Номер провадження: 11-сс/813/1700/25
Справа № 505/2579/25 1-кс/505/1170/2025
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Подільської окружної прокуратури ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 12025161180000570, внесеного до ЄРДР 08 серпня 2025 року,-
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділення № 2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме: домашній арешт в нічний час доби строком на 60 днів, до 04 жовтня 2025 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, прокурор відділу Подільської окружної прокуратури ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконна, необґрунтована, невмотивована та такою, що підлягає скасуванню.
Крім того, разом із апеляційною скаргою прокурором подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали (а.с.157-158). Клопотання мотивоване тим, що 08 серпня 2025 року прокурор ОСОБА_9 , яка є старшим групи прокурорів, перебувала у відпустці тривалістю 1 (один) календарний день, у зв'язку із чим участь у судовому засіданні брав інший прокурор групи - ОСОБА_6 , який копію ухвали слідчого судді не отримав. Надалі, 12 серпня 2025 року прокурор ОСОБА_9 отримала повний текст ухвали слідчого судді, а вже 14 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку надіслала апеляційну скаргу, яка до Одеського апеляційного суду надійшла 18 серпня 2025 року. Вищенаведене, на думку апелянта, свідчить про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор підтримав доводи клопотання та просив строк апеляційного оскарження поновити.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.
Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених, цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частинами 1 і 2 ст. 309 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Ухвала про відмову в застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 2 ч.1 статті 309 КПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Приписами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України передбачений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, який становить п'ять днів з дня проголошення.
В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує - якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.За змістом статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені, зокрема законом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржена ухвала постановлена слідчим суддею у судовому засіданні 08 серпня 2025 року за участі сторони обвинувачення - прокурора відділу Подільської окружної прокуратуриОСОБА_6 (а.с. 134), який входить до складу групи прокурорів.(а.с.9), що не заперечується в апеляційній скарзі, тобто для сторони обвинувачення строк для апеляційного оскарження, почав обчислюватись відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України (з дня оголошення вказаної ухвали).
Натомість, апеляційна скарга скерована засобами поштового зв'язку 14 серпня 2025 року, тобто поза межами п'ятиденного строку на апеляційне оскарження.
Обговорюючи доводи прокурора, викладені у клопотанні, колегія суддів не знаходить причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.
Однак поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Зокрема, з системного аналізу ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400 КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об'єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне її звернення до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.
Тож можливість поновити строк на апеляційне оскарження кримінальний процесуальний закон пов'язує з тим, чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов'язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення в суд.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Твердження прокурора про те, що старша групи прокурорів, перебуваючи у відпустці, не приймала участі у судовому засіданні, у зв'язку із чим брав участь інший прокурор групи - ОСОБА_6 , який, в свою чергу, копію оскаржуваної ухвали не отримав, що потягло за собою неможливість подачі апеляційної скарги у строк, передбачений ст. 395 КПК України, апеляційний суд до уваги не приймає.
Як убачається з журналу судового засідання від 08 серпня 2025 року (а.с.128), прокурор ОСОБА_6 був присутнім при розгляді клопотання та обізнаний про вихід слідчого судді до нарадчої кімнати. Отже, не отримання останнім копії ухвали після її проголошення, свідчить не про існування об'єктивних перешкод, а про суб'єктивні дії самого прокурора. З огляду на його професійний статус та кваліфікаційний рівень, такі дії не можуть визнаватися поважною причиною пропуску строку оскарження, встановленого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу сторони обвинувачення, на положення ч.ч. 7 та 8 ст. 376 КПК України, відповідно до яких учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали безпосередньо в суді після її проголошення. Надсилання копії судового рішення передбачено для випадків, коли учасник судового провадження не був присутнім в судовому засіданні. Оскільки сторона обвинувачення була присутня під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , у суду був відсутній обов'язок направляти їй копію судового рішення у порядку ч. 8 ст. 376 КПК. Дані про те, що прокурор відділу Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 був позбавлений можливості отримати судове рішення після його проголошення у порядку ч. 7 ст. 376 КПК України відсутні.
У свою чергу, доводи сторони обвинувачення, що старший групи прокурорів не приймала участі у судовому засіданні, а отримала копію оскаржуваної ухвали лише 12 серпня 2025 року, апеляційний суд до уваги не приймає та звертає увагу на наступне.
Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора (частина 1 статті 36 КПК України).
Положеннями ч. 1 ст. 37 КПК України визначено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Водночас, згідно з вимогами Наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», у разі здійснення повноважень у складі групи прокурорів, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, перед вчиненням процесуальних дій та прийняттям процесуальних рішень, узгоджує їх зі старшим прокурором групи, рішення якого є остаточним.
Апеляційний суд констатує, що розгляд клопотання в суді першої інстанції здійснено за участю сторони обвинувачення, а те, що прокурор ОСОБА_6 , який брав участь у судовому засіданні та у подальшому, не отримав копію ухвали слідчого судді та не узгодив свою позицію зі старшим групи прокурорів, не вказує про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, а лише свідчить про можливе недотримання прокурором Наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи сторони обвинувачення не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, будь-яких об'єктивних причин, які б завадили прокурору своєчасно подати апеляційну скаргу до закінчення строку на оскарження ухвали суду прокурор не зазначив, а неналежне виконання прокурором свого процесуального права, не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Керуючись статями 113, 116, 117, 370-372, 376, 395, 404, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Подільської окружної прокуратури ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 12025161180000570, внесеного до ЄРДР 08 серпня 2025 року .
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_11 ОСОБА_3 ОСОБА_4