Провадження № 11-сс/821/451/25 Справа № 712/11397/25 Категорія: ст. 303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
24 вересня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
представника малолітньої
потерпілої адвоката ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2025 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 07.08.2025 про закриття кримінального провадження №12023250310004132 від 20.12.2023,
вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого від 07.08.2025 про закриття кримінального провадження з посиланням на те, що слідчим вчинено ряд слідчих дій спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Так, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим було надано належну правову оцінку обставинам даного кримінального провадження та вмотивовано висновки щодо відсутності в діянні осіб складу кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, вказуючи на незаконність, необґрунтованість ухвали слідчого судді, істотні порушення норм кримінального процесуального закону, неправильне застосування норм матеріального права, просить про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про задоволення скарги повністю, а також про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат вказує, що слідчим суддею попри клопотання представника малолітньої потерпілої не було витребувано матеріалів кримінального провадження, чим не забезпечено доступу до первинних доказів, обмежено аналіз лише матеріалами скарги та унеможливило - належну оцінку обґрунтованості постанови слідчого, що суперечить праву потерпілої на подання і дослідження доказів. При цьому, постановлення судового рішення лише на підставі дослідження матеріалів скарги призвело до формальних висновків слідчої судді без аналізу первинних доказів, що є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування.
Скаржник зазначає, що заперечення прокурора у судовому засіданні проти скарги та відсутність підстав для скасування вказаної постанови через неможливість встановити особу, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення, оскільки особа користується методами анонімізації передбачає закриття кримінального провадження у зв'язку із не встановленням особи, причетної до злочину на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вказаними твердженнями визнається наявність злочину щодо малолітньої потерпілої, але його розслідування припиняється через технічну чи організаційну неможливість ідентифікації винного.
Також посилання в оскаржуваній ухвалі на висновок слідчого про «вичерпаність доказів», хоча у скарзі обґрунтовується процесуальна можливість проведення розшуку відповідно ратифікованих Україною Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансеротська конвенція) та Конвенції про кіберзлочинність (Будапештська конвенція), є необґрунтованим і не було враховано судом.
На думку адвоката закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність складу злочину) є передчасним, оскільки слідчий не вичерпав можливості збору доказів як то дослідження мобільного пристрою та програмного забезпечення Telegram у ньому, не звернувся до власника застосунку щодо отримання інформації про користувача та провайдера VPN-зв'язку, однак слідчою суддею неналежним чином перевірено відповідність дії слідчого вимогам ст.ст. 2, 223 КПК України.
Бездіяльність органу досудового розслідування та передчасність й неповнота судового розгляду призвели до істотного порушення прав дитини, яка повідомила про сексуальне насильство щодо неї в мережі Інтернет та суперечать принципу пріоритетності найкращих інтересів дитини, закріпленому у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 30 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція), яка покладає на державу обов'язок забезпечити ефективний доступ дитини-потерпілої до засобів правового захисту.
В обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник послалася на перебування у щорічній відпустці з 28.08.2025 по 10.09.2025, у тому числі поза межами України.
Належним чином повідомлений прокурор в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, що в силу вимог ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду даної скарги адвоката.
Заслухавши доповідь судді, думку адвоката- представника малолітньої потерпілої, яка вимоги апеляційної скарги підтримала з викладених в ній мотивів, вивчивши матеріали провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та перевіривши апеляційні доводи, суд дійшов наступних висновків, з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Із змісту оскаржуваної ухвали від 28.08.2025 вбачається, що скаржник - як представник малолітньої потерпілої так і законний представник малолітньої потерпілої не були присутніми в судовому засіданні, повний текст ухвали слідчого судді від 28.08.2025 виготовлено 02.09.2025 та цього ж дня направлено на електронну адресу скаржника - адвоката ОСОБА_6 . Апеляційну скаргу направлено через систему «Електронний суд» 12.09.2025.
Наведені адвокатом причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до приписів кримінального процесуального законодавства не можуть розцінюватися як поважні, однак, приймаючи до уваги, що обставини кримінального провадження стосуються малолітньої особи, апеляційний суд приходить до висновку про поновлення цього строку.
Далі, по суті розгляду скарги, з постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 07.08.2025 вбачається, що СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250310004132 від 20.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 20.12.2023 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення ОСОБА_9 про те, що її донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході спілкування з невстановленою особою в месенджері «Телеграм» надсилала власні фотозображення інтимного характеру.
Допитано в якості свідка матір неповнолітньої ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , яка зазначила, що її донька досить багато часу проводить в мобільному телефоні. Як пояснювала сама ОСОБА_12 , вона спілкується в месенджерах з друзями. 19.12.2023 до ОСОБА_13 зателефонувала матір її подруги ОСОБА_7 та повідомила, що їх доньки потрапили в неприємну ситуацію. Вона пояснила, що в месенджер «Телеграм» їй написала невідома особа з прихованого номеру та надіслала їй фото ОСОБА_12 з оголеними грудьми.
Одразу після цього ОСОБА_11 поспілкувалась зі своєю донькою, та їй стало відомо, що ОСОБА_12 влітку 2023 року в месенджері «Телеграм» познайомилась, та в подальшому спілкувалась з особою, раніше їй не знайомою, номер телефону та справжнє ім'я якої приховане. Донька розповіла, що восени 2023 року вказана особа повідомила, що у неї день народження та попрохала ОСОБА_12 скинути їй оголені фото, на що її донька погодилась та надіслала 7-8 фото, з оголеними грудьми. Окрім того, свідок зазначив, що та сама особа спілкувалась й з ОСОБА_14 з різних акаунтів в месенджері «Телеграм» та дівчинка також скидала вказаній особі свої оголені фото.
В якості свідка допитано матір неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_9 , котра надала аналогічні показання, показанням свідка ОСОБА_10 .
Надано доручення оперативним працівникам відділу протидії кіберзлочинам в Черкаській області ДКП НП України, з метою огляду мобільних пристроїв неповнолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрі в ході його виконання встановлено ІМЕІ мобільних пристроїв, номера мобільних телефонів, облікові записи додатку «Телеграм».
Окрім того, з метою встановлення ІР-адреси невстановленої особи, здійснено оперативне листування з користувачем та направлено останньому повідомлення-пастку, після переходу за яким встановлено, що особа користується методами анонимізації, а саме VPN сервісами та його ІР адреса - 146.59.87.166: НОМЕР_1 у зв'язку з чим встановити невстановлену особу не представилось можливим.
Слідчий проаналізувавши положення ст. 156 КК України, інформацію, що міститься в загальному доступі, зокрема, українській вікіпедії та публікаціях про анатомію людини, оцінивши зібрані докази, а саме, показання свідків, огляди мобільних телефонів, дійшов висновку, що в діях невстановленої особи відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи і вичерпані можливості їх зібрати.
Звертаючись зі скаргою до слідчого судді представник малолітньої потерпілої - адвокат ОСОБА_6 , крім іншого, вказала на те, що слідчим не взято до уваги її клопотання щодо проведення належного дослідження відповідними фахівцями мобільного пристрою малолітньої та його програмного забезпечення з метою виявлення цифрових слідів її спілкування з користувачем в месенджері «Телеграм», особа якого не встановлена, проведення лінгвістичної експертизи змісту його повідомлень, проведення експертизи можливо встановлених після видалення зображень на порнографічний характер та виявлення аналогічних проваджень.
Слідчим проігноровано вимоги Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція) необхідності проведення розслідування в інтересах дитини вчиненого на неї тиску задля створення інтимних фото, як форми експлуатації. Закриття кримінального провадження порушує ст. 9 Конституції України про необхідність дотримання міжнародних договорів, як частини національного законодавства. При цьому, аргументуючи відсутність складу злочину слідчим не розглянуто можливість наявності складу інших кримінальних правопорушень, що порушує передбачений ст. 91 КПК України принцип повноти досудового розслідування та є підставою для скасування оскаржуваної постанови й направлення провадження для проведення розслідування. Твердження щодо вичерпності можливостей зібрати докази через неможливість, встановлення особи, яка скористалась через VPN (IP 146.59.87.166) направленим їй спеціально створеним посиланням-засідкою, є передчасними оскільки не вжито можливостей отримання інформації передбачених Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року з додатковими протоколами та Будапештської конвенції про кіберзлочинність (2001 року), а тому не може бути підставою для закриття за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК - за відсутністю складу злочину.
Крім того, вказано на помилковість висновків слідчого, який обмежив розпусні дії виключно діями, пов'язаними зі статевими органами, посилаючись на анатомічне визначення зовнішніх жіночих статевих органів Вікіпедією. Однак, ст. 156 КК України, коментарі до неї та актуальної судової практики визначають розпусні дії ширше: зокрема, як будь-які дії сексуального характеру, в тому числі інтелектуальні дії спрямовані на збудження статевого інстинкту в неповнолітньої. Просити малолітню надіслати свої оголені світлини є схилянням до сексуальної дії, що відповідає ознакам розбещення.
Постанова визначає, що малолітня надсилала фотозображення інтимного характеру, але не надано оцінку тому, що це було вчинено за результатами психологічного тиску на малолітню користувачем додатку «Телеграм», особа якого не встановлена, з прихованим номером, який симулював день народження для маніпуляції.
Слідчий концентрував увагу лише на анатомії, ігноруючи спрямованість на збудження статевого інстинкту в малолітньої (12 років), мету отримання таких світлин та факт поширення подібних світлин іншої малолітньої в кримінальному провадженні шляхом направлення їх законній представниці потерпілої.
Представник малолітньої потерпілої вказує на неправомірне посилання слідчого в оскаржуваній постанові на інформацію у загальному доступі, зокрема, українську Вікіпедію та публікацію про анатомію людини, які не є авторитетним джерелом для кримінально-правових висновків на відміну від наукових коментарів медичної літератури, висновків експертів, спеціалістів чи актуальної судової практики.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 28.08.2025 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого від 07.08.2025 про закриття кримінального провадження з посиланням на те, що слідчим вчинено ряд слідчих дій спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження та надано належну правову оцінку обставинам даного кримінального провадження і вмотивовано висновки щодо відсутності в діянні осіб складу кримінального правопорушення.
Зазначене питання щодо закриття кримінального провадження має таке правове регулювання.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
У відповідності до ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Враховуючи викладені вище норми права та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд звертає свою увагу на наступне.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України, полягає вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи або вчинені членами сім'ї чи близькими родичами, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 17 абз. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» від 30.05.2008 № 5 розпусні дії, відповідальність за які передбачено статтею 156 КК, повинні мати сексуальний характер і можуть бути у виді фізичних дій або інтелектуального розбещення. Такі дії спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту.
Під фізичними розпусними діями слід розуміти оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо. Інтелектуальними розпусними діями є, зокрема, ознайомлення потерпілої особи із порнографічними зображеннями, відеофільмами, цинічні розмови з нею на сексуальні теми тощо.
Також до неконтактних форм сексуального насильства (розбещення) щодо дитини можуть належати: демонстрація статевих органів; примус до спостереження за статевим контактом кривдника з іншими; залучення до перегляду фото/відео, що мають сексуалізований характер; підглядання; пропозиції сексуального характеру; використання сексуалізованої лексики (непристойних слів, які характеризують статеві органи чи контакти).
При цьому, для встановлення об'єктивних обставин вчинення наведеного кримінального правопорушення вкрай важливе значення мають вчасно призначені експертизи, зокрема такі, як: судово-медична, судово-психіатрична, психологічна, мистецтвознавча, портретна, з метою щодо у сфері комп'ютерної техніки.
Тож, апеляційний суд вважає, що доводи представника малолітньої потерпілої, що слідчий дійшов передчасного висновку про закриття кримінального провадження знаходять своє підтвердження.
Так, при ухваленні оскаржуваної постанови слідчим не надано оцінку діям невстановленої особи, для з'ясування щодо задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у малолітньої особи статевого інстинкту, що є складовою кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 156 КК України.
Зі змісту самої постанови не вбачається, які, і чи проводилися взагалі, експертизи. Зокрема, щодо мобільного пристрою потерпілої з метою виявлення контенту у листуванні із невстановленою особою та, відповідно, його аналізу у майбутньому; судово- психологічної експертизи відносно потерпілої з метою з'ясування чи зводилося спілкування малолітньої потерпілої із невстановленою слідством особою до неконтактних форм сексуального насильства (розбещення) таких як: демонстрація статевих органів; примус до спостереження за статевим контактом кривдника з іншими; залучення до перегляду фото/відео, що мають сексуалізований характер; підглядання; пропозиції сексуального характеру; використання сексуалізованої лексики (непристойних слів, які характеризують статеві органи чи контакти), тощо.
Також, судом було з'ясовано, що при проведенні досудового розслідування 11.12.2024 прокурором надавалися слідчому чіткі та детальні вказівки щодо проведення певних слідчих та процесуальних дій, які у своїй більшості виконані взагалі не були.
Відтак, стверджувати про те, що оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження є належним чином обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження підстав не має.
На вказані обставини слідчий суддя уваги не звернув та прийшов до помилкових висновків про залишення без задоволення скарги представника малолітньої потерпілої - адвоката ОСОБА_6 у даній справі, належним чином не обґрунтувавши відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, обмежившись загальними доводами.
На підставі вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим передчасно зроблено висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження, оскільки всупереч вимогам, передбачених ст.ст. 2, 9 КПК України, не забезпечено повного, об'єктивного, неупередженого розслідування кримінального провадження і дослідження викладених у заяві скаржника фактів та обставин.
Додатково апеляційний суд приймає до уваги, що за приписами ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відтак, визначені апеляційний судом недоліки в ході досудового розслідування кримінального провадження №12023250310004132 від 20.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, мають бути усунуті, з урахуванням самостійності прийняття слідчим рішення про проведення тих чи інших слідчих дій.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
За таких обставин ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2025 про відмову у задоволенні скарги представника малолітньої потерпілої на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 07.08.2025 підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про її задоволення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга представника малолітньої потерпілої потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді від 28.08.2025 має бути скасована.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
клопотання представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді - задовольнити та поновити вказаний процесуальний строк.
Апеляційну скаргу - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2025 про відмову у задоволенні скарги - скасувати.
Скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 07.08.2025 - задовольнити.
Постанову слідчого Слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 07.08.2025 про закриття кримінального провадження №12023250310004132 від 20.12.2023, - скасувати.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді