печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57206/24-ц
29 вересня 2025 року суддя Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідача та представника відповідача Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» - Піроженка О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» (відповідача) - Піроженка Олександра Івановича про зупинення провадження у справі у цивільній справі №757/57206/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України», ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії, - ,
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/57206/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України», ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, в рамках розгляду справи, представником відповідача Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» (відповідача) - Піроженком О.І було подано клопотання про зупинення провадження у справі.
В обґрунтування клопотання зазначено, що однією із позовних вимог заявлених позивачем у даній справі є: «Встановити для виплати компенсації Державною організацією «Національний академічний духовий оркестр України» за невикористану щорічну основну чергову оплачувану відпустку ОСОБА_1 , право на яку вона набула після 31.12.2023, за період її роботи з 05.08.2023 по 05.08.2024, у розмірі 34483,08 грн.».
Разом з цим, представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою, яка в подальшому була передана на розгляд до Києво - Святошинського районного суду Київської області.
Так, у зазначеній позовній заяві позивач, зокрема, просить стягнути з Державної організації «Національний академічний духовий оркестр України» на користь ОСОБА_1 28716 гривень 80 копійок матеріальної грошової компенсації за невикористану щорічну чергову основну відпустку тривалістю 24 календарних дні за період роботи з 05.08.2023 по 04.08.2024.
Відтак, в заявлених позовних вимогах з різних позовних заяв очевидна відмінність у визначенні розміру суми компенсації за одну і ту ж щорічну основну відпустку (28 716,80 грн та 34 483,08 грн).
Таким чином, на підставі вищезазначеного, для уникнення ризику подвійного стягнення та ухвалення суперечливих рішень різними судами, представник відповідача просить суд, на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, зупинити провадження у справі №757/57206/24-ц до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 372/242/25, що перебуває на розгляді Києво- Святошинського районного суду Київської області.
Разом з цим, на зазначене клопотання позивач подала заяву, в якій просила відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки предметом позовної заяви, поданої до Печерського районного суду міста Києва, є оспорювання наказів Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» про встановлення простою і таким чином зменшення на третину доходу позивачки як працівника за її основним місцем роботи.
Так, в результаті визнання протиправними і скасування наказів Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» про встановлення простоїв розмір доходів позивача з серпня 2024 року збільшиться, відповідно, це вплине і на її середньомісячний дохід, який має враховуватися при визначенні і стягненні компенсації за невикористану відпустку, а тому розгляд Печерським районним судом міста Києва питання законності і обґрунтованості вибіркових простоїв Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України», визначення цим судом середньомісячного доходу позивача стане передумовою для стягнення за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області з Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» такої компенсації.
Таким чином, на думку позивача, зупинено може бути провадження у Києво-Святошинському районному суді Київської області до набрання законної сили рішенням Печерського районного суду міста Києва.
З врахуванням зазначеного, позивач просила відмовити у задоволенні даного клопотання.
В судовому засіданні Піроженко О.І. , як представник відповідача Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Позивач в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки сума, яку просить стягнути позивач у Києво-Святошинському районному суді Київської області є меншою, ніж у Печерському районному суді м. Києва. Позовні вимоги не збігаються, а тому необхідності у зупиненні провадження немає.
Також, зазначила, що відповідачу було відомо про зміну прізвища та ім'я позивача, оскільки нею про це заявлялось в судовому засіданні.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
З врахуванням зазначеного, суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, прийшов до наступного висновку.
Так, в провадженні Печерського районного суду м. Києва з лютого 2024 на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України», ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2025 дану позовну заяву було прийнято до провадження судді Ільєвої Т.Г. та було вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
Позивач, зокрема у даній позовній заяві просить суд: «Встановити для виплати компенсації Державною організацією «Національний академічний духовий оркестр України» за невикористану щорічну основну чергову оплачувану відпустку ОСОБА_1 , право на яку вона набула після 31.12.2023, за період її роботи з 05.08.2023 по 05.08.2024, у розмірі 34483,08 грн.».
Разом з цим, встановлено, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа №372/242/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України», ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про захист права на ім'я, права на відпочинок, права на свободу совісті, визнання правочину недійсним, встановлення фактів вчинення мобінгу, стягнення коштів за заподіяну моральну шкоду та стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, третя особа: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
З даною позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду у січні 2025 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.02.2025 було відкрито провадження у справі.
Так, у даному позові однією з вимог є стягнення з Державної організації «Національний академічний духовий оркестр України» на користь ОСОБА_1 28716 (двадцять вісім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 80 копійок матеріальної грошової компенсації за невикористану щорічну чергову основну відпустку тривалістю 24 календарних дні за період роботи з 05.08.2023 по 04.08.2024.
Відтак, з зазначених підстав представник відповідача (відповідача) вважає, що наявний ризик подвійного стягнення та ухвалення суперечливих рішень різними судами, а тому є необхідність у зупиненні провадження.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що "метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду".
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання, оскільки сама по собі взаємопов'язаність позовних вимог ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Також, суд вважає, що справа, яка перебуває на розгляді Печерського районного суду м. Києва матиме певне значення для обставин справи, яка перебуває на розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області, а тому доводи позивача в цій частині є доцільними.
При цьому, зазначене не вказує на те, яким кінцевим буде рішення у справі, оскільки на даний момент суд лише надає оцінку доцільності зупинення провадження у справі.
Окрім цього, суд враховує, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 09.06.2021 у справі №640/25705/19 зазначив про те, що зупинення провадження у справі щодо проходження публічної служби покладає на обох сторін надмірний тягар правової невизначеності.
У зв'язку з цим, для цієї категорії справ законодавством встановлено стислі процесуальні строки, з метою своєчасного та оперативного розгляду, а саме місячний строк для звернення до суду замість загального шестимісячного.
Крім того, трудові спори, пов'язані з можливістю поновлення особи на роботі. У такому випадку на користь особи підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, який за рахунок надмірно тривалого розгляду справи може сягнути величезних розмірів за відсутності у цьому вини органу.
Таким чином, аналізуючи зазначене, суд вважає, що законодавством передбачено порядок та підстави зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку судочинства, тільки у разі об'єктивної неможливості її розгляду. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
Також суд наголошує, що норма п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, яка вказує на обов'язок суду зупинити провадження, не містить положення про неможливість з'ясування обставин справи, дослідження і оцінки доказів, а лише про об'єктивну неможливості розгляду справи до вирішення іншої.
Відтак, необґрунтоване зупинення провадження в справі порушує розумні строки судового розгляду, особливу у справах, предметом яких є трудовий спір, який за процесуальним законом має розглядатися у спрощеному проваджені, а відтак, і права учасників процесу.
Питання про розумність строку провадження в справі вирішується з урахуванням права особи на справедливий суд у контексті положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з урахуванням дійсних обставин справи, критеріїв складності справи, поведінки заявника та компетентних органів, а також важливості предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» та ін.).
Таким чином, представником відповідача (відповідача) не наведено обставин справи, які б вказували на об'єктивну неможливость розгляду справи, яка перебуває у Печерському районному судді м. Києва до вирішення справи, яка перебуває у Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Відтак, клопотання про зупинення провадження у справі, не підялгає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251, ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні клопотання представника відповідача Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України» (відповідача) - Піроженка О.І. зупинення провадження у справі у цивільній справі №757/57206/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Національний академічний духовний оркестр України», ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Ухвала оскарженню окремо не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали проголошений та виготовлений 29.09.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА