Справа № 750/10190/25
Провадження № 2/750/2788/25
29 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Косенко О.Д.,
секретар судового засідання - Костюк С.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дружини,
24 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про зменшення розміру аліментів на утримання дружини.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2025 року з Позивача на користь Відповідача стягнуто аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 січня 2025 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.
Також Позивач сплачує аліменти на утримання Відповідача, яка доглядає малолітню дитину до 3-х років, у розмірі 1500 грн за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/1495/25.
З 23.07.2025 військову частину, у якій проходить військову службу Позивач виведено за рішенням Головнокомандувача ЗСУ із переліку військових частин, які виконують бойові (військові) завдання, що передбачають виплату додаткової грошової винагороди, а тому він здатен виплачувати аліменти на утримання Відповідача лише у розмірі 220,90 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників, сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.
В установлений судом строк Відповідач подала відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначила, що після відрахування із грошового забезпечення Позивача усіх сум аліментів та сплати податків, у нього залишиться понад 20 000 грн, що на думку Відповідача, цілком достатньо для задоволення його повсякденних потреб. Термін сплати аліментів буде припинено при досягненні меншою дитиною 3 років, тобто 31.01.2026. Крім того, Відповідач вказує, що посилання Позивача на ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним, оскільки частина 3 цієї статті визначає максимальний розмір відрахувань із заробітної плати боржника у розмірі 70 %, а не 50.
Також Відповідач звертає увагу суду на відсутність доказів що зміни матеріального стану Позивача, на які він посилається, призвели да такого його погіршення, яке унеможливлює сплату Позивачем аліментів на утримання дружини у розмірі 1500 грн.
У судовому засіданні Позивач свої позовні вимоги підтримав, вказав, що він є військовослужбовцем ЗСУ - начальником військової частини НОМЕР_1 , де отримує грошове забезпечення у розмірі 41 тис. грн.
Має двох дітей від першого шлюбу, на утримання яких, відповідно до договору, сплачує аліменти в розмірі 6500 грн.
Також, Позивач сплачує аліменти на утримання двох спільних дітей з Відповідачем в розмірі 1/3 частки його доходів, що становить близько 13,5 тис. грн, та є значно більшим розміром гарантованого розміру аліментів, встановленого законодавством України та 1,5 тис. грн на утримання колишньої дружини - Відповідача, яка на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.
За проведеним Позивачем розрахунком, після сплати коштів на утримання дітей та дружини у нього залишається 220 грн. 90 коп. до досягнення межі 50% від грошового забезпечення, яке в силу вимог ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» є граничнирм розміром відрахування із заробітної плати, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Також Позивач зазначив, що до серпня 2025 року, він отримував доплату до грошового забезпечення у розмірі 30 000 грн, загальний розмір його грошового забезпечення становив понад 70 000 грн. З вересня 2025 року, у зв'язку з виведенням його військової частини із переліку підрозділів, які приймають участь у бойових діях, виплата доплати припинилися, а розмір його грошового забезпечення зменшився до 41 000 грн, а тому відрахування із його заробітної плати, які проводяться на даний час, є для нього занадто обтяжливими.
Позивач стверджує, що сумарний розмір аліментів, які він сплачує на утримання дітей та дружини, дає їм можливість забезпечувати усі необхідні потреби сім'ї. Також звертає увагу, що Відповідач із дітьми проживає у раніше отриманому ним службовому житловому приміщенні, а тому Відповідач не несе витрат по найму житла.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечила, надала пояснення, аналогічні змісту відзиву на позов. Також пояснила, що обоє дітей, потребують періодичного дороговартісного лікування. Також Відповідач сплачує комунальні платежі, оплачує навчання та позашкільні заняття старшої дочки, у несе інші витрати. Позивач, крім сплати аліментів, жодної участі у цих витратах не приймає. Позивач не подавала рішення суду про стягнення аліментів на її утримання для примусового виконання до серпня 2025 року, оскільки вони вираховувалися із грошового забезпечення Позивача бухгалтерією військової частини за заявою Позивача. Проте у серпні від Позивача надійшли кошти у розмірі 220 грн. У телефонній розмові бухгалтер військової частини повідомила Відповідача, що таке зменшення відбулося на підставі заяви Позивача. Отже він без рішення суду про зменшення розміру аліментів самостійно визначив їх розмір до сплати, що спонукало Відповідача звернутися до органу ДВС.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2025 року у справі № 750/1495/25 частково задоволено позов Відповідача до Позивача, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1500 грн. щомісяця, починаючи з 31 січня 2025 року та до досягнення дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років (а.с. 5-7).
Також із змісту рішення суду вбачається, що Деснянським районним судом м. Чернігова 26 лютого 2025 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 січня 2025 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.
Також судом встановлено, що 04 лютого 2025 року між ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_5 (мати) укладено договір про сплату аліментів, який посвідчений приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Каменєвою-Тинів Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 120 (а.с. 8,9).
