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення) (частина перша, друга статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ).
На належності сум компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013. Конституційний Суд України у вказаному рішенні виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
У пункті 2.2 Рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Розрахунок розміру компенсації здійснюється у відповідності до порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, дія якого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Період за який підлягає стягненню заявлена позивачем компенсація становить:
- за жовтень становить 393,91 грн (7575,2432 грн (вирахування військового збору та відсоток ПДФО * 5,2% ((1,007*1,007*1,008*1,007*0,015*1,002*1,005*1,008)*100%-100%);
- за листопада 2022 року становить 421,56 грн (7954*5,3% ((1,007*1,008*1,007*0,015*1,002*1,005*1,008)*100%-100%);
- за грудень 2022 року становить 357,93 грн (7954*4,5% ((1,008*1,007*0,015*1,002*1,005*1,008)*100%-100%);
- за січень 2023 року становить 294,62 грн (7954*3,7% ((1,007*0,015*1,002*1,005*1,008)*100%-100%);
- за лютий 2023 року становить 238,62 грн (7954*3% ((0,015*1,002*1,005*1,008)*100%-100%);
- за березень 2023 рок становить 119,31 грн (7954*1,5% ((1,002*1,005*1,008)*100%-100%);
- за квітень 2023 року становить 103,40 грн (7954*1,3% ((1,005*1,008)*100%-100%);
- за травень 2023 року становить 63,63 грн (7954*0,8% ((1,008)*100%-100%);
- за червень 2023 року у відповідності до вищезазначеного порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахування не здійснюється.
З огляду на викладене, загальний розмір компенсації за порушення строків виплати заробітної плати за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року, який підлягає стягненню з відповідачів, становить 1992,65 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведені встановлені апеляційним судом обставини справи, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, з огляду на що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Южного міського суду Одеської області від 07 лютого 2024 року в оскаржуваній частині слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення. Стягнути з Комунального закладу позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 85312,37 грн, визначений без утримання податків, зборів, інших обов'язкових платежів та компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 1992,65 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління освіти Южненської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення заробітної плати, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати задоволенню не підлягають, оскільки пред'явлені до неналежного відповідача.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Южного міського суду Одеської області від 07 лютого 2024 року в оскаржуваній частині скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу позашкільної освіти «Палац творчості дітей та юнацтва «Мрія», код ЄДОРОУ 33625503, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 85312,37 грн, визначений без утримання податків, зборів, інших обов'язкових платежів та компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 1992,65 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 29.09.2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов