СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12948/25
пр. № 2/759/5985/25
29 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 201 226,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі укладеного 27.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС КРЕДИТ» договору факторингу №27022025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржника за укладеним 06.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №8060310 на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 27 000,00 грн. на строк 360 днів, тип процентної ставки - фіксована, 1,50%.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 27.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 89 100,00, з яких: 27 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 48 600,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 13 500,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф).
Також зазначено, що на підставі укладеного 30.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» договору факторингу №30102024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржника за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 15.07.2024 року договором про споживчий кредит №1956347 на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 3 000,00 грн. на строк 345 днів, тип процентної ставки - фіксована, 1,15%.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 30.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 11 839,92 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4294,92 грн. - сума заборгованості за процентами, 345,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 4200,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф).
Крім того, позивач вказує, що на підставі укладеного 27.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» договору факторингу №20/0324-01, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржника за укладеним 06.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної ліні №812521586 на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 7 600,00 грн. на строк 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, 1,50%, та договором кредитної лінії №LM183531393 від 16.07.2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 3000,00 грн. на строк 30 днів, тип процентної ставки - фіксована 1,50%.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 від 27.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 27 816,00 грн., з яких: 7 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 416,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 3800- неустойка.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 27.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 10 305,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 805,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 1 500,00 грн. - неустойка.
При цьому, право вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №3812521586 від 06.07.2024 року перейшло відповідно до договору факторингу від 28.11.20218 року №28/1118-01, та від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» щодо заборгованості ОСОБА_1 кредитним договором №LM183531393 від 16.07.2024 року відповідно до договору факторингу від 20.03.2024 року №20/0324-01.
Також на підставі укладеного 19.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржника за укладеним 22.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 5 000,00 грн. на строк 120 днів, тип процентної ставки - фіксована, 1,5%.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 24 000,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 000,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 10 000,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, на підставі укладеного 14.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржника за укладеним 07.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 договору позики №79317315 на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 4 500,00 грн. на строк 20 днів, тип процентної ставки - фіксована, 0,15%.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №36 від 28.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 13626,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 135,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 8 991,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Також на підставі укладеного 14.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржника за укладеним 06.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 договору позики №2965545 на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 8000,00 грн. на строк 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, 0,01%.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №37 від 26.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 24 540,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23,20 грн. - сума заборгованості за процентами, 16 600,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 516,80 грн. - комісія за надання позики.
За таких обставин ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 201 226,92 грн.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за вказаними кредитними договорами, позивач просить стягнути з боржника на свою користь заборгованість у загальному розмірі 201 226,92 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі разом із примірником позовної заяви з додатками були направлені відповідачу ОСОБА_1 на його останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідно до відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, поштовий конверт повернувся до суду без вручення. На довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у позовній заяві зазначив, що просить суд здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, зокрема шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У Постанові КЦС ВС від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 зроблено висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У Постанові КЦС ВС від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 зроблено висновок, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Суд також звертає увагу, що аналіз конструкції договору позики, передбаченої ст. 1046 ЦК України, дає можливість зробити висновок, що договір позики є реальним договором, тобто вважається укладеним з моменту отримання позичальником у речей, визначених родовими ознаками, зокрема, обумовленої сторонами договору суми грошових коштів.
У свою чергу аналіз конструкції договору кредиту, передбаченої ст. 1054 ЦК України, дає можливість зробити висновок, що кредитний договір має конструкцію консенсуального договору, тобто вважається укладеним з моменту погодження сторонами всіх істотних умов такого договору.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що в аспекті доведення позивачем факту укладення кредитного договору/договору позики та отримання права вимоги за ним саме на кредитора покладається обов'язок доведення належного виконання свого зобов'язання за кредитним договором, тобто доведення факту надання позичальнику обумовленої суми грошових коштів.
Відсутність доказів надання суми кредиту (позики) у власність позичальника, зокрема, шляхом перерахування визначеної суми грошових коштів на його картковий рахунок чи в інший погоджений спосіб, за відсутності інших обставин (наприклад, поведінки позичальника, що підтверджує факт визнання ним отримання кредитних коштів, сплати заборгованості тощо), не дає можливість зробити висновок, що кредитор належним чином виконав своє зобов'язання за кредитним договором, а відповідно не дає можливість зробити висновок про отримання позичальником погодженої суми кредиту (позики), що у свою чергу не дає можливості зробити висновок про наявність правових підстав для виникнення заборгованості.
