Номер провадження: 11-кп/813/463/25
Справа № 506/1306/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 27.12.2023 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біле, Лутугинського району Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України
установив
Оскаржуваною ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 27.12.2023 року було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 . Звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження № 12023161180000947 від 10.10.2023року, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України, закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись з ухвалою суду, заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наведені судом першої інстанції підстави є неспроможними для застосування до особи інституту звільнення від кримінальної відповідальності.
Так, обвинуваченому на час вчинення кримінального правопорушення виповнилось повних 56 років, він має середню освіту, є одруженим та не працює, що свідчить про те, що на час вчинення кримінального правопорушення вже був сформованою особою, вже мав свої усталені уявлення про життя та відповідно, вважав нормою поведінки застосування насильства щодо своєї дружини. Відсутність роботи також є чинником, який негативно характеризує обвинуваченого з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення.
Крім того зазначає, що суд в мотивувальній частині ухвали формулювання обвинувачення не виклав, пославшись лише на те, що ОСОБА_7 обвинувачувався «згідно обвинувального акту».
Також наголошує, що фактичні обставини провадження судом викладено зі зменшенням обсягу обвинувачення, без жодного обґрунтування прийнятого рішення. Зокрема, ОСОБА_7 обвинувачується у домашньому насильстві, яке було системним: вчинене 12.03.2023, 08.04.2023, 28.08.2023, за що постановами суду його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП і вчинене 22.09.2023 року, за фактом якого стосовно нього розпочате кримінальне провадження. Проте, в судовому рішенні в порушення вимог ст.337, 372, 374, 411 КПК України, зменшення обсягу обвинувачення не мотивовано, описано лише події від 22.09.2023 року.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просив призначити новий судовий розгляд провадження.
Натомість, обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Судовий розгляд у суді апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, проведено також за відсутності потерпілої сторони, яка в судове засідання не з'явилась, клопотань про відкладення судового засідання не заявляла.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до приписів ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судовий розгляд кримінального провадження відбувається у порядку, передбаченому статтями 318-380 КПК України.
На підставі вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 (справа № 461/7741/16-к), якою зазначено, що саме частина обвинувального акта, де викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, а також правова кваліфікація правопорушення і встановлює межі судового розгляду кримінального провадження.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України, у мотивувальній частині ухвали зазначаються: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.
Системний аналіз ухвали суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення не відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону, оскільки зі змісту ухвали вбачається, що суд у мотивувальній частині свого рішення формулювання обвинувачення, визнаного доведеним або встановлені судом обставини, не виклав, пославшись лише на те, що ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України «згідно обвинувального акту», тобто суд лише послався на формулювання обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, встановленого досудовим розслідуванням.
При цьому, є слушними доводи апеляційної скарги про те, що фактичні обставини провадження судом також викладено зі зменшенням обсягу обвинувачення, зокрема, згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачувався у домашньому насильстві, яке було системним: вчинене 12.03.2023 року, 08.04.2023 року, 28.08.2023 року, за що постановами суду відповідно від 15.03.2023 року, 12.05.2023 року, 18.09.2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП України і вчинене 22.09.2023 року, за фактом якого стосовно нього розпочато уже кримінальне провадження.
Таким чином судом першої інстанції порушено вимоги законності судового рішення, яке має бути ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, що істотно вплинули на прийняте судом рішення.
З огляду на це, апеляційний суд враховує положення ч.1 ст. 412 КПК України, відповідно до яких істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Пункт 3 ч. 1 ст. 409 КПК України визначає, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України визначено, що суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Водночас, згідно положень п.1 ч.1 ст. 415 КПК України суд апеляційною інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме принцип верховенство права.
Відповідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, апеляційний суд також виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
В той же час, у відповідності до положень ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження як норм вищого ступеня нормативності є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність, то ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.
За таких умов доводи прокурора про необхідність скасування ухвали є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про те, що судом 1-ої інстанції, при вирішенні питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки комплексно не досліджував дані про його особистість у взаємозв'язку з вчиненим кримінальним правопорушенням, апеляційний суд вважає, що вони повинні бути перевірені під час нового розгляду.
Окрім того, під час нового розгляду, суду 1-ої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі апеляційного суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, провести судовий розгляд кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України, та прийняти за його результатами законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 2 ст.415 КПК, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи прокурора про порушення судом вимог кримінального закону та КПК щодо ненадання оцінки клопотанню потерпілої ОСОБА_9 про закриття провадження з підстав її примирення з обвинуваченим, у разі наявності таких підстав, мають бути обов'язково перевірені судом під час нового розгляду.
Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено істотні порушення норм кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції, в іншому складі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 23, 370-374, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд -
ухвалив
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 - задовольнити.
Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 27.12.2023 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження № 12023161180000947 в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4