Справа № 756/14842/25
Провадження № 2-н/756/387/25
Оболонський районний суд міста києва
Іменем україни
25 вересня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшла зазначена заява, у якій заявник просив:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 18 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Що стосується вимог заявника про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суддя зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Статтею 165 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
- заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу;
- заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу;
- наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього Кодексу;
- з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
- судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
- судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пп. 3-6 ч. 1 цієї статті;
- із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
- заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, в той час як відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України, учасниками у наказному провадженні є заявник та боржник.
Розділом II ЦПК України, яким урегульовано порядок розгляду справ наказного провадження, не передбачено розподілу витрат на правничу допомогу.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат.
З огляду на викладене, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження. У справах наказного провадження судові витрати не відшкодовуються.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.03.2020 у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч. 3 ст. 165 ЦПК України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину в частині витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО