Справа №487/4350/25
Провадження №2/487/2423/25
29.09.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Семененко В.Б. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу мотивуючи тим, що шлюбні відносини між ними фактично припинені через різні погляди на сімейне життя, спільне господарство не ведуть, проживають окремо один від одного, шлюб носить формальний характер та його збереження є неможливим, оскільки це суперечить його інтересам.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрите провадження у справі.
26.08.2025 відповідач подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
29.09.2025.2025 представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.11.2013 року. В шлюбі у подружжя народилась діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через різні погляди на сімейне життя, спільне господарство не ведуть, шлюб носить формальний характер та його збереження є неможливим, оскільки це суперечить інтересам позивача.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти цього не заперечує.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги заяви сторін, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Таким чином, суд вважає, що їх сім'я розпалася і зберегти її неможливо, тому згідно ст. ст. 110, 112 СК України позовна заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них і мають істотне значення.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацію шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач про розподіл судових витрат по справі суд не просив.
Керуючись ст. ст. 76, 81-89, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30.11.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №1170 від 30.11.2013 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: С.М. Афоніна