Номер провадження: 33/813/1635/25
Номер справи місцевого суду: 946/2620/24
Головуючий у першій інстанції Адамов А. С.
Доповідач Копіца О. В.
25.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, його клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської обл. від 02.08.2024, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення
установив:
Зазначеною постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської обл. від 02.08.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та провадження у справі закрито, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення. Вилучене майно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, 21.07.2025 ОСОБА_1 через канцелярію суду 1-ої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій також порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, при цьому судові засідання у справі призначались через незначний строк, за який не можливо було забезпечити його явку, копії постанови суду він не отримував, про її зміст дізнався отримавши із суду копію позовної заяви, до якої була долучена копія оскаржуваної постанови, водночас, у зв'язку із тим, що у нього був закритий перелом стегнової кістки, лише зараз має можливість пересуватися та укласти договір із адвокатом для складання апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив його задовольнити, вивчивши доводи клопотання та дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Приписами ст. 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналогічні положення щодо оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення містить ч. 2 ст. 294 КУпАП, якою, серед іншого, також передбачено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Норми діючого КУпАП не містять переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до усталеної судової практики, підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова датована 02.08.2024, а тому строк на апеляційне оскарження обчислюється із зазначеної дати та закінчився 12.08.2024.
Відповідно до відмітки штемпеля вхідної кореспонденції суду 1-ої інстанції на апеляційній скарзі, вона подана ОСОБА_1 21.07.2024, тобто із істотним пропуском встановленого ст. 294 КУпАП строку (а.с. 16-17).
Також з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 в судове засідання суду 1-ої інстанції не з'явився, будь-яких клопотань суду не подав, в той же час про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка відповідає адресі, зазначеній ОСОБА_1 в апеляційній скарзі (а.с. 10).
Окрім того, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення 17.02.2024 ОСОБА_1 був повідомлений про те, що справа розглядатиметься Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області судом, копію протоколу отримав (а.с. 3).
Так, дійсно, в матеріалах справи відсутнє підтвердження про належне повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання від 02.08.2024, у якому судом й було розглянуто справу із прийняттям оскаржуваної постанови, водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що справа перебувала в провадженні суду з 02.04.2024 та до розгляду призначалась неодноразово, натомість ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що справа буде розглядатися в суді, про що зазначено як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в судовій повістці про виклик, не вчиняв відповідних дій з отримання інформації про порушене відносно нього провадження (а.с. 8, 10).
За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не було відомо про розгляд справи, натомість судом у визначений законом спосіб було здійснено всі необхідні дії із забезпечення його явки в судові засідання.
Разом із тим, ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП передбачають, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Так, в матеріалах справи міститься супровідний лист суду 1-ої інстанції за вих. № 946/2620/24/1846/2024 від 02.08.2024, зі змісту якого вбачається, що судом з дотриманням строків, визначених ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП, було надіслано ОСОБА_1 копію постанови (а.с. 14).
Більш того, зазначена постанова 05.08.2024 була розміщена в ЄДРСР, що спростовує доводи ОСОБА_1 щодо необізнаності про прийняття її судом.
Отже, з огляду на викладені обставини, копію постанови суду ОСОБА_1 міг отримати, в тому числі, в суді 1-ої інстанції, завчасно, в межах строку на апеляційне оскарження та як наслідок -завчасно вчинити відповідні дії з реалізації свого права на апеляційне оскарження у порушеному відносно нього ще у 2024 році провадженні.
Із цих же підстав не заслуговують на увагу доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 фактично дізнався про притягнення його до відповідальності із позовної заяви, до якої була долучена копія оскаржуваної постанови.
Водночас, наведені обставини, зокрема, щодо дати отримання постанови суду, не підтверджені належними та допустимим доказами і апеляційному суду такі не надано.
Як і не підтверджені у визначений законом спосіб обставини, зокрема щодо стану здоров'я ОСОБА_1 , які можуть свідчити про неможливість звернення за юридичною допомогою у межах встановленого ст. 294 КУпАП десятиденного строку.
Надана апелянтом медична документація підтверджує, що ОСОБА_1 був госпіталізований із закритим переломом правої стегнової кістки 23.02.2025, в той час як оскаржувана постанова була прийнята більш ніж за пів року до цих подій 02.08.2024.
Отже, апеляційний суд не вбачає обставин, які можуть свідчити про наявність безумовних перешкод д ля подання апеляційної скарги у межах встановленого ст. 294 КУпАП десятиденного строку, а також наявності підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ої інстанції майже на 1 рік ОСОБА_1 не надав та не посилається на інші обставини, що перешкоджали реалізувати своєчасно своє право на оскарження постанови суду.
Апеляційний суд також зауважує, що одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника судового розгляду.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010 Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення у справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга разом із доданими матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 7, 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської обл. від 02.08.2024, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, закрито, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца