СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6182/25
ун. № 759/22482/25
29 вересня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні № 12021100080000123 від 19.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Старший слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в якому просить надати дозвіл слідчому СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 та іншим слідчим групи слідчих на проведення тимчасового доступу до документів із можливістю вилучення їх копій, які перебувають у володінні приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 , а саме до нотаріальних справ, зареєстрованих в реєстрі під №1832 (укладення договору дарування від 11.04.2011) та № 5324 (укладення договору купівлі-продажу квартири від 08.11.2010).
Слідча у судове засідання не з'явилася, подала заяву про слухання клопотання за її відсутності.
Згідно ч.2 ст. 163 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі та документи.
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням установлено, що 18.01.2021 до слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві надійшла ухвала ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо шахрайства, вчиненого у великих розмірах, відносно договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , завдавши потерпілій матеріальну шкоду.
В ході проведення досудового розслідування було проведено допит потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила, що 07 грудня 2012 року між потерпілою з однією сторони та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрований в реєстрі за N° 3643.
Згідно вказаного договору ОСОБА_6 придбала у сім?ї Сезонових вищевказану квартиру. Після придбання квартири остання дізналась про наявність цивільної справи №2608/14220/12 за позовом ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 до ОСОБА_13 , ОСОБА_8 ОСОБА_14 предметом якої було визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 листопада 2010 року укладеного між ОСОБА_13 , яка на момент укладення договору діяла на підставі довіреностей в інтересах власників квартири: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з однієї сторони та ОСОБА_14 , що є рідною дочкою ОСОБА_13 з іншої сторони.
Позовна заява була подана до ІНФОРМАЦІЯ_4 28 серпня 2012 року. Справа розглядалась районним судом і в подальшому неодноразово переглядалась апеляційним та касаційним судами.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04 грудня 2019 року у вищевказаній цивільній справі було залишено без змін рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11 грудня 2013 року та ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08 листопада 2016 року згідно яких позов було задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири укладений 08.11.2010 р. між ОСОБА_13 яка діяла в інтересах ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за N° 5324, як такий, який вчинено в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною.
Так, в межах розгляду вказаної цивільної справи судами було встановлено наступні обставини. Квартира АДРЕСА_2 відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05 листопада 1998 року N? 6665 була приватизована в рівних частках на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Вказані особи перебуваючи у США, видали на ім?я ОСОБА_13 довіреності № NYC - 10661321 від 12 березня 2009 року, №NYC-10379114В від 04 червня 2009 року, № NYC-10379113В від 04 червня 2009 року на укладення від їх імені договору купівлі-продажу належної їм на праві спільної часткової власності спірної квартири.
08 листопада 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та внесеного до реєстру за № 5324, ОСОБА_13 , діючи на підставі вищевказаних довіреностей, здійснила продаж спірної квартири за ціною 60 000 грн. 00 коп. своїй дочці ОСОБА_14 .
11 квітня 2011 року ОСОБА_14 відповідно до договору дарування квартири, подарувала спірну квартиру своїм батькам ОСОБА_13 і ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_13 та ОСОБА_8 згідно договору продали квартиру ОСОБА_6 .
Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 № 3487/13-42 від 19.07.2013 року, дійсна ринкова вартість вищевказаної квартири, станом на дату її відчуження (08 листопада 2010 року), складала 426 690 грн. 00 коп.
Верховний Суд переглядаючи вказану судову справу зазначив про те, що в даному випадку ОСОБА_13 вчинила правочин на шкоду особам, яких вона представляла, внаслідок зловмисної домовленості зі своєю донькою ОСОБА_14 щодо продажу квартири за заниженою ціною. У подальшому за безвідплатним договором сама стала співвласником квартири, тобто фактично уклала оспорюваний договір в своїх інтересах.
Таким чином в межах розгляду цивільної справи судами встановлено обставини за яким ОСОБА_13 вчиняла дії з довіреним їй майном на шкоду його власникам та виключно у власних інтересах. В той же час встановлено і факт узгодження та планування вказаних дій зі своєю дочкою ОСОБА_14 та в подальшому зі своїм чоловіком ОСОБА_8 .
Крім того, варто звернути увагу на те, що в межах розгляду вищевказаної цивільної справи ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01 листопада 2012 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
22 листопада 2012 року з матеріалами цивільної справи знайомиться адвокат, що здійснював представництво інтересів сім?ї Сезновох при розгляді справи в суді, а 07 грудня 2012 року, не зважаючи на наявність арешту накладеного ухвалою суду ОСОБА_13 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_15 здійснили продаж квартири ОСОБА_6 .
Наявність у ОСОБА_13 і її чоловіка ОСОБА_8 можливості продати квартиру всупереч ухвалі суду щодо арешту майна пояснюється тим, що вказана ухвала фактично була виконана шляхом внесення інформації про арешт майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна тільки 26 грудня 2012 року. Однак, сама по собі відсутність реєстрації обтяження майна у відповідному реєстрі не свідчить про відсутність такого обтяження, як і не надає право особі на порушення вимог ухвали суду щодо заборони розпорядження майном і жодним чином не відміняє дію зазначеної ухвали.
Беручи до уваги вище викладене, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження виникла необхідність у тимчасовому доступі до оригіналів документів із можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 , а саме до нотаріальних справ, зареєстрованих в реєстрі під №1832 (укладення договору дарування від 11.04.2011) та № 5324 (укладення договору купівлі-продажу квартири від 08.11.2010).
Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Пунктом 3 частини 1 статті 162 КПК України передбачено, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 КПК України, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що при зверненні до суду із зазначеним клопотанням слідчим доведено, що існує потреба у вказаних заходах, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, а тому подане клопотання слід задовольнити.
Керуючисьст.ст.159-165, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні № 12021100080000123 від 19.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл слідчому СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 та іншим слідчим групи слідчих на проведення тимчасового доступу до документів із можливістю вилучення їх копій, які перебувають у володінні приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 , а саме до нотаріальних справ, зареєстрованих в реєстрі під №1832 (укладення договору дарування від 11.04.2011) та № 5324 (укладення договору купівлі-продажу квартири від 08.11.2010).
Визначити строк дії ухвали тривалістю два місяці, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1