Справа № 991/9785/25
Провадження 1-кс/991/9873/25
24 вересня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 поданої в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України,
23.09.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 подана в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, в якій він просить слідчого суддю: визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою зареєстрованою 08.09.2025 за Л-10883; зобов'язати НАБУ невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту оголошення ухвали, внести відомості до ЄРДР за цією заявою та розпочати досудове розслідування; надати заявнику витяг з ЄРДР у строки, визначені КПК України.
У обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначив, що 08.09.2025 ним подано до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень прокурорами Офісу Генерального прокурора за ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 372 КК України.
На думку адвоката заява містила конкретні факти: необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_3 , фабрикацію доказів, штучне виділення матеріалів і подальше їх «зникнення», що має ознаки корупційної зацікавленості та завдало істотної шкоди правам громадянина та економічним інтересам держави, що свідчить про вчинення зловживання службовим становищем та притягнення невинного до кримінальної відповідальності.
Заява була зареєстрована в НАБУ 08.09.2025 за № Л-10883. Однак відомості до ЄРДР протягом 24 годин не внесені. Натомість листом від 12.09.2025 112-296/27607 НАБУ повідомило, що «не встановлено достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення», та фактично відмовило у внесенні відомостей до ЄРДР.
Вказані обставини стали підставою для звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінальних правопорушень від 08.09.2025.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, з системного аналізу положень норм ч. 1 ст. 214, ч. 1 ст. 304 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, та полягає у невнесенні відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Таким чином, виходячи з правил обрахування процесуальних строків, передбачених ч. 2 ст. 115 КПК України, бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у строк, визначений годинами, є вчиненою з моменту спливу даного процесуального строку, в даному випадку з моменту закінчення останньої хвилини останньої години 24-годинного строку після отримання відповідної заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_2 просить суд зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинені кримінальні правопорушення прокурорами Офісу Генерального прокурора, скерованим до Національного антикорупційного бюро України - 08.09.2025.
До суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно згаданої заяви від 05.09.2025 ( зареєстрована в НАБУ 08.09.2025 за № Л-10883), ОСОБА_2 звернувся лише 23.09.2025, про що свідчить звіт про надіслання скарги на електронну пошту суду, датований 23.09.2025 о 15:13.
Відтак, таку скаргу подано із пропуском строку на оскарження, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України, а саме після спливу 10 днів з моменту закінчення 24 годин із часу отримання Національним бюро заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 05.09.202 (зареєстровану в НАБУ 08.09.2025 за № Л-10883).
У той же час питання про поновлення пропущеного процесуального строку, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, заявником у скарзі не ставиться.
Водночас, до скарги заявником додано листа від Національного антикорупційного бюро України від 12.09.2025 № 112-296/27607 від 12.09.2025, що надійшов адвокату ОСОБА_2 , у відповідь на його заяву від 05.09.2025 (зареєстровану в НАБУ 08.09.2025 за № Л-10883).
Варто зауважити, що строки, передбачені ч. 1 ст. 304 КПК України, рахуються з моменту вчинення бездіяльності, тобто після спливу 24 годин з моменту отримання заяви про кримінальне правопорушення, а не з моменту коли заявник міг чи повинен був про неї дізнатися.
Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ст. 116 КПК України).
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Поряд з цим, як вбачається з аналізу рішень Європейського суду, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено, «що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Законодавцем встановлено, що строки, передбачені ч. 1 ст. 304 КПК України, рахуються з моменту вчинення бездіяльності, тобто після спливу 24 годин з моменту отримання заяви про кримінальне правопорушення, а не з моменту, коли заявник міг чи повинен був про неї дізнатися.
Однак, заявником питання про поновлення пропущеного строку не ініційоване, до скарги клопотання про поновлення пропущеного строку не додано та у скарзі таке питання не порушене.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За таких обставин, враховуючи тривалість строку між зверненням заявника до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінальних правопорушень (08.09.2025) та зверненням до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність (23.09.2025), відсутність клопотання про поновлення строку на оскарження, слідчий суддя, виходячи із встановлених ст. ст. 7, 22, 26 КПК України засад диспозитивності та змагальності кримінального процесу, дійшов висновку щодо необхідності повернення скарги адвоката ОСОБА_2 поданої в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, у відповідності до положень ч. 2 ст. 304 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно заяви про вчинення кримінальних правопорушень - повернути особі, яка її подала.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1