У постанові КЦС ВС від 30.11.2022 року у справі № 332/3056/15 зазначено, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Вказаний висновок також відображено у Постанові КЦС ВС від 29.01.2020 року у справі № 755/18920/18.
Щодо договору про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року.
Судом встановлено, що 06.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8060310 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, з фіксованою процентною ставкою, за умовами якого позичальнику надавались грошові кошти у кредит шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника ( НОМЕР_1 ) у розмірі 27 000,00 грн. строком на 30 днів із визначеною процентною ставкою, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики (до 05.08.2024 року), або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту.
Вказаний договір разом із додатком до нього (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) підписаний ОСОБА_1 шляхом введення 06.07.2024 року одноразового ідентифікатора електронного підпису «С8899».
27.02.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27022025, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27022025 від 27.02.2025 року, де боржником є ОСОБА_1 , із загальною сумою заборгованості у розмірі 89100,00 грн. по договору про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року.
Відтак, суд доходить висновку, що на підставі договору про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та позичальником ОСОБА_1 виникло позикове зобов'язання на умовах, що визначені у цьому договорі.
Аналіз умов договору про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року дає можливість зробити висновок, що сторонами було погоджено порядок надання позики - шляхом безготівкового перерахування погодженої суми грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника, що був вказаний ним у договорі.
Однак, для підтвердження виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з повернення грошових коштів, сплати процентів за їх використання та виконання інших обов'язків, передбачених договором про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року, матеріали позовної заяви повинні містити достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження надання у розпорядження позичальнику погодженої суми грошових коштів в якості кредиту/позики у погодженому порядку, тобто шляхом безготівкового переказу на електронний платіжний засіб.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) на виконання умов договору про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року здійснив безготівковий переказ обумовленої суми грошових коштів у розмірі 27000,00 грн. на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 , зокрема, відсутні квитанції про безготівковий переказ та успішність його статусу, відсутня виписка по особовому рахунку боржника або будь-які інші документи, які б могли підтвердити рух коштів між кредитором та позичальником.
Позивачем не заявлено клопотань про витребування відповідної інформації.
У свою чергу, доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості дає можливість зробити висновок, що ОСОБА_1 з моменту укладення договору про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року не здійснював жодних погашень заборгованості ані шляхом повернення тіла кредиту, ані шляхом сплати процентів за користування ними. Таким чином, поведінка позичальника не вказує на підтвердження існування грошового зобов'язання та отримання у своє розпорядження кредитних коштів.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не є тим достовірним та достатнім доказом, що відображає рух грошових коштів на рахунку, зокрема, факт зарахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості - це документ, який формується кредитором на підтвердження розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості. Однак, при цьому, як наданий розрахунок, так і заявлена сума до стягнення не є визначальними для суду, на відміну від інших господарсько-операційних документів, наприклад, виписки по особовому рахунку.
Будь-яких інших доказів, на підставі яких суд міг би побачити рух коштів між первісним кредитором та відповідачем на підставі укладеного договору про надання споживчого кредиту №8060310 від 06.07.2024 року, до позовної заяви не додано.
Відтак, за відсутності вказаних доказів суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що позичальником було отриманого грошові кошти у кредит на виконання умов вказаного вище договору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо договору про споживчий кредит №1956347 від 15.07.2024 року.
Судом встановлено, що 15.07.2024 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1956347 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, з фіксованою процентною ставкою 1,15%, за умовами якого позичальнику надавались грошові кошти у кредит шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника ( НОМЕР_2 ) у розмірі 3000,00 грн. строком на 345 днів із визначеною процентною ставкою, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту.
Згідно з пунктом 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту складає 345,00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 % від суми кредиту одноразово у момент видачі кредиту.
Вказаний договір разом із додатками до нього (графік платежів, заява на отримання кредиту) підписаний ОСОБА_1 шляхом введення 15.07.2024 року одноразового ідентифікатора електронного підпису з мобільного номера телефону НОМЕР_3 .
Відтак, суд доходить висновку, що на підставі договору про споживчий кредит №1956347 від 15.07.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ») та позичальником ОСОБА_1 виникло позикове зобов'язання на умовах, що визначені у цьому договорі.
Аналіз умов договору про споживчий кредит №1956347 від 15.07.2024 року дає можливість зробити висновок, що сторонами було погоджено порядок надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування погодженої суми грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника, що був вказаний ним у договорі.
Так, відповідно до платіжного доручення №37231422 від 15.07.2024 року ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. на виконання умов договору №1956347.
30.10.2024 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №30102024, відповідно до якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №30102024 від 30.10.2024 року, де боржником є ОСОБА_1 , із загальною сумою заборгованості у розмірі 11 839,92 грн. по договору про споживчий кредит №1956347 від 15.07.2024 року, яких 3 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 4 294,92 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 345,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 4 200,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Таким чином, на підставі Договору факторингу №30102024 від 30.10.2024 року, позивач одержав право вимоги по заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит №1956347 від 15.07.2024 року.
Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість, нарахована первісним кредитором відповідно до умов кредитного договору, та з моменту отримання права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитними договорами, яка була нарахована первісним кредитором.
Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.
Відтак, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №1956347 від 15.07.2024 року підлягають задоволенні у розмірі 7 639, 92 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 294,92 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 345,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Однак, сума заборгованості за неустойкою у розмірі 4 200,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Так, відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування неустойки (штраф, пеня) в сумі 4200,00 грн. за невиконання грошового зобов'язання за договором про споживчий кредит №1956347 від 15.07.2024 року є неправомірним, а відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо укладення договору кредитної лінії №812521586 від 06.07.2024 року.
Судом встановлено, що 06.07.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №812521586 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, з фіксованою процентною ставкою, за умовами якого позичальнику надавались грошові кошти у кредит шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника (5167-61хх-хххх-0924) у розмірі 7 600,00 грн. строком на 30 днів із визначеною процентною ставкою, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредитування, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення 06.07.2024 року одноразового ідентифікатора електронного підпису «UBJX».
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
31.12.2020 року додатковою угодою № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , по договору кредитної лінії №812521586.
20.03.2024 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 20/0324-01, відповідно до умов якого ТОВ ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
27.02.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27022025, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27022025 від 27.02.2025 року, де боржником є ОСОБА_1 , із загальною сумою заборгованості у розмірі 27816,00 грн. по договору від 06.07.2024 року.
Відтак суд приходить до висновку, що на підставі договору кредитної лінії №812521586 від 06.07.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «МАНВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та позичальником ОСОБА_1 виникло позикове зобов'язання на умовах, що визначені у цьому договорі.
Аналіз умов договору кредитної лінії №812521586 від 06.07.2024 року дає можливість зробити висновок, що сторонами було погоджено порядок надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування погодженої суми грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника, що був вказаний ним у договорі.
Однак, для підтвердження виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з повернення грошових коштів, сплати процентів за їх використання та виконання інших обов'язків, передбачених договором кредитної лінії №812521586 від 06.07.2024 року, матеріали позовної заяви повинні містити достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження надання у розпорядження позичальнику погодженої суми грошових коштів в якості кредиту/позики у погодженому порядку, тобто шляхом безготівкового переказу на електронний платіжний засіб.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) на виконання умов договору кредитної лінії №812521586 від 06.07.2024 року здійснив безготівковий переказ обумовленої суми грошових коштів у розмірі 7600,00 грн. на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 , зокрема, відсутні квитанції про безготівковий переказ та успішність його статусу, відсутня виписка по особовому рахунку боржника або будь-які інші документи, які б могли підтвердити рух коштів між кредитором та позичальником.
Позивачем не заявлено клопотань про витребування відповідної інформації.
У свою чергу, доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості дає можливість зробити висновок, що ОСОБА_1 з моменту укладення договору кредитної лінії №812521586 від 06.07.2024 року не здійснював жодних погашень заборгованості ані шляхом повернення тіла кредиту, ані шляхом сплати процентів за користування ними. Таким чином, поведінка позичальника не вказує на підтвердження існування грошового зобов'язання та отримання у своє розпорядження кредитних коштів.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не є тим достовірним та достатнім доказом, що відображає рух грошових коштів на рахунку, зокрема, факт зарахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості - це документ, який формується кредитором на підтвердження розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості. Однак, при цьому, як наданий розрахунок, так і заявлена сума до стягнення не є визначальними для суду, на відміну від інших господарсько-операційних документів, наприклад, виписки по особовому рахунку.
Будь-яких інших доказів, на підставі яких суд міг би побачити рух коштів між первісним кредитором та відповідачем на підставі укладеного договору кредитної лінії №812521586 від 06.07.2024 року, до позовної заяви не додано.
Відтак, за відсутності вказаних доказів суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що позичальником було отриманого грошові кошти у кредит на виконання умов вказаного вище договору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо договору кредитної лінії LM183531393 від 16.07.2024 року.
Судом встановлено, що 16.07.2024 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії LM183531393 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, з фіксованою процентною ставкою, за умовами якого позичальнику надавались грошові кошти у кредит шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника (НОМЕР_7) у розмірі 3 000,00 грн. строком на 10 днів із визначеною процентною ставкою, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредитування, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення 16.07.2024 року одноразового ідентифікатора електронного підпису «NDYR».
20.03.2024 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 20/0324-01, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
27.02.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27022025, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27022025 від 27.02.2025 року, де боржником є ОСОБА_1 , із загальною сумою заборгованості у розмірі 10 305,00 грн. по договору від 16.07.2024 року.
Відтак суд доходить висновку, що на підставі договору кредитної лінії LM183531393 від 16.07.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ») та позичальником ОСОБА_1 виникло позикове зобов'язання на умовах, що визначені у цьому договорі.
Аналіз умов договору кредитної лінії LM183531393 від 16.07.2024 року дає можливість зробити висновок, що сторонами було погоджено порядок надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування погодженої суми грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника, що був вказаний ним у договорі.
Однак, для підтвердження виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з повернення грошових коштів, сплати процентів за їх використання та виконання інших обов'язків, передбачених договором кредитної лінії LM183531393 від 16.07.2024 року, матеріали позовної заяви повинні містити достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження надання у розпорядження позичальнику погодженої суми грошових коштів в якості кредиту/позики у погодженому порядку, тобто шляхом безготівкового переказу на електронний платіжний засіб.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (первісний кредитор) на виконання умов договору кредитної лінії LM183531393 від 16.07.2024 року здійснив безготівковий переказ обумовленої суми грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 , зокрема, відсутні квитанції про безготівковий переказ та успішність його статусу, відсутня виписка по особовому рахунку боржника або будь-які інші документи, які б могли підтвердити рух коштів між кредитором та позичальником.
Позивачем не заявлено клопотань про витребування відповідної інформації.
У свою чергу, доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості дає можливість зробити висновок, що ОСОБА_1 з моменту укладення договору кредитної лінії LM183531393 від 16.07.2024 року не здійснював жодних погашень заборгованості ані шляхом повернення тіла кредиту, ані шляхом сплати процентів за користування ними. Таким чином, поведінка позичальника не вказує на підтвердження існування грошового зобов'язання та отримання у своє розпорядження кредитних коштів.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не є тим достовірним та достатнім доказом, що відображає рух грошових коштів на рахунку, зокрема, факт зарахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості - це документ, який формується кредитором на підтвердження розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості. Однак, при цьому, як наданий розрахунок, так і заявлена сума до стягнення не є визначальними для суду, на відміну від інших господарсько-операційних документів, наприклад, виписки по особовому рахунку.
Будь-яких інших доказів, на підставі яких суд міг би побачити рух коштів між первісним кредитором та відповідачем на підставі укладеного договору кредитної лінії LM183531393 від 16.07.2024 року, до позовної заяви не додано.
Відтак, за відсутності вказаних доказів суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що позичальником було отриманого грошові кошти у кредит на виконання умов вказаного вище договору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024.
Судом встановлено, що 22.07.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, з фіксованою процентною ставкою, за умовами якого позичальнику надавались грошові кошти у кредит шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника (НОМЕР_7) у розмірі 5 000,00 грн. строком на 120 днів із визначеною процентною ставкою, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредитування, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення 22.07.2024 року одноразового ідентифікатора електронного підпису «W2810».
19.11.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №191124/2 відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року, де боржником є ОСОБА_1 , із загальною сумою заборгованості у розмірі 24 000,00 грн. по договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 від 22.07.2024 року.
Відтак суд доходить висновку, що на підставі договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 від 22.07.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та позичальником ОСОБА_1 виникло позикове зобов'язання на умовах, що визначені у цьому договорі.
Аналіз умов договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 від 22.07.2024 року дає можливість зробити висновок, що сторонами було погоджено порядок надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування погодженої суми грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника, що був вказаний ним у договорі.
Однак, для підтвердження виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з повернення грошових коштів, сплати процентів за їх використання та виконання інших обов'язків, передбачених договором про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 від 22.07.2024 року, матеріали позовної заяви повинні містити достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження надання у розпорядження позичальнику погодженої суми грошових коштів в якості кредиту/позики у погодженому порядку, тобто шляхом безготівкового переказу на електронний платіжний засіб.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (первісний кредитор) на виконання умов договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 від 22.07.2024 року здійснив безготівковий переказ обумовленої суми грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн. на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 , зокрема, відсутні квитанції про безготівковий переказ та успішність його статусу, відсутня виписка по особовому рахунку боржника або будь-які інші документи, які б могли підтвердити рух коштів між кредитором та позичальником.
Позивачем не заявлено клопотань про витребування відповідної інформації.
У свою чергу, доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості дає можливість зробити висновок, що ОСОБА_1 з моменту укладення договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 від 22.07.2024 року не здійснював жодних погашень заборгованості ані шляхом повернення тіла кредиту, ані шляхом сплати процентів за користування ними. Таким чином, поведінка позичальника не вказує на підтвердження існування грошового зобов'язання та отримання у своє розпорядження кредитних коштів.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не є тим достовірним та достатнім доказом, що відображає рух грошових коштів на рахунку, зокрема, факт зарахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості - це документ, який формується кредитором на підтвердження розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості. Однак, при цьому, як наданий розрахунок, так і заявлена сума до стягнення не є визначальними для суду, на відміну від інших господарсько-операційних документів, наприклад, виписки по особовому рахунку.
Будь-яких інших доказів, на підставі яких суд міг би побачити рух коштів між первісним кредитором та відповідачем на підставі укладеного договору про надання фінансового кредиту №25043-07/2024 від 22.07.2024 року, до позовної заяви не додано.
Відтак, за відсутності вказаних доказів суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що позичальником було отриманого грошові кошти у кредит на виконання умов вказаного вище договору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо договору позики (на умовах повернення в кінці строку позики) №79317315 від 07.07.2024 року.
Судом встановлено, що 07.07.2024 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79317315 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, з фіксованою процентною ставкою, за умовами якого позичальнику надавались грошові кошти у кредит шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника ( НОМЕР_4 ) у розмірі 4 500,00 грн. строком на 20 днів із визначеною процентною ставкою, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредитування, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення 07.07.2024 року одноразового ідентифікатора електронного підпису «66533».
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Додатковими угодами №2 від 28.07.2021 року, № 7 від 13.06.2022 року та №42 від 28 жовтня 2024 ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» погодили внести зміни до договору факторингу №14/06/21.
У відповідності до витягу з реєстру боржників №36 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, боржником є ОСОБА_1 із загальною сумою заборгованості у розмірі 13 626,00 грн. по договору позики №79317315 від 07.07.2024 року.
Однак суд зауважує, що на підставі договору позики №79317315 від 07.07.2024 року між первісним кредитодавем (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 виникло позикове зобов'язання на умовах, що визначені у договорі.
