Номер провадження: 11-сс/813/1275/25
Справа № 947/23029/24 1-кс/947/5948/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2025 року,
встановив:
оскарженою ухвалою задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на постанову прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 від 16.04.2025 року про часткову відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024164480000106 від 23.02.2024 року за ч.5 ст.191 КК України та зобов'язано прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси, який уповноважений здійснювати процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, здійснити щодо підозрюваної ОСОБА_9 процесуальну дію, визначену п.1 ч.2 ст.283 КПК України, встановивши прокурору для здійснення цієї процесуальної дії строк протягом трьох днів.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що бездіяльність прокурора в даному випадку полягає в порушенні зазначених вимог ст.ст.110, 220 КПК, зокрема відсутності вмотивованої постанови про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, що свідчить про відсутність належного процесуального реагування на таке клопотання зі сторони прокурора, а отже бездіяльність в частині винесення вмотивованої постанови про результати розгляду клопотання захисника у встановлений ст.220 КПК України строк.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12024164480000106 від 23.02.2024 року.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор вказує, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме ст.ст. 303, 307 КПК України. Прокурор вважає, що слідчим суддею не враховано, що захисник у скарзі просив слідчого суддю зобов'язати прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження, що не передбачено положеннями ч.1 ст.303 КПК. Також прокурор зазначає, що ст.307 КПК України не надає слідчому судді повноважень своєю ухвалою зобов'язати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.
Крім того, прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки скаргу слідчим суддею розглянуто та постановлено без виклику та без участі прокурора, копія оскарженої ухвали надійшла на адресу окружної прокуратури лише 16.06.2025 року.
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_7 подав клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді, з посиланням на те, що ст.309 КПК визначено перелік ухвал слідчих суддів, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Розгляд клопотання проведено без участі підозрюваної ОСОБА_9 , яка будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилася, клопотань про відкладення не подавала.
При цьому, захисник ОСОБА_7 вказав, що підозрювана ОСОБА_9 обізнана про розгляд справи, однак не має можливості з'явитися у судове засідання, вважав за можливе здійснювати розгляд за її відсутності.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, захисник ОСОБА_7 підтримав своє клопотання про закриття провадження за апеляційною скаргою прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора ОСОБА_6 , який просив задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_8 , та заперечував проти задоволення клопотання захисника; думку захисника ОСОБА_7 , який підтримав своє клопотання та заперечував проти задоволення клопотання прокурора; обговоривши доводи клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали та клопотання захисника про закриття апеляційного провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Стосовно клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно матеріалів судового провадження, розгляд скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 проведено без участі прокурора та 05.06.2025 року постановлено оскаржену ухвалу.
16.06.2025 року копія ухвали слідчого судді направлена на електронну адресу Київської окружної прокуратури м. Одеси (а.с.79).
19.06.2025 року прокурором ОСОБА_8 подано до апеляційного суду апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Приймаючи до уваги, встановлені апеляційним судом обставини, доводи клопотання прокурора заслуговують на увагу, а тому з метою забезпечення права доступу прокурора до суду, на виконання положень ст. 55 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження прокурору.
Стосовно доводів клопотання захисника ОСОБА_7 про існування підстав для закриття провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.
Захисник вважає наявними підстави для закриття провадження за апеляційною скаргою прокурора, посилаючись на те, що вказане судове рішення не входить до переліку ухвал, передбачених ст.309 КПК, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Вважає, що суд апеляційної інстанції керуючись положеннями ч.4 ст.399 КПК мав відмовити у відкритті провадження за скаргою прокурора.
Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними доводами захисника, з огляду на таке.
Статтею 309 КПК визначено перелік ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Натомість слід зазначити, що положеннями КПК не передбачено і постановлення слідчим суддею ухвали про зобов?язання прокурора прийняти конкретну постанову про закриття кримінального провадження, зокрема у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Верховний Суд України в постанові від 12.10.2017 року (справа
№5-142кс(15)17) зробив правовий висновок про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч.3 ст.309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч.4 ст.399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч.6 ст.9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
23.05.2018 року вказана правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у двох постановах, що стосувалися ухвал слідчих суддів про проведення позапланової перевірки, в яких Суд зазначив, що «не вбачає підстав для відходу від такої судової практики та вважає, що з метою забезпечення єдності судової практики у вирішенні питань відкриття апеляційного провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про призначення позапланових перевірок суди апеляційної інстанції повинні діяти з урахуванням судової практики Верховного Суду України, а саме згаданої постанови від 12 жовтня 2017 року».
Таким чином, приймаючи апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді до розгляду, апеляційний суд насамперед мав перевірити питання чи мав слідчий суддя повноваження прийняти таке рішення.
Із резолютивної частини оскарженої ухвали вбачається, що слідчим судде прийнято рішення про зобов'язання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси, який уповноважений здійснювати процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024164480000106 від 23.02.2024 року, здійснити щодо підозрюваної ОСОБА_9 по вказаному кримінальному провадженню дію, визначену п.1 ч.2 ст.283 КПК, встановивши прокурору для здійснення цієї процесуальної дії строк протягом трьох днів.
Тобто, прийнятим рішенням слідчий суддя фактично зобов'язав прокурора винести постанову про закриття кримінального провадження.
У мотивувальній частині ухвали слідчий суддя на обґрунтування наявності у нього таких повноважень прийняти таке рішення послався на положення п.1 ч.1 ст.303 КПК та зазначив, що на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягала, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, можна дійти висновку, що слідчий суддя обґрунтував наявність у нього повноважень на прийняття такого рішення з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.307 КПК, які передбачають повноваження «зобов'язати вчинити певну дію», і вважав рішення прокурора «процесуальною дією».
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що положення ст.307 КПК чітко розрізняють поняття «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії».
Навпаки, відповідно до КПК України «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Так, пішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом. У свою чергу, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників, процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі, а рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК не дають жодних підстав уважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.
Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч.2 ст.307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. Під час оскарження дії або нездійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час стосовно оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим паче слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться у сферу повноважень цих осіб і фактично візьме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК).
Отже, на переконання апеляційного суду, ст.307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді. Помилкове ототожнення слідчим суддею дії та рішення в резолютивній частині ухвали не змінює цього висновку.
Аналогічну позицію Верховний Суд зазначив у постановах від 05.12.2023 року (справа №757/26714/22-к), від 14.02.2023 року (справа №405/680/22), від 05.07.2022 року (справа №757/27041/21-к).
За таких підстав, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття провадження за апеляційною скаргою прокурора, оскільки колегією суддів встановлено, що слідчим суддею постановлена ухвала, що не передбачена кримінальним процесуальним законом, до якого відсилають положення ст.309 КПК, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити прокурору в перевірці її законності згідно приписів ч.4 ст.399 КПК України.
Керуючись ст.ст. 117, 395, 404, 405, 419 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Задовольнити клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2025 року та поновити строк на апеляційне оскарження прокурору.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4