Відповідно до пункту 3 вказаного договору за домовленістю батьків, у зв?язку з тим, що діти проживатимуть разом з матір?ю, даним договором встановлюється обов?язок батька - ОСОБА_1 сплачувати аліменти на дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі 6500 гривень. Оплата здійснюватиметься щомісячно на двох дітей в рівних частках кожному (тобто по 3250 гривень на кожного) до досягнення ними повноліття. Цим договором передбачено добровільний спосіб виконання батьком свого обов?язку утримувати дітей шляхом сплати аліментів.
Згідно із довідкою про доходи № 893 від 28 травня 2025 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , дохід ОСОБА_1 за період з січня 2025 року до травня 2025 року становить 204 911 грн. Інші нарахування, в тому числі додаткова винагорода за цей період становить 150 000 грн; сплачені аліменти 27 000 грн (а.с. 10).
Відрахування аліментів здійснювалося із грошового забезпечення Позивача на підставі його доручення помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи (а.с. 11).
Відповідно до довідки про доходи № 1397 від 08 вересня 2025 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , дохід ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по вересень 2025 року становить 368 902,78 грн. Щомісячна додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн за період із січня по серпень 2025 року становить 231 290,32 грн. У вересні 2025 року указана винагорода не нараховувалася. Сплачені аліменти становлять 217 704,78 грн (а.с. 22).
Згідно із таблицею - розрахунком від 22.07.2025 у ВП № 77418870 від 06.03.2025, без зазначення реквізитів органу, чи особи, якою розрахунок складено, місячний доход Позивача становить 40 831,33 грн, з яких сплачується військовий збір у розмірі - 613,97 грн, аліменти згідно договору у розмірі - 6 500 грн, аліменти (33,3%) - 13 437,78 грн, усього утримано аліментів - 19937,78 грн, дохід на картку після сплати аліментів - 20 379,58 грн, 50% доходу після утримання ВС - 20 158,68 грн, різниця між фактичними аліментами та сумою у 50 % - 220,90 грн (а.с. 14).
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршенням або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, не виключається одночасне настання трьох підстав для зміни розміру аліментів, а саме: зміни сімейного стану, зміни матеріального стану, погіршення стану здоров'я.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10.10.2023 у справі 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23), від 19.06.2024 у справі № 686/22677/23 «провадження № 61-5022св24). Під зміною сімейного стану платника аліментів, серед іншого, розуміється з'явлення у його сім'ї осіб, яким він за законом зобов'язаний надавати утримання і які фактично знаходяться на його утриманні.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд зазначає, що належних, допустимих та достатніх доказів, що з часу ухвалення Деснянським районним судом м. Чернігова рішення у справі № 750/1495/25 відбулися істотні зміни сімейного або матеріального стану Позивача, чи погіршення стану здоров'я, які б свідчили про наявність підстав для зменшення розміру аліментів суду не надано.
Наведеним у позовний у заяві обставинам, у тому числі наявності у Позивача інших дітей, на утримання яких він добровільно сплачує кошти за укладеним договором, розміру відрахувань на утримання спільних Відповідачем дітей тощо, суд надавав оцінку у вищезазначеному рішенні при визначенні розміру аліментів до стягнення, яке набрало законної сили.
У позовній заяві Позивач зазначає, що з 23.07.2025 військову частину, у якій він проходить військову службу, виведено за рішенням Головнокомандувача ЗСУ із переліку військових частин, які виконують бойові (військові) завдання, що передбачає припинення виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000 грн, проте копію наказу чи інших переконливих доказів цієї обставини до суду не надає.
Із довідки про доходи від 08.09.2025 № 1397 вбачається, що у серпні 2025 року Позивачу була виплачена додаткова винагорода у розмірі 21 290,32 грн, а у вересні 2025 року така винагорода не виплачувалася, проте з якими саме обставинами це пов'язано і як довго такі обставини можуть тривати, зі змісту довідки чи інших долучених до матеріалів справи документів не зрозуміло.
Суд також звертає увагу, що пропорційно зменшенню розміру доходу Позивача у серпні-вересні 2025 року, зменшувався розмір відрахувань на сплату аліментів.
Суд не погоджується із твердженням Позивача, що сплата аліментів на утримання дітей та дружини у визначених рішеннями судів розмірах матиме наслідком перевищення гранично допустимого законодавством 50 відсоткового розміру відрахувань із його грошового забезпечення.
Так, відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Суд також враховує надані Відповідачем разом із відзивом на позов докази наявності у малолітніх дітей, які перебувають на її утриманні, захворювань, що потребують дороговартісного лікування, а також підтверджені доказами витрати Відповідача, які вона несе на оплату комунальних послуг, лікування, навчання та матеріальне забезпечення дітей, що свідчить про потребу дітей у матеріальній підтримці від іншого з батьків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Оскільки сплачені Позивачем на користь Відповідача аліменти вона використовує у тому числі на потреби дітей, стягнення аліментів у раніше визначеному судом розмірі відповідатиме найкращим інтересам дітей.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дружини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення проголошено 29.09.2025.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя Олег КОСЕНКО