Ухвала від 23.09.2025 по справі 487/1024/25

Справа №487/1024/25

Провадження №2/487/1317/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

17.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приват Банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 07.06.2016 вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. зареєстрованого в реєстрі за №4766 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 232 942,25 грн.

09.04.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на наступне.

06.11.2007 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №DNАВRС08860026 відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти для оплати побутових товарів (набір м'якої меблі відповідно до рахунку №18) у “ЧП Осадчая». Грошові зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконав, а тому, банк як кредитодавець набув право стягнути заборгованість в позасудовому порядку. АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що по справі №487/1024/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відсутній предмет спору. Це випливає з наступного: 25.09.2018 державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (боржник чи транспортний засіб боржника не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку). Вказане підтверджується копією листа ДВС від 15.11.2024 р. № 127909/20.11-34/14, який надано позивачем разом з позовною заявою. Копія постанови про повернення виконавчого документу (виконавчого напису №4766 від 07.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 232942,55 грн.) стягувачу від 25.09.2018 р. ВП № 51811706 додається. З 25.09.2018 р. до цього часу виконавчий напис №4766 не було пред'явлено до примусового виконання. Станом на 03.04.2025 ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк». Заборгованість за кредитним договором договір №DNАВRС08860026 від 06.11.2007 р. списана на підставі рішення Правління Банку від 27.06.2023. Таким чином, виконавчий напис №4766 від 07.06.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 232942,55 грн. не підлягає виконанню. На підставі викладеного АТ КБ “ПриватБанк" вважає, що по справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “ПриватБанк" відсутній предмет спору. Також зазначає, що строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого документу - виконавчого напису №4766 від 07.06.2016 р закінчився 25.09.2021 р.

18.03.2025 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі.

16.07.2025 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник Заводського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Водночас особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.

При цьому порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Суд зазначає, що, вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Так, предметом даного спору є виконавчий напис від 07.06.2016, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. зареєстрованого в реєстрі за №4766 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 232 942,25 грн., тому посилання представника відповідача про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приват Банк» не свідчить про відсутність предмету спору у даній справі.

Щодо посилання представника відповідача, що виконавчий напис нотаріуса №4766 від 07.06.2016 не перебуває на примусовому виконанні, суд зазначає.

Так, після вчинення приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №4766 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 232 942,25 грн., виконавчий напис було передано стягувачем на примусове виконання до Заводського ВДВС у м. Миколаєві, що підтверджується листом головного держаного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві від 15.11.2024 за №127909/20.11-34/14 та відкрите виконавче провадження. Постановою державного виконавця від 25.09.2018 виконавчий документ було повернуто стягувану, на підставі п. 7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Отже виконавчий напис нотаріуса перебуває у стягувача, що в подальшому не позбавляє його можливості поновити строк та пред'явити його до примусового виконання.

Крім того, слід зазначити, що прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 провадження №61-3438сво21, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Проте, з листа головного держаного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві від 15.11.2024 за №127909/20.11-34/14 вбачається, що під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса за №4766, постановою державного виконавця було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , обмежено його у праві виїзду, стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження та роз'яснено позивачу, що ст.. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника.

Отже, до теперішнього часу на майно ОСОБА_1 накладено арешт, який не знятий державним виконавцем, оскільки наявний виконавчий напис нотаріуса, тому вказане свідчить проте, що між сторонами залишились неврегульовані питання, які виникли через наявність виконавчого напису нотаріуса.

При цьому, суд зауважує, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 255 ч.1, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Афоніна

Попередній документ
130568275
Наступний документ
130568277
Інформація про рішення:
№ рішення: 130568276
№ справи: 487/1024/25
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 01.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.09.2025)
Дата надходження: 17.02.2025
Предмет позову: про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню
Розклад засідань:
02.04.2025 14:00 Заводський районний суд м. Миколаєва
27.05.2025 13:00 Заводський районний суд м. Миколаєва
08.07.2025 15:30 Заводський районний суд м. Миколаєва
23.09.2025 14:00 Заводський районний суд м. Миколаєва