Аналіз умов договору позики №79317315 від 07.07.2024 року дає можливість зробити висновок, що сторонами було погоджено наступний порядок надання позики - шляхом безготівкового перерахування погодженої суми грошових коштів на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 , що був вказаний нею у договорі, а саме на платіжну картку № НОМЕР_4 , яка вказана в реквізитивній частині договору.
З урахуванням вищевикладених висновків, суд повторно звертає увагу, що для підтвердження виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з повернення грошових коштів, сплати процентів за їх використання та виконання інших обов'язків, передбачених договорами, матеріали позовної заяви повинні містити достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження надання у розпорядження позичальнику погодженої суми грошових коштів в якості кредиту/позики у погодженому порядку, тобто шляхом безготівкового переказу на електронний платіжний засіб.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що позикодавець на виконання умов договору позики №79317315 від 07.07.2024 року було здійснено безготівковий переказ обумовленої суми грошових коштів у розмірі 4500,00 грн. на електронний платіжний засіб позичальника.
До позовної заяви не додано жодного документа на підтвердження того, що платіжний засіб № НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 , жодного документа на підтвердження здійснення безготівково переказу погодженої суми грошових коштів на цей платіжний засіб, як і не заявлено клопотань про витребування цієї інформації.
Зокрема, відсутні квитанції про безготівковий переказ та успішність його статусу, відсутня виписка по особовому рахунку № НОМЕР_4 , або будь-які інші документи, які б могли підтвердити рух коштів між позикодавцем та позичальником.
У свою чергу, доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості дає можливість зробити висновок, що ОСОБА_1 з моменту укладення договору позики не здійснював жодних погашень заборгованості ані шляхом повернення тіла позики, ані шляхом сплати процентів за користування ним. Таким чином, поведінка ОСОБА_1 не вказує на підтвердження існування позикового зобов'язання та отримання у своє розпорядження коштів.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не є тим достовірним та достатнім доказом, що відображає рух грошових коштів на рахунку, зокрема, факт зарахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості - це документ, який формується кредитором на підтвердження розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості. Однак, при цьому, як наданий розрахунок, так і заявлена сума до стягнення не є визначальними для суду, на відміну від інших господарсько-операційних документів, наприклад, виписки по особовому рахунку.
Будь-яких інших доказів, на підставі яких суд міг би побачити рух коштів між первісним кредитодавцем та відповідачем на підставі укладеного договору, до позову не додано.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав на свій платіжний електронний засіб погоджену суму позики, а також докази того, що він своєю поведінкою, зокрема, шляхом перерахування коштів на користь позивача чи попереднього кредитора в якості погашення боргу, підтвердив існування позикового зобов'язання.
Відсутність доказів надання у розпорядження відповідача обумовленої суми кредиту (позики) свідчить про відсутність правових підстав для виникнення заборгованості за договором та її стягнення з відповідача.
У зв'язку з цим суд доходить висновку, що позивачем не доведено факт виконання попереднім кредитодавцем (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») свого зобов'язання з надання позики у розпорядження ОСОБА_1 на підставі договору позики №79317315 від 07.07.2024 року.
Відтак, за відсутності вказаних доказів суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що позичальником було отриманого грошові кошти у кредит на виконання умов вказаного вище договору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2965545 від 06.07.2024 року.
Судом встановлено, що 06.07.2024 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2965545 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, з фіксованою процентною ставкою, за умовами якого позичальнику надавались грошові кошти у кредит шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника ( НОМЕР_4 ) у розмірі 8 000,00 грн. строком на 30 днів із визначеною процентною ставкою, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредитування, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення 06.07.2024 року одноразового ідентифікатора електронного підпису «НОМЕР_8».
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Додатковими угодами №2 від 28.07.2021 року, № 7 від 13.06.2022 року та №42 від 28 жовтня 2024 ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» погодили внести зміни до договору факторингу №14/06/21.
У відповідності до витягу з реєстру боржників №37 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, боржником є ОСОБА_1 із загальною сумою заборгованості у розмірі 24540,00 грн. по договору позики № 2965545 від 06.07.2024 року.
Однак суд зауважує, що на підставі договору позики № 2965545 від 06.07.2024 року між первісним кредитодавем (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 виникло позикове зобов'язання на умовах, що визначені у договорі.
Аналіз умов договору позики № 2965545 від 06.07.2024 року дає можливість зробити висновок, що сторонами було погоджено наступний порядок надання позики - шляхом безготівкового перерахування погодженої суми грошових коштів на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 , що був вказаний нею у договорі, а саме на платіжну картку № НОМЕР_4 , яка вказана в реквізитивній частині договору.
З урахуванням вищевикладених висновків, суд повторно звертає увагу, що для підтвердження виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з повернення грошових коштів, сплати процентів за їх використання та виконання інших обов'язків, передбачених договорами, матеріали позовної заяви повинні містити достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження надання у розпорядження позичальнику погодженої суми грошових коштів в якості кредиту/позики у погодженому порядку, тобто шляхом безготівкового переказу на електронний платіжний засіб.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що позикодавець на виконання умов договору позики № 2965545 від 06.07.2024 року було здійснено безготівковий переказ обумовленої суми грошових коштів у розмірі 8 000,00 грн. на електронний платіжний засіб позичальника.
До позовної заяви не додано жодного документа на підтвердження того, що платіжний засіб № НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 , жодного документа на підтвердження здійснення безготівково переказу погодженої суми грошових коштів на цей платіжний засіб, як і не заявлено клопотань про витребування цієї інформації.
Зокрема, відсутні квитанції про безготівковий переказ та успішність його статусу, відсутня виписка по особовому рахунку № НОМЕР_4 , або будь-які інші документи, які б могли підтвердити рух коштів між позикодавцем та позичальником.
У свою чергу, доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості дає можливість зробити висновок, що ОСОБА_1 з моменту укладення договору позики не здійснював жодних погашень заборгованості ані шляхом повернення тіла позики, ані шляхом сплати процентів за користування ним. Таким чином, поведінка ОСОБА_1 не вказує на підтвердження існування позикового зобов'язання та отримання у своє розпорядження коштів.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не є тим достовірним та достатнім доказом, що відображає рух грошових коштів на рахунку, зокрема, факт зарахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості - це документ, який формується кредитором на підтвердження розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості. Однак, при цьому, як наданий розрахунок, так і заявлена сума до стягнення не є визначальними для суду, на відміну від інших господарсько-операційних документів, наприклад, виписки по особовому рахунку.
Будь-яких інших доказів, на підставі яких суд міг би побачити рух коштів між первісним кредитодавцем та відповідачем на підставі укладеного договору, до позову не додано.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав на свій платіжний електронний засіб погоджену суму позики, а також докази того, що він своєю поведінкою, зокрема, шляхом перерахування коштів на користь позивача чи попереднього кредитора в якості погашення боргу, підтвердив існування позикового зобов'язання.
Відсутність доказів надання у розпорядження відповідача обумовленої суми кредиту (позики) свідчить про відсутність правових підстав для виникнення заборгованості за договором та її стягнення з відповідача.
У зв'язку з цим суд доходить висновку, що позивачем не доведено факт виконання попереднім кредитодавцем (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») свого зобов'язання з надання позики у розпорядження ОСОБА_1 на підставі договору позики № 2965545 від 06.07.2024 року.
Відтак, за відсутності вказаних доказів суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що позичальником було отриманого грошові кошти у кредит на виконання умов вказаного вище договору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, а також те, що у спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт наявності між сторонам кредитних зобов'язань та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт виконання попереднім кредитодавцем свого зобов'язання з надання кредиту у розпорядження ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №1956347від 15.07.2024 року.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1956347 від 15.07.2024 року у розмірі 7 639, 92 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 294, 92 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 345,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту.
У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити з наведених вище підстав.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
До позовної заяви долучено платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №113355 від 16.05.2025 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило платіж у розмірі 3 028,00 грн. із призначенням «101, Судовий збiр, за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ», Святошинський районний суд м. Києва №52145».
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 115,05 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (3,8%).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №1956347 від 15.07.2024 року у загальному розмірі 7 639 (сім тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 92 копійки, з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 294,92 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 345,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) гривень 05 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко