26 вересня 2025 року
м. Чернівці
справа № 723/2264/25
провадження 22-ц/822/764/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Перепелюк І.Б.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2025 року, головуючий у першій інстанції Дедик Н.П.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у травні 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Зазначав, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Посилався на те, що його матеріальний та сімейний стан змінилися, в серпні 2022 року йому діагностовано псоріаз, яка на сьогоднішній день прогресує, на лікування витрачає багато коштів.
Вказував, що враховуючи рекомендації лікарів, 23 листопада 2023 року звільнився з приватного підприємства «Служба охорони Гетьман», внаслідок чого доходи, які він отримує, є незначними і не дають об'єктивної можливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі.
Крім того зазначав, що створив нову сім'ю, на утриманні від знаходиться малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Просив зменшити розмір аліментів, стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/13 частки всіх видів його заробітку, що складатиме не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від заробітку (доходу), але не менше 50% на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 20 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, згідно рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2020 року у справі № 723/3551/20.
Постановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Вказує на неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, на підставі яких ОСОБА_1 обґрунтовував зміну розміру аліментів.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать, що ОСОБА_1 є непрацездатним, чи втратив якусь частку працездатності, являється інвалідом.
ОСОБА_1 звільнився з роботи не за станом здоров'я, а за згодою сторін.
Народження у ОСОБА_1 ще однієї дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
ОСОБА_1 не надано доказів, що зміна сімейного стану потягла таку зміну його матеріального стану, що потребує зменшення розміру аліментів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів частково, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для захисту права ОСОБА_1 частково у спосіб зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 за рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2020 року, стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив що сімейне та матеріальне становище позивача змінилося у зв'язку із створенням ОСОБА_1 нової сім'ї, народженням другої дитини, наявністю захворювання, на лікування якого витрачаються кошти, не працевлаштування на даний час офіційно.
Також суд першої інстанції вважав, що зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не порушить право дитини на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування, відповідатиме принципу розумності та достатності стягнутих аліментів відповідно до фактичних потреб дитини.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 діагностовано псоріаз долонно-підошовний, прогресуюча стадія, що підтверджується виписками з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 470 від 28 серпня 2024 року та № 596 від 18 жовтня 2024 року виданих ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня'поліклінічне відділення № 3, скріншотами з мобільного телефону про запис на прийом до лікарів-дерматовенерологів державної клініки м. Чернівці.
З розрахунку-заборгованості зі сплати аліментів, виданого Сторожинецьким ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ЗМУ МЮ станом на 16 квітня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 40979,58 грн.
Відповідно до довідки Чернівецького обласного центру зайнятості ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний в Чернівецькій філії Чернівецького обласного центру зайнятості з 24 листопада 2023 року по 05 березня 2025 року, його дохід в період з 25 листопада 2023 року по 05 березня 2025 року склав 4437,93 грн.
Мотиви,з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/1853/18 (провадження № 61-4205св21) вказано, що «відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту».
За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову
При цьому згідно зі пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.
За змістом абзацу 1, 4 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.
Предметом позову ОСОБА_1 тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є зміна розміру аліментів.
Підставою позову, тобто обставинами, якими ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги, зазначав зміну сімейного та майнового стану, наявність хвороби, на лікування якої витрачаються кошти, не працевлаштування на даний час офіційно, створення іншої сім'ї та народження дитини, яка знаходиться на його утриманні.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).
Аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 і ця судова практика є незмінною.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року N 2037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
Така правова позиція була висловлена в постанові Верховного Суду касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17.
За вимогами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних, чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Проте, судом першої інстанції належним чином не мотивовано висновок про визначення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу), не надано належну оцінку стану здоров'я та матеріального стану платника аліментів, а також інтересів дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі на недоведеність погіршення матеріального стану ОСОБА_1 .
Висновки суду першої інстанції про зміну сімейного та матеріального стану ОСОБА_1 мотивовано створенням нової сім'ї, народженням другої дитини, наявність хвороби, на лікування якої витрачаються кошти, непрацевлаштування на даний час офіційно.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази зміни майнового стану ОСОБА_1 після постановлення рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2020 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п'ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.
Суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону не звернув уваги на те, що зміна сімейного стану ОСОБА_1 , а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
У матеріалах справи відсутні докази майнового стану ОСОБА_1 , яке ураховано рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2020 року при визначенні розміру аліментів.
Судом першої інстанції зміну матеріального стану ОСОБА_1 , наявність витрат на лікування встановлено на підставі твердження ОСОБА_1 , викладеного у позовній заяві.
У матеріалах справи відсутні докази розміру доходу ОСОБА_1 .
Водночас ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, не зазначав розміру доходу, лише посилався, що дохід, який отримує, є незначним і не дає можливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі.
Судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 не працевлаштований офіційно на даний час.
Отже, довідка Чернівецького обласного центру зайнятості, за якою ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний в Чернівецькій філії Чернівецького обласного центру зайнятості з 24 листопада 2023 року по 05 березня 2025 року, не дає підстав для висновку, що дохід ОСОБА_1 складається з допомоги по безробіттю в сумі 4437,93 грн щомісяця.
Приєднані до матеріалів справи виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 470 від 28 серпня 2024 року та виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 596 від 18 жовтня 2024 року ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» поліклінічне відділення № 3, скріншоти з мобільного телефону про запис на прийом до лікарів-дерматовенерологів самі по собі не свідчать про витрати ОСОБА_1 на лікування.
Отже, висновки суду першої інстанції про погіршення матеріального стану ОСОБА_1 ґрунтуються на припущенні.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 не доведено обставини, з якими частина 1 статті 192 СК України пов'язує зміну розміру аліментів, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на порушення норм матеріального права.
Розподіл судових витрат
Постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення (підпункту б пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України).
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З мотивувальної частини постанови вбачається, що рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2025 року підлягає скасуванню, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів слід відмовити.
Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплачено судовий збір в сумі 1816 грн 80 коп. за платіжною інструкцією Акціонерного товариства «Укргазбанк» від 22 липня 2025 року №73684635
З огляду на наведене з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати з сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1816 грн 80 коп.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Тому рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2025 року, підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.
Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2025 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанцій в сумі 1816 грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 29 вересня 2025 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулянда
І. Б. Перепелюк