Справа № 750/9793/25
Провадження № 2/750/2719/25
25 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченка К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського про визнання трудових відносин припиненими,
У липні 2025 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського про визнання трудових відносин припиненими.
Обґрунтувано позов тим, що позивач 11.05.2007 згідно наказу № 689 від 08.05.2007 була прийнята техніком - енергомеханіком на 0,75 одиниць до цеху з виробництва пороху та порохових зарядів в Хімічне казенне об'єднання імені Г.І. Петровського. 09.06.2009 на підставі наказу № 353 від 03.06.2009 переведена пакувальником 3 розряду до цеху з виробництва вибухових речовин дільниці № 1 патронування та пакування. Згідно наказу № 407/ОД від 13.04.2010, наказу № 110 від 25.04.2005 проведено атестацію робочих місць.
13.08.2012 на підставі наказу № 1376/лс від 13.08.2012 позивач переведена пакувальником 3 розряду до цеху з виробництва вибухових речовин, дільниці з автоматизованої лінії, що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці.
В 2014 році м. Петрово-Красносілля, Луганського району, Луганської області, в якому знаходиться Хімічне казенне об'єднання імені Г.І. Петровського, було тимчасово окуповано російською федерацією.
У зв'язку з окупацією, позивач на початку липня 2014 року разом із сім'єю були вимушені залишити постійне місце проживання та переїхати на підконтрольну Україні територію, а тому позивач не мала можливості дотриматись встановленого порядку припинення трудових відносин та подати заяву про звільнення з роботи, хоча фактично трудові відносини з роботодавцем припинились з 30 червня 2014 року.
У червні 2014 року роботодавцем - Хімічним казенним об'єднанням імені Г.І. Петровського позивачу востаннє було проведено виплату заробітної плати та перераховано страхові внески до Пенсійного фонду України. У подальшому заробітна плата роботодавцем не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач зазначає, що з липня 2014 по жовтень 2022 року вона разом із сім'єю переїздили з міста в місто на підконтрольній Україні території, а тому не зверталась до компетентних органів із заявою про реєстрацію як внутрішньо переміщена особа. Лише в жовтні 2022 року позивач звернулась до компетентних органів про постановку на облік як внутрішньо переміщена особа. 24 жовтня 2022 року її було взято на облік як внутрішньо переміщену особу за фактичним місцем проживання в Чернігівській області, знята з обліку 28.03.2023.
На сьогоднішній день позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на день звернення до суду трудові відносини між позивачем та ХЗО імені Г.І. Петровського залишаються чинними, хоча позивач фактично припинила роботу наприкінці червня 2014 року.
В той же час з червня 2014 року і по теперішній час у позивача відсутня будь-яка можливість припинити трудові відносини з відповідачем шляхом подання заяви на звільнення, оскільки м. Петрово-Красносілля, Луганської області залишається тимчасово окупованим, відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а УДППЗ «Укрпошта» не здійснюється пересилання пошти на окремі території Донецької та Луганської областей, що знаходяться на не підконтрольній Україні території.
Наявність запису в трудовій книжці про прийняття на роботу в Хімічне казенне об'єднання імені Г.І. Петровського і відсутність запису про звільнення перешкоджає позивачу у працевлаштуванні за основним місцем роботи на повний робочий час, у зв'язку з чим порушується її право на працю, а також на отримання належних соціальних та трудових гарантій.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Представник позивача подала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, вказавши, що позов підтримує та просить суд його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пункутів, що розташовані на лінії зіткнення (зі змінами), УДППЗ «Укрпошта» не здійснюється пересилання пошти на окремі території Донецької та Луганської областей, що знаходяться на не підконтрольній Україні території.
Оскільки, Хімічне казенне об'єднання імені Г.І. Петровського знаходиться в м. Петрово-Красносілля, Луганської області, що тимчасово окуповано російською федерацією з 2014 року, а тому працівниками Деснянського районного суду м. Чернігова складено акт від 30 липня 2025 року про неможливість направлення поштової кореспонденції.
Згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.
Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 11.05.2007 згідно наказу № 689 від 08.05.2007 була прийнята техніком - енергомеханіком на 0,75 одиниць до цеху з виробництва пороху та порохових зарядів в Хімічне казенне об'єднання імені Г.І. Петровського.
09.06.2009 на підставі наказу № 353 від 03.06.2009 переведена пакувальником 3 розряду до цеху з виробництва вибухових речовин дільниці № 1 патронування та пакування. Згідно наказу № 407/ОД від 13.04.2010, наказу № 110 від 25.04.2005 проведено атестацію робочих місць.
13.08.2012 на підставі наказу № 1376/лс від 13.08.2012 була переведена пакувальником 3 розряду до цеху з виробництва вибухових речовин, дільниці з автоматизованої лінії, що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці (а.с. 14-20).
До 2014 року позивач була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з копій її паспорта (а.с.12).
Відповідно до довідки від 24.10.2022 № 7402-7001589273 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 переміщена з тимчасово окупованої території м. Петрово-Красносілля, Луганської області та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 26).
Згідно довідки № 12.2/120 від 05.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа відповідно до програми ІСОІ ВПО з 24 жовтня 2022 року по 28 березня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_3 , з причиною переміщення: військові дії з 24.02.2022 року з адреси: АДРЕСА_4 (а.с. 27).
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади на сьогоднішній день позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).
У період з 11.05.2007 позивач працювала в Хімічному казенному об'єднанні імені Г.І. Петровського, що підтверджується копіями форми ОК-5 та ОК-7 Пенсійного фонду України (а.с. 21-24).
Адреса місцезнаходження Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського (ЄДРПОУ: 14312683): 94540, Луганська область, місто Хрустальний, місто Петрово-Красносілля, вул. Леніна, буд. 1, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35,36).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Так, до тимчасово окупованих Російською Федерацією належать території Луганського району, Ровенківського району та інших районів Луганської області.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні було введено військовий стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими указами Президента України неодноразово продовжувався та триває і на даний час. Станом на час звернення до суду з позовом, відповідач знаходиться на території не підконтрольній Україні.
В 2014 році через активні бойові дії та тимчасову окупацію території України, позивач вимушена була виїхати з окупованого м. Петрово-Красносілля, Луганського району, Луганської області і не мала можливості дотриматись порядку припинення трудових відносин, проте фактично вони припинились.
Зважаючи на той факт, що підприємство, в якому позивач працювала, знаходиться на непідконтрольній владі України території, до своїх трудових обов'язків в Хімічному казенному об'єднанні імені Г.І. Петровського вона повернутись не змогла, як і не змогла подати заяву про звільнення, оскільки листування з окупованими територіями не здійснюється.
3 30 червня 2014 року і по теперішній час у позивача відсутня будь-яка можливість припинити трудові правовідносини з відповідачем, подавши відповідну заяву на звільнення. Заробітна плата позивачеві не нараховується та не виплачується. Наявність запису в трудовій книжці про прийняття на роботу до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського і відсутність запису про звільнення, перешкоджає позивачеві для працевлаштування за основним місцем роботи, що порушує її право на працю, обмежує у можливостях зайнятості, перешкоджає заробляти на життя власною працею, а також отримувати належні йому соціальні (трудові) гарантії.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.
Згідно із частиною першою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Згідно зі статтею 1 КЗпП України, законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Відповідно до частини 1, 3 статті 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено статтею 38 КЗпП України, згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника, або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 - ІХ, у зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).
Положеннями статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, та визначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 201/1384/16-ц визнано ефективним і таким, що не суперечить закону спосіб захисту порушеного права шляхом припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.
Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач має право на вільний вибір роботи, що включає право на розірвання трудового договору в порядку статті 38 КЗпП України.
За наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що заробітна плата Хімічним казенним об'єднанням імені Г.І. Петровського позивачу не нараховується та не виплачується з липня 2014 року.
Трудові відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, проте позивач позбавлений можливості оформити припинення трудових відносин у встановленому законодавством порядку, що порушує її конституційні права.
Тому, суд вважає, що позовні вимоги про припинення трудового договору на підставі статті 38 КЗпП України, слід задовольнити.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43 Конституції України, ст.ст. 21, 22, 24, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.
Визнати припиненими трудові відносини між Хімічним казенним об'єднанням імені Г.І. Петровського (місцезнаходження: вул. Леніна, 1, м. Петрово-Красносілля, Луганська область; ідентифікаційний код юридичної особи - 14312683) та ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) з 30 червня 2014 року на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України.
Стягнути з Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя