Справа № 138/3270/21
Провадження № 88-ц/801/2/2025
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Береговий О. Ю.
29 вересня 2025 рокуСправа № 138/3270/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Берегового О.Ю. (судді - доповідача),
суддів: Панасюка О.С., Сала Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач (заявник): ОСОБА_2 ,
відповідачі: приватний виконавець Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, Державне підприємство «Сетам»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксана Григорівна, приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякова Юлія Валеріївна,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, Державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксани Григорівни, приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Юлії Валеріївни, про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна із чужого незаконного володіння,
встановив:
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, Державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксани Григорівни, приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Юлії Валеріївни, про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2024 року позов задоволено.
Визнано недійсними електронні торги з примусової реалізації лоту № 443816, а саме 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104 кв.м. та 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулись 07 жовтня 2020 року та були проведені ДП «Сетам».
Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів від 07 жовтня 2020 року № 505382 щодо примусової реалізації лоту № 443816, а саме 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулись 07 жовтня 2020 року.
Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів № 1396, видане 13 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебряковою Ю.В.
Визнано протиправним і скасовано рішення приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54566746 від 13 жовтня 2020 року, на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності номер запису про право власності 38650422 на 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м та номер запису про право власності 38650528 на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано запис державного реєстратора: приватного нотаріуса Серебрякової Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 38650422, яким було зареєстровано право власності на 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні) за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_3 .
Скасовано запис державного реєстратора: приватного нотаріуса Серебрякової Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 38650528 яким було зареєстровано право власності на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_3 .
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 майно, що належить ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 1/2 частку нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:0040142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука В.В., Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір за подання позову до суду в розмірі 5172,19 грн, а саме по 1724,06 грн з кожного.
Додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 березня 2024 року стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука В.В., Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 , судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн, а саме по 10000 грн з кожного.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Сувалова Валерія Олександровича задоволено частково.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2024 року та додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, Державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксани Григорівни, приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Юлії Валеріївни про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено частково.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 майно, що належить ОСОБА_1 , а саме 1/2 частку нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:0040142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4264,19 грн (чотири тисячі двісті шістдесят чотири грн 19 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн (двадцять тисяч грн) за участь в суді першої інстанції та 10000 грн (десять тисяч грн) за участь в суді апеляційної інстанції.
07 серпня 2025 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, яка мотивована тим, що їй лише 06 серпня 2025 року стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень про наявність справ № 138/3129/18 та 138/1523/19, в рішеннях яких зазначено, що ОСОБА_1 у 2018 році дізналась про порушення своїх прав. Також заявник покликається на те, що після ознайомлення із вказаними справами, на її думку, позивач дізналась про порушення своїх прав (свобод, інтересів) 29 серпня 2018 року. Натомість у цій справі ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом 15 листопада 2021 року, тобто з пропуском позовної давності та не заявляла про поновлення строку для звернення до суду з цим позовом.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Також 28 серпня 2025 року до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про витребування матеріалів справи № 138/1523/19 та № 138/3129/18, яке мотивовано тим, що доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року обґрунтовуються доказами, які містяться у вказаних справах.
Вирішуючи вказане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Забезпечення доказів - це процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів.
Нормою частини 1 статті 116 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Одним зі способів забезпечення судом доказів є їх витребування, а також призначення експертизи (частина 2 статті 116 ЦПК України).
Відповідно до статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять у предмет доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої та апеляційної інстанції надавалась оцінка, зокрема, рішенню в справі № 138/1523/19. При цьому обставини які заявник бажає дослідити в справі № 138/3129/18 є аналогічними справі № 138/1523/19, якій вже надавалась оцінка.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази, які будуть досліджені судом під час перегляду оскаржуваного рішення суду є достатніми для перевірки його законності та обґрунтованості.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про витребування справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до задоволення не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема з того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі №919/11027/18 (провадження №12-7звг22), пункт 5.3).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17 (провадження №14-549зц18), пункт 26).
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №345/1362/20 (провадження №61-8675св21).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17 (провадження №14-549зц18), пункти 27, 28).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №9901/819/18 (провадження №11-430заі20), пункт 6.38.).
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Також, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року № 815/756/14, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Так, звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду, заявник посилається на те, що позивач дізналась про порушення свого права у 2018 році, зокрема, вказане зазначено у судових рішеннях в справах № 138/3129/18 та № 138/1523/19, а тому остання звертаючись з позовом у цій справі пропустила строк позовної давності і не заявляла про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Натомість, як вбачається з рішення місцевого суду у цій справі, судом попередньої інстанції надавалась оцінка, зокрема, застосуванню наслідків пропуску позовної давності, який дійшов висновку про відсутність пропущення такого строку позивачем.
Крім того суд апеляційної інстанції зауважує, що в рішенні місцевого суду та постанові апеляційного суду, яку просить переглянути заявник за нововиявленою обставиною неодноразово надавалась оцінка встановленим обставинам в справі №138/1523/19.
Таким чином не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
З вказаного, твердження заявника про те, що їй стало відомо про наявність обставин, які зазначені в справі №138/1523/19 та в справі №138/3129/18 (які є аналогічними справі №138/1523/19) лише 06 серпня 2025 року є також неспроможними та спростовуються вищевикладеними висновками.
Відтак ОСОБА_2 беззаперечно могло бути відомо про існування обставин, які вона вказує як на підставу перегляду постанови апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, оскільки вона приймала участь у розгляді цієї справи, в якій, зокрема, надавалась оцінка як дотримання строків давності так і обставинам справи № 138/1523/19.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, Державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксани Григорівни, приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Юлії Валеріївни, про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки зазначені заявником обставини, не є нововиявленою обставиною в розумінні п.п. 1-3 ч. 2, п. 1-2 ч. 4 ст. 423 ЦПК України та не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Доводи, на які посилається заявник, за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами, а по суті зводяться до його незгоди з висновками апеляційного суду та може бути доводами касаційної скарги на рішення суду, що виключає перегляд судового рішення в порядку ст. 423 ЦПК України.
Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Згідно пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, Державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксани Григорівни, приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Юлії Валеріївни, про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.Ю. Береговий
Судді: О.С. Панасюк
Т.Б. Сало