Номер провадження: 11-сс/813/1713/25
Справа № 523/15419/25 1-кс/523/5149/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 14.08.2025 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22025160000000399 від 08.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 14.08.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області та застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 10.10.2025 року, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:
- ризики заявлені слідчим у клопотанні не підтверджені жодним доказом;
- суд не прийняв до уваги дані про особу підозрюваного;
- оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу або ж визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату та час апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, із заявами та клопотаннями не звертався.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 2 ст.113 КК України за обставин викладених у клопотанні слідчого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, зокрема: повідомленням ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/5/І/7-2408 від 14.05.2025 (рапортом уповноваженої особи № 65/5/І/7-2407 від 14.05.2025) про обставини вчинення кримінального правопорушення; - протоколом огляду місця події від 21.05.2025, згідно з яким оглянуто ділянку залізниці 91 км, пікет № 3, перегону Білгород-Дністровський - Кантемир регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця", за координатами: 46.1538880, 30.2416940, поблизу с. Бритівка Шабівської сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської обл., зафіксовано сліди підпалу релейної шафи сигнальної установки; - показами ОСОБА_9 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024162240001800 від 22.12.2024, з якого виділено кримінальне провадження № 22025160000000399 від 08.07.2025, про обставини вчинення кримінального правопорушення; - листом регіональної філії "Одеська залізниця" ДП "Укрзалізниця" № НЗІ-004/150н від 02.06.2025, згідно з яким релейна шафа сигнальної установки, розташована на ділянці залізниці - 91 км, пікет № 3, перегону Білгород-Дністровський - Кантемир регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця", за координатами: 46.1538880, 30.2416940, поблизу с. Бритівка Шабівської сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської обл., має важливе як народногосподарське, так і оборонне значення, оскільки є компонентом системи безпеки руху поїздів та автотранспорту на Одеському залізничному вузлі, через який здійснюється пасажирське та вантажне сполучення, а також вантажообіг з портовою інфраструктурою держави; сумарна майнова шкода, завдана регіональній філії "Одеська залізниця" ДП "Укрзалізниця" підпалами вказаної релейної шафи сигнальної установки, становить 193,37 грн.; - показами свідка ОСОБА_10 про обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень; - показами свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 понятих, присутніх при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з якими в ході обшуку ОСОБА_13 показав про детальні обставини вчинення ним кримінальних правопорушень; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування додані до клопотання слідчого докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. . 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.113 КК України відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, оскільки передбачає покарання за його вчинення у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Таким чином, згідно з вимогами ч.2 ст.183 КПК України до ОСОБА_7 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про наявність ризиків, передбачених пунктами ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані ризики підтверджуються обставинами, що у відповідності до вимог ст.178 КПК України мають бути враховані при обрані запобіжного заходу.
Кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень.
Таким чином, ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі доведеності його вини, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Крім того, підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни своїх первинних показів, що свою чергу перешкоджатиме встановленню істини у справі.
Апеляційний суд погоджується з думкою слідчого судді про те, що ризик незаконного впливу на свідків об'єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Враховуючи також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також на теперішній час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, підтверджується існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, а отже не має законних джерел для існування, підозрюється у співпраці з представниками ворожої держави за грошову винагороду, апеляційний суд вважає, що перебуваючи на свободі останній може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, направлені проти територіальної цілісності та недоторканості України, а також проти основ національної безпеки України.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Разом з тим, слідчий суддя прийняв до уваги відомості, передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
Обставини, передбачені ч.2 ст.183 КПК України, які могли бути перешкодою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлені не були.
Вищенаведене в сукупності з встановленими ризиками свідчить про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим слідчим ризикам та не дозволить контролювати місце перебування ОСОБА_7 , який у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу цілком ймовірно може вдатись до спроб зникнути з поля зору правоохоронного органу.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність існування ризиків, які передбачають необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Апеляційний суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що на теперішній час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та на підставі повного та всебічного дослідження всіх обставин провадження дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжних захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України - тримання під вартою.
Окрім цього, згідно із абз. 3 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, мас право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-1І4-2, 258-258-5, 260, 261,402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
За таких обставин, доводи захисника ОСОБА_6 про наявність підстав для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу є необґрунтованими, а слідчий суддя дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не виявив перешкод для застосування такого запобіжного заходу, передбачених ч.2 ст.183 КПК України.
Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 14.08.2025 року відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22025160000000399 від 08.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4