Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317
Іменем України
29.11.2007
Справа №2-16/11918.1-2007А
За позовом - Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, № 51-52/10а Отримувач : Держбюджет м. Євпаторії;50070000 Банк отримувача : Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22265511, р/р 31219230500015 призначення платежу :*; ЗКПО платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця.
До відповідача - Комунального підприємства «Мирний - Наш дім» м. Євпаторія (97492, м. Євпаторія, с.м.т Мирний, вул. Шкільна, 14-а, р/р 26003051900394 ЄФ Приватбанк, МФО 384566, ЗКПО 30494844)
Третя особа - Медико - соціальна експертна комісія (МСЕК) Євпаторійська міська поліклініка, м. Євпаторія (97400, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 38)
Про стягнення 10 271,42 грн.
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
від позивача - Ковалевська Є.В. - пров. спец. Відділу, дов. № 04-5/8 від 12.07.2007 року
від відповідача - Шамєєва Т.Ф. - представник, дов. № 422/юр від 27.07.2007 року
Третя особа - не з'явився
Суть спору: Позивач Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства сфери послуг «Наш Дім», м. Євпаторія про стягнення з останнього в доход Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 10 271,00 грн.
В період розгляду справи відповідач шляхом внесення змін до статуту змінив свою назву з Комунального підприємства сфери послуг «Наш дім» на Комунальне підприємство «Мирний - Наш дім».
Рішенням господарського суду АРК від 26.01.2006 Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій у сумі 10271,42 грн. за не створення у 2004 році 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем виконані вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.1991 в редакції від 05.07.2001 із змінами та доповненнями , що відповідач протягом 2004 року інформував органи працевлаштування про наявність у нього 2-х вільних робочих місць на 0,5 ставки для забезпечення працевлаштування інвалідів, чим не порушив вимог статей 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і норматив робочих місць не був виконаний з вини органів передбачених статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», за що відповідач не повинен нести відповідальність. (ст. справи 173-177).Крім того, у відповідача був відсутній прибуток.
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся зі скаргою, доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідно частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 вище вказаного Закону, сплачують штрафні санкції за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а відповідачем не виконано цих вимог. Відповідач за 2004 рік із 12 місяців звіти форми 3 ПН надав тільки за 7 місяців року, це не є повним виконанням інформування центру зайнятості про вакантні місця. Крім того, відсутність прибутку не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року рішення господарського суду АРК від 26.01.2006 року скасовано та позов задоволено: з КП «Мирний - Наш дім» на користь відділення фонду стягнуто 10 271,42 грн. штрафних санкцій, на відповідача віднесено судові витрати зі справи. Судове рішення мотивоване невиконанням КП «Мирний - Наш дім» обов'язку зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році, покладеного на нього Законом.
КП «Мирний - Наш дім» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі .
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.06.206 року касаційну скаргу КП «Мирний - Наш Дім» разом з матеріалами даної справи передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2007 року КП «Мирний - Наш дім» відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі , а касаційну скаргу повернуто до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2007 року по справі № 2-27/2060-2006 касаційна скарга комунального підприємства «Мирний - Наш дім» задоволена частково, рішення ГС АРК від 26.01.2006 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року по справі № 2-27/2060-2006 скасовано, справа передана до господарського суду АРК для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою ГС АРК від 10.09.2007 року справа була прийнята до провадження суддею Омельченко В.А., з присвоєнням справі номеру № 2-16/11918.1-2007А, та справа була призначена до судового розгляду.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 11.10.2007 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
Державне управління у сфері соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики України, Міністерством охорони здоров'я України і місцевими радами народних депутатів України відповідно до статті 8 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.1991 в редакції закону від 05.07.2001 року.
Відповідно до статті 10 вказаного вище Закону фінансування роботи по соціальному захисту інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів.
Предметом спору по справі є стягнення штрафних санкцій за не створення 2 робочих місць у 2004 році для працевлаштування інвалідів з Комунального підприємства сфери послуг "Наш дім".
Як вбачається з матеріалів справи, Кримське республіканське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів звернулося 16.07.2005 з позовними вимогами до Комунального підприємства сфери послуг "Наш дім" про стягнення штрафних санкцій в сумі 10271,42 грн. (5135,71х2)за порушення відповідачем положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», яке виразилося в тому що, в 2004 році відповідач не створив 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 від 21.03.1991, у редакції Закону України від 05.07.2001 року із змінами та доповненнями, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів де працює 25 і більше чоловік у розмірі 4% від загальної чисельності працівників, а де працює від 8 до 25 чоловік - 1 місце.
Згідно з пунктом 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001 підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується наказом Мінпраці за поданням Фонду та погоджується з Держкомстатом.
Із змісту звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форма 10-ПІ- поштова - річна за 2004 рік, наданого Комунальним підприємством сфери послуг "Наш дім" 17.01.2005 до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вбачається, що норматив відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу якого 42 чоловік, складає 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів, працюючих інвалідів 0, фонд оплати праці штатних працівників складає 215,7 тис.грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 5135,71 грн. , сума коштів штрафних санкцій, за нестворені робочі місця для інвалідів -0 (аркуш справи 8).
Суд вважає, що надання звіту 10-ПІ такого змісту, відповідач підтвердив, що 2 робочих місця для інвалідів не створив.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, підприємства здійснюють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до пункту З Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Як вбачається із матеріалів справи, 2 інваліди не працевлаштовані.
Згідно з пунктом 14 вказаного Положення, підприємства, в рамках нормативу, створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Таким чином, Законом встановлено, що направленню інвалідів на підприємство передує обов'язок юридичної особи виконати організаційні дії по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів і інформуванню органів, передбачених статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.1991 в редакції Закону від 05.07.2001.
Згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів України, акумуляції, обліку та використання цих коштів відповідач до 15 квітня 2005 року зобов'язаний був перерахувати на рахунок Кримського республіканського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів добровільно суму штрафних санкцій у розмірі 10271,42 грн. за не створення 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Вказані кошти на рахунок Кримського республіканського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до 15.04.2005 в добровільному порядку не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість підприємства перед позивачем по сплаті штрафних санкцій на суму 10271,42 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не інформував органи, вказані в статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.1991 по створення 2-х робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Із 12 звітів за формою № 3-ПН станом на 28.12.2003 року, 28.01.2004 року, 28.02.2004 року, 29.03.2004 року, 28,04.2004 року, 28.05.2004 року, 28.07.2004 року згідно яких мається 0,5 ставки статиста на 92,5 грн. та прибиральника службових приміщень на 98,5 грн. в місць. (аркуш справи 43-49). Звіти за формою № 3-ПН за інші 5 місяців звітного періоду в матеріалах справи відсутні і не надані відповідачем. У зв'язку з чим відповіді Євпаторійського міського центру зайнятості №2207 від 16.08.2005, Управління праці та соціального захисту населення міста Євпаторії, яке покладено в основу судового рішення №3855/01-21 від 18.08.2005, що відповідач у 2004 (створив робочі місця) і інформував їх про це, не відповідає обставинам справи, тому судом не приймаються до уваги (ст. справи 11-12,127,129).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.07.1998 за № 464/2904, затверджено Інструкцію щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках» і № 4-ПН “Звіт про вивільнення працівників», відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 якої:
звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно;
у разі потреби термінового заміщення наявних вільних робочих місць, що виникли у міжзвітний період у зв'язку зі звільненням працівників, дані про ці місця подаються додатково, в міру їх виникнення;
в графі 4 звіту за формою № 3-ПН проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під встановленими шифрами (інваліди мають шифр “14»).
На звітах форми 3-ПН, що є в матеріалах справи за 7 місяців 2004 року, у строчці 2 "кількість нових робочих місць планується ввести в поточному році" стоїть прочерк, що підтверджує не виконання відповідачем вимог пунктів 3,5,14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314.
Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів передує вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, здійснення заходів зі створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів, що підприємством у 2004 році не виконано.
Таку правову позицію викладено й у постановах Верховного Суду України від 20.07.2004 зі справи № 2-23/9789-03, від 11.01.2005 зі справи № 6/203, від 25.01.2005 зі справи № 8/203-04.
Крім того, що стосується доводів відповідача відносно того, що у разі відсутності у відповідача прибутку, стягнення штрафних санкцій на підставі статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не допускаються. Так як відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів України (далі Фонд) не носять характер обов'язкових платежів, а є санкцією за те, що кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, санкції не залежать від наявності або відсутності прибутку, то вони судом до уваги не приймаються, з наступних підстав.
Згідно частин 3,4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.1991 сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації здійснюють відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків та зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів, штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення не майно підприємства (об'єднання), установи та організації у порядку, передбаченому законом.
Згідно статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш одного року з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Позивач 6 місячний термін не порушив, до суду звернувся 01.07.2005.
Станом на 15 квітня 2005 року підприємство за не створені у 2004 році 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів штрафні санкції не сплатило. Дана дата є початком перебігу терміну застосування адміністративно - господарських санкцій. Оскільки позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення означених штрафних санкцій 01.07.2005 року, суд вважає, що позивачем дотримано строків застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.
При вказаних обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні - 29.11.2007 року
Постанова складена та підписана в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ України - 07.12.2007 року
На підставі викладеного, та керуючись ч.4 ст.94, ч.ч 1-3 ст. ст.160,162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Мирний - Наш дім» м. Євпаторія (97492, м. Євпаторія, с.м.т Мирний, вул. Шкільна, 14-а, р/р 26003051900394 ЄФ Приватбанк, МФО 384566, ЗКПО 30494844) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, № 51-52/10а Отримувач : Держбюджет м. Євпаторії;50070000 Банк отримувача : Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22265511, р/р 31219230500015 призначення платежу :*; ЗКПО платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця суму штрафних санкцій 10 271,42 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.