Справа №750/8048/25
Провадження №3/750/2676/25
29 вересня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , учасника бойових дій, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347846 від 01.06.2025 зазначено, що 01.06.2025 о 06:34 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр. Левка Лук'яненка, 9, керував транспортним засобом CHEVROLET EVANDA, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні з протоколом не погодився та пояснив суду, що він ніколи не вживав наркотичні речовини. Він постійно перебуває в стресі, оскільки воює з 2022 року. Так, він керував автомобілем, за ним їхала поліція, але він нічого не порушував. Поліцейські ввімкнули маяки і він з'їхав в сторону, а потім зрозумів, що це його зупиняють, тому звернув і зупинився. Його зупинили безпідставно. Він поспішав на службу, надав всі документи, повідомив, що на завданні. Він не хотів спілкуватись з ними, оскільки була зірвана важлива операція. Він нервував через це, так він емоційна людина. Також він повідомляв поліцейських, що з ним зброя і тому вимагав викликати ВСП. Але проігнорували. Як він, будучи зі зброєю, може щось вживати? Очі у нього не перевіряли, ознак жодних не було. Просто через його емоційність вони до нього упереджено поставились. Він після цього в той же день сам пройшов огляд, здав аналізи. Намагався вкластись в 2 години, але чогось спершу поїхав до поліції, а не в лікарню, тому здав біологічне середовище трохи пізніше. Він скандалив з працівниками поліції, бо зірвались заходи, а його звинуватили в тому, що він не робив. Він не відмовлявся від огляду, повідомив, що терміново треба було прибути на службу, оскільки було призначено важливу нараду, після цього готовий був їхати на огляд, він про це повідомляв. Два місяці він виконував бойове завдання, а поліцейські так до нього поставились.
Судом викликався для дачі пояснень в якості свідка інспектор взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенант поліції Кураш В.Ю., який складав зазначений протокол, однак останній на виклик до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані ним документи та копії документів, а також матеріали справи, суд приходить до наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347846 від 01.06.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.06.2025, розписку ОСОБА_1 від 01.06.2025, заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025, рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП капрала поліції Максима Демчука від 01.06.2025, відеозапис, який був долучений до протоколу серії ЕПР1 №347846 від 01.06.2025, переглянутий в судовому засіданні, а також долучену ОСОБА_1 документи, зокрема і виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №461 від 01.06.2025, згідно якої останній 01.06.2025 о 09:55 год. пройшов обстеження на стан сп'яніння за результатами якого він тверезий, ознак сп'яніння не виявлено; при токсикологічному дослідженні сечі (лаб. сечі №1648 від 04.06.2025) та крові (№651 від 04.06.2025) наркотичних речовин та алкоголю в організмі не виявлено.
Так, у протоколі серії ЕПР1 №347846 від 01.06.2025 зазначено такі ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 , як: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниця, які не реагують на світло.
З відеозапису, долученого до протоколу, дослідженого у судовому засіданні, встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено за порушення п. 2.3 (в) ПДР о 06 год. 34 хв. В ході спілкування водій ОСОБА_1 одразу дуже емоційно спілкується з працівниками поліції, при цьому повідомляє свої дані, що він є військовим ЗСУ, перебуває на важливому завданні, поспішає на службу і питає чого його зупинили. Працівник поліції вказує, що той не користується паском безпеки, а також на лобовому склі наявна тріщина в зоні… В цей час ОСОБА_1 перебиває поліцейського і вказує, що це машина військова, тоді поліцейський починає зазначати про порушення ПДР в частині не використання паска безпеки. ОСОБА_1 постійно емоційно розмовляє, вказує про важливість завдання і в такому випадку просить викликати ВСП, оскільки у нього в автомобілі наявна зброя. Водій через відкрите вікно дивиться уважно на поліцейських, які просять пред'явити посвідчення водія. Він його показує у своїх руках і вимагає викликати ВСП, оскліьки є військовим і у нього зброя. В цей час поліцейський вказує: «Так, дивіться, ви наркотики вживали?», ОСОБА_1 це заперечує, а працівник поліції називає ознаки, які виявив у того як то: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 вказує, що не вживає коноплю, інші засоби, навіть снодійне не вживає, та вказує, що пройде огляд, коли виконає завдання. Працівник поліції ще раз висуває вимогу пройти огляд, в цей час ОСОБА_2 комусь телефонує, та вказує, що не може виконати завдання, оскільки його зупинили працівники поліції, після чого каже поліцейським «Давай свою дудку». Працівник поліції вказує, що не «дудка, а прилад драгер, а в його випадку треба проїхати до лікаря-нарколога і здати біологічний матеріал. ОСОБА_1 вздихає, а працівник поліції знову питає того, чи згоден він пройти огляд. ОСОБА_1 каже, що він належить до Збройних Сил і нехай викликають ВСП. Працівник поліції зазначає, що ОСОБА_1 відмовляється, роз'яснює йому його права, що буде складено протокол і що ОСОБА_1 відсторонений від керування, нехай шукає тверезого водія. Інший поліцейський в цей час повідомляє ОСОБА_1 , що за порушення ПДР на нього буде складено постанову за ч.5 ст. 121 КУпАП. В подальшому поліцейським було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, зачитано його ОСОБА_1 .
