Номер провадження: 22-ц/813/4431/25
Справа № 509/7261/23
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
25.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Наталія Федорівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, третя особа приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Наталія Федорівна,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, в обґрунтування зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина. Від приватного нотаріуса дізналася про наявність заповіту від імені ОСОБА_4 , складеного та посвідченого на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у зв'язку із чим, зважаючи на перенесення батьком декількох інсультів та вживання ліків, останній на день складення заповіту не міг усвідомлювати в повній мірі всі свої дії.
Позивач просила визнати заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 23 квітня 2019 року недійсним.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи, в обґрунтування зазначила, що проведення експертизи необхідно для встановлення наявності/відсутності захворювань або стану спадкодавця на час складання заповіту, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Проведення посмертної судово-психіатричної експертизи просила доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України (м. Київ, вул. Кирилівська,103).
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року, з урахуванням ухвали від 20 березня 2025 року про виправлення описки, призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) чи усвідомлював померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 заповідач ОСОБА_4 - значення своїх дій та чи міг керувати ними під час укладення заповіту 23.04.2019 року?;
2) в якому психоемоційному стані перебував заповідач ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 - на період укладення заповіту 23.04.2019 року і як його стан вплинув на його поведінку в період укладення заповіту?;
3) чи був здатний заповідач ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 - прогнозувати наслідки своїх дій та реалізовувати свої дії під час укладення заповіту 23.04.2019 року?;
4) чи знаходився ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , в момент складання заповіту 23.04.2019 року під впливом психотропних речовин (препаратів)?;
5) чи страждав ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-якими психічними розладами на момент складання заповіту 23.04.2019 року?
Проведення експертизи доручено експертам КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я». Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 . Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 . На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року скасувати, в обґрунтування посилається, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що саме сторона, яка просить про призначення експертизи, вправі просити суд про доручення проведення експертизи конкретній експертній установі.
Судом першої інстанції не взяти до уваги доводи ОСОБА_1 , у результаті чого ухвала суду є не вмотивованою та обґрунтованою. В ухвалі не зазначено належних підстав щодо призначення експертизи саме в КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я».
У разі незгоди з висновком експерта, сторона відповідача має право самостійно заявити клопотання про призначення повторної, додаткової експертизи, викликати в судове засідання експерта, який проводив експертизу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 їх право на подання відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі; приватному нотаріусу Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Наталії Федорівні право на подання пояснень в письмовій формі на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 отримали 15 березня 2025 року в особистих кабінетах Електронного Суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв'язку, конверти повернулися до суду із зазначенням про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до п.4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є належним врученням.
ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_6 , у відзиві на апеляційну скаргу зазначала, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки наведені скаржником доводи не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що доводи відповідача ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки зазначена у відзиві правова позиція заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 - адвокат Кононова Л.М. про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, судову повістку-повідомлення отримали 08.08.2025 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом отримання судової повістки-повідомлення28.08.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Кононової Л.М. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасника справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що для прийняття законного рішення по справі необхідні спеціальні знання в області психіатрії, у зв'язку з відсутністю згоди сторін провадження на обрання експертної установи для проведення вказаної експертизи, суд, задля економії часу та витрат на проведення експертизи, визначив самостійно кус перту установу та доручив проведення експертизи КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я».
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України).
Проте, оскаржувана ухвала суду не містить мотивувальної частини, відсутні висновки суду за результатом вирішення клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на положення ст.ст. 103-105 ЦПК України, не зазначивши для з'ясування яких обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Також, суд в оскаржуваній ухвалі, визначаючи експертну установу, якій доручено проведення експертизи, а саме КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я», зазначивши про відсутність згоди сторін обрання (визначення) однієї експертної установи лише послався на економію часу та витрат на проведення експертизи, без зазначення мотивів та підстав врахування судом заяви ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_6 поданої до суду 11.02.2025 року.
Отже, оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, оскільки в ній не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина ухвали.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частини перша, друга статті 103 ЦПК України).
Отже судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про призначення експертизи зазначила, що проведення експертизи необхідно для встановлення наявності/відсутності захворювань або стану спадкодавця на час складання заповіту, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Проведення посмертної судово-психіатричної експертизи просила доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України (м. Київ, вул. Кирилівська,103).
Відповідачем ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_6 , подано до суду клопотання в якому відповідачка не заперечує проти проведення посмертної судово-психіатричної експертизи у вказаному закладі, при цьому запропонуваши перелік питань, роз'яснення яких потребує висновку експерта. Звернула увагу на те, що позивачем не вказано на кого покладається оплата вартості проведення вказаної експертизи.
11 лютого 2025 року відповідачем ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_6 , надана заява про розгляд клопотання про призначення судової психіатричної посмертної експертизи за відсутності відповідача та його представника. В клопотанні наполягала на варіанті питань запропонованих у клопотанні від 12.12.2024 року, просила експертизу провести АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на позивачку ОСОБА_1 . При цьому, клопотання не містить обґрунтувань чому слід доручити проведення експертизи саме цій експертній установі, а не тій яку вказала позивач.
Відомостей про направлення заяви відповідачки ОСОБА_2 від 11 лютого 2025 року позивачці та/або її представнику, відповідачці ОСОБА_3 для ознайомлення, у відповідності до матеріали справи не містять.
Вказані обставини на думку колегії суддів, позбавили позивача можливості висловити свою думку щодо експертної установи, зазначеної відповідачем ОСОБА_2 у заяві від 11.02.2025 року.
Судом першої інстанції ухвала про призначення експертизи постановлена 11 лютого 2025 року за відсутності сторін. Доручаючи проведення посмертної судово-психіатричної експертизи КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я», тобто тій установі яку зазначив відповідач, суд першої інстанції послався на відсутність згоди сторін на обрання (визначення) однієї експертної установи для проведення експертизи, економію часу та витрат на проведення призначеної експертизи, при цьому поклавши витрати по проведенню експертизи на позивача.
Однак судом не перевірено наведені обставини (матеріали справи не містять відомостей про орієнтовані терміни проведення посмертної судово-психіатричної експертизи в КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я» та Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, так само як і орієнтованої вартості проведення такої експертизи в зазначених сторонами установах).
Разом з тим, судом не враховано положення ч. 3 ст. 103 ЦПК України, яка передбачає, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Отже положення статті 103 ЦПК України надають суду право самостійно визначати експертну установу лише у разі не досягнення сторонами згоди щодо експертної установи у встановлений судом строк.
Проте, як зазначалося вище, із клопотанням про доручення проведення експертизи експертній установі в м. Одеса, вул. Ак. Воробьева, 9, відповідач звернулась в день постановлення судом оскаржуваної ухвали. Вказане клопотання позивачу не направлялося.
Крім того, судом першої інстанції у визначеному ч. 3 ст. 103 ЦПК України порядку строк для досягнення сторонами згоди щодо експертної установи не надавався.
Згідно ч. ч. 4,5,6 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Суд з'ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку; пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом; заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань; суд при постановленні ухвали обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення; оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові; після проведення експертом досліджень, складання й оголошення експертного висновку приєднує його до справи; допитує експерта з метою роз'яснення й доповнення ним висновку.
Проте, в ухвалі не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина щодо поставлених перед експертом питань.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що висновок суду щодо поставлених перед експертом питань та визначення експертної установи судом не мотивований, та судом першої інстанції не дотримано порядку визначення експерта/експертної установи, не досягнуто відповідної згоди сторін щодо експерта/експертної установи, що є підставою для скасування ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення експертизи у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених пунктом 2 частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю.Карташов