СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6230/25
пр. № 2-о/759/338/25
29 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді: Горбенко Н.О., присяжних: Кузнєцової Л.П., Висоцького В.В., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщені Святошинського районного суду міста Києва, в залі суду, за правилами окремого провадження цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, -
У березні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі №759/7189/22 (провадження №2-о/759/24/23) про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду заявник посилається на те, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі №759/7189/22 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним, строк дії рішення встановлено 2 роки з дня набрання рішенням законної сили. Заявника призначено опікуном ОСОБА_2 .
Як зазначає ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і надалі страждає стійким хронічним психічним розладом - параноїдна шизофренія, безперервного типу перебігу, виразного апатико-дисоціативного дефекту, вказане захворювання позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому існує необхідність в продовженні строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним, у зв'язку із чим він вимушений звернутись до суду із даним клопотанням.
На підставі викладеного просив суд продовжити строк дії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі №759/7189/22 (провадження №2-о/759/24/23) про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над ним опіки та призначення ОСОБА_1 його опікуном.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних.
21 квітня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» (04080, місто Київ, вул. Кирилівська, 103) медичну документацію щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Святошинського районного суду міста Києва (03148, місто Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 27-А) належним чином засвідчений висновок судово-психіатричного експерта №606 Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» від 10.10.2022 року, який знаходиться у матеріалах справи №759/7189/22.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України». На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.
15 серпня 2025 року на адресу Святошинського районного суду міста Києва надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 1072, що складений за результатом проведеної 22.07.2025 року судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21 серпня 2025 року провадження у справі поновлено, призначено судове засідання.
Заявник до початку судового засідання подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Заінтересована особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду. Про причини своєї неявки суд не повідомила.
Адвокат особи щодо якої розглядається питання про продовження строку дії рішення суду до початку судового засідання подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пункт 1 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлює, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі №759/7189/22 (провадження №2-о/759/24/23) визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним. Визначено, що строк дії рішення суду становить два роки з дня набрання ним законної сили.
06 липня 2023 року рішенням Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/10916/23 (провадження №2-о/759/877/23) встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відповідності до ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
До заяви заявником додано Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №442248, з якої встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має другу групу інвалідності з 01.11.2020 року довічно у зв'язку із загальним захворюванням.
Згідно ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Висновком судово-психіатричного експерта №1072 (дата проведення експертизи 22.07.2025 року) Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103) щодо психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки психічного розладу - Шизофренії, параноїдної форми, безперервний тип перебігу, виражений апатико-дисоціативний дефект (за МКХ-10 F20.1), який є хронічним та стійким. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок наявного психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Зважаючи на викладене, на підставі дослідження належних, достовірних та допустимих доказів суд вважає, що ОСОБА_2 продовжує страждати хронічним, стійким, психічним розладом, внаслідок чого він продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, наявні підстави для продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).
Цивільним процесуальним законодавством України у ч. 7-8 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Ст. 40 ЦК України передбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
На підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Однак, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в частині продовження строку дії рішення Святошинського районного суду міста Києва щодо призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 зважаючи на те, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року у справі №759/10916/23 (провадження №2-о/759/877/23) строк його дії не встановлений.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 58, 60, 62, 63 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною - задовольнити частково.
Продовжити строк дії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі №759/7189/22 (провадження №2-о/759/24/23) про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії рішення - 2 роки з моменту набрання ним законної сили.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Роз'яснити, що відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий суддя: Н.О. Горбенко
Присяжні: Л.П. Кузнєцова
В.В. Висоцький