печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46796/25-к
25 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023000000001063 від 04.12.2023, про продовження строку тримання під вартою,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_4
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
У клопотанні прокурор зазначає, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Задля дієвості цього провадження до проведення підготовчого судового засідання виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою, як заходу забезпечення кримінального провадження, посилаючись на його мету і підстави прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів з заставою у розмірі 1 652 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 002 256 гривень.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, подавши письмові заперечення, у яких вказав на те, що наведені у клопотанні прокурора ризики не підтверджуються жодними доказами. Також зазначив, що у клопотанні не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, захисник вказав на непомірність раніше визначеного розміру застави, застосованого без врахування даних про майновий та сімейний стан обвинуваченого. За такого, враховуючи позитивні характеризуючі дані про особу обвинуваченого просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши в нарадчій кімнаті документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора закінчено досудове розслідування та направлено до Печерського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023000000001063 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, проте станом на дату подання прокурором клопотання про продовження строку тримання останнього під вартою, підготовче судове засідання не проведено, кримінальне провадження направлено до Київського апеляційного суду для ініціювання подання перед Касаційним кримінальним судом Верховного Суду про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів (з Печерського районного суду м. Києва до Костопільського районного суду Рівненської області).
14.06.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 12.08.2025. В подальшому цей строк було продовжено ухвалою слідчого судді від 04.08.2025 до 02.10.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Натомість, відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Зазначеним положенням розмежовується можливість застосування запобіжного захожу слідчим суддею та судом у підготовчому та в судовому провадженні, тому всупереч доводів сторони захисту застосування та продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою слідчим суддею до визначення компетентного суду для розгляду кримінального провадження є виправданим.
Як вбачається з матеріалів клопотання міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченого ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, з врахуванням даних про його особу при наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, його апеляційному перегляді та продовження строку його дії. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому злочинів.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідним є до початку підготовчого судового засідання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , також враховуючи, що було встановлено наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та які на даний час не змінилися, є реальними та достатніми для застосування останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, продовжуючи ОСОБА_4 строк тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги те, що застава фактично є гарантією, що останній буде сумлінно виконувати визначені кримінально процесуальним законом обов'язки, а необхідно визначити таку суму застави, яка б дисциплінувала і мотивувала останнього на їх виконання.
При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2025 року, якою продовжено строк тримання ОСОБА_4 під вартою, сума застави визначалася у розмірі 1 652 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становило 5 002 256 гривень.
Натомість, користуючись усталеною практикою Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає що квазі-автоматичне продовження державою періоду обмеження особи у правах суперечить гарантіям, встановленим у п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 09.01.2003 року у справі «Шишков проти Болгарії», Рішення від 10.06.2008 року у справі «Тасе проти Румунії»).
Приймаючи до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого, характер та конкретні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан обвинуваченого, слідчий суддя вважає за необхідне визначити останньому, співмірну з суспільною небезпекою, пропорційну з урахуванням можливого настання негативних наслідків, завданих інкримінованими діянням, суму застави у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 4 542 000 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та буде належним засобом процесуального стримування.
Крім цього, визначаючи розмір застави, яка може бути внесена обвинуваченимОСОБА_4 у будь-який момент, вважаю за необхідне зобов'язати останнього прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 23.11.2025 року наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із м. Рівне без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та свідками, перелік яких зобов'язати прокурора вручити обвинуваченому під підпис; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити, продовжити ОСОБА_4 , строк тримання під вартою до 23.11.2025.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 (одної тисячі п'ятиста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 4 542 000 (чотири мільйони п'ятсот сорок дві тисячі) гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок ТУ ДСА в м. Києві та надати документ, що це підтверджує, суду, який здійснює розгляд кримінального провадження.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати до суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 23.11.2025 року наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із м. Рівне без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та свідками, перелік яких зобов'язати прокурора вручити обвинуваченому під підпис; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту внесення застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали визначити до 23.11.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1