Тобто, суд вважає, що відеозапис, наданий як додаток до протоколу, не підтверджує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Із відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно був зупинений за порушення правил дорожнього руху, після зупинки виконав всі вимоги працівників поліції і надав всі необхідні документи. Його поведінка під час спілкування з працівниками поліції відповідає обстановці, оскільки особа зазначала, що виконувала бойове завдання, тому дійсно розмовляла з працівниками поліції досить емоційно. Разом з тим, така ознака як «звужені зіниці очей, які не реагують на світло» поліцейський взагалі не перевіряв, а з наявних даних відеозапису така ознака не вбачається, як і не вбачається такої ознаки як блідість обличчя. При цьому слід зауважити, що і в судовому засіданні шкірний покрив обличчя ОСОБА_1 був таким самим як і на відеозаписі. Під час спілкування працівники поліції повідомили про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, після його бурхливої реакції на зупинку, яка призвела до зриву завдання, крім того вживання наркотичних засобів категорично заперечено ОСОБА_1 та підтверджується зокрема і відсутністю у того виявлених поліцейською будь-яких ознак сп'яніння.
Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку.
Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.
Більш того, під час судового розгляду ОСОБА_1 надав суду оригінал виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №461 від 01.06.2025, згідно якої останній 01.06.2025 о 09:55 год. пройшов обстеження на стан сп'яніння за результатами якого він тверезий, ознак сп'яніння не виявлено; при токсикологічному дослідженні сечі (лаб. сечі №1648 від 04.06.2025) та крові (№651 від 04.06.2025) наркотичних речовин та алкоголю в організмі не виявлено. Суд зазначає, що хоча у виписці зазначено час 09:55 год. 01.06.2025, що виходить за межі 2 годин після складання протоколу відносно ОСОБА_1 , однак враховуючи пояснення того та копію квитанції про сплату медичних платних послуг, вважає, що останній пройшов огляд пізніше по причинам, що не залежали від його волі, зокрема останньому не було роз'яснено порядку проходження такого огляду в лікарні, в зв'язку з чим той спершу приїхав до УПП, а також проведення огляду відповідало вимозі лікарів про початкову оплату таких послуг, що підтверджено квитанцією про сплату послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» 01.06.2025 о 09:36 год. Більш того, ОСОБА_1 ставилось в провину порушення пункту 2.5 ПДР України, щодо відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, тому на думку суду, здача пізніше 2 годин біологічного матеріалу, в цьому випадку, не призвело до хибного результату, як то відсутність наркотичних речовин в організмі того, оскільки вказані речовини в організмі людини наявні тривалий час (до одного місяця), аніж алкоголь у крові.
Отже, як вбачається з дослідженого судом відеозапису до протоколу серії ЕПР1 №7347846 від 01.06.2025, в порушення вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП виявлені ознаки наркотичного сп'яніння у водія були удавані, огляд зіниць очей не проводився поліцейським взагалі, блідість шкірного покриву обличчя є особливістю організму людини, а сама емоційна поведінка водія не може слугувати єдиною підставою для висновку про наявність у того ознак наркотичного сп'яніння, що ставить під сумнів законність вимог поліцейського про проходження огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому, описані в Інструкції ознаки алкогольного сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази «поза розумним сумнівом» не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.5 ПДР суду не надано.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З врахуванням наведеного, встановлені обставини не дають достатніх підстав вважати, що в судовому засіданні знайшли підтвердження подія і склад адміністративного правопорушення, а будь-які інші докази суду надані не були.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 284 п. 3 КУпАП
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь