Єдиний унікальний номер 621/3097/20
Номер провадження 22-ц/818/3738/25
25 вересня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Березюк А.І.,
представника позивача адвоката Колісниченко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19 травня 2025 року в складі судді В.Філіп'євої по справі № 621/3097/20 за заявою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича про затвердження мирової угоди в порядку виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області в цивільній справі № 621/3097/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У жовтні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович звернувся до суду з заявою про затвердження мирової угоди в порядку виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області в цивільній справі № 621/3097/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування заяви зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження ВП № 72813438 від 18 вересня 2023 року, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Зміївським районним судом Харківської області у справі № 621/83097/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 01 березня 2017 року у розмірі 40000 доларів США, що на дату ухвалення рішення за курсом НБУ (27,2747 гривні за 1 долар США) становить 1 090 988,00 гривні та витрат по сплаті судового збору в розмірі 10510,00 гривні.
16 жовтня 2023 року сторонами виконавчого провадження подано заяву про передачу до суду для затвердження Мирової угоди від 16 жовтня 2023 року, укладеною між ними в процесі виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24 грудня 2021 року у справі № 621/3097/20, яку приватний виконавець ВО ХО Шиндель В.А. просив затвердити у судовому порядку.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19 травня 2025 року у задоволенні заяви приватного виконавця ВО ХО Шинделя В.А.- відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом мирової угоди є квартира, яка пов'язана зобов'язаннями відповідача, що виникли за рішенням суду, а тому зважаючи, що вимоги мирової угоди стосуються переходу права власності поза встановленого законом порядку, підстави для її задоволення відсутні.
На вказане судове рішення 27 травня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колісниченко Артур Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій, посилюючий на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви приватного виконавця.
Апеляційна скарга мотивована тим, що мирова угода не порушує права малолітніх дітей боржниці, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки сама по собі реєстрація дітей у квартирі не є абсолютною перешкодою для її відчуження за згодою власника (боржника), особливо в контексті добровільного врегулювання боргових зобов'язань, за умови забезпечення житлових прав дітей в інший спосіб.
Перехід права власності до іншої особи жодним чином не позбавляє права на житло осіб, що мають право на проживання у ньому та не є безумовною підставою для виселення членів сім'ї власника цього нерухомого майна, у тому числі і колишніх.
До відповідача не пред'явлено жодних інших вимог чи позовів, а тому відсутні перешкод для затвердження наданої сторонами мирової угоди судом.
Мирова угода, укладена сторонами виконавчого провадження є виявом їхньої волі, спрямованої на виконання судового рішення та остаточне врегулювання спору на взаємних поступках, що відповідає вимогам чинного законодавства. Відмова у затвердженні мирової угоди фактично унеможливлює для сторін реалізацію їхнього права на мирне врегулювання спору на стадії виконання судового рішення та затягує процес реального виконання рішення суду.
Відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
У судове засідання сторони-учасник судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 25 вересня 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 3, а.с. 127-128), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (т. 3, а.с. 123);
ОСОБА_2 - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 3, а.с. 129-130), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (т. 3, а.с. 124);
Приватному виконавецю виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимиру Анатолійовичу - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 3, а.с. 131-132), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (т. 3, а.с. 122).
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Колісниченко А.С., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Судом встановлено, що у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідачки суми боргу за договором позики від 01 липня 2017 року у розмірі 40000,00 доларів США.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року за вказаним позовом відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (том 1, а.с .61).
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03 березня 2021 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за якою відповідач в рахунок погашення заборгованості передавала у власність позивачеві належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 101-104).
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (том 1, а.с. 211-217).
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 24 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 01 березня 2017 року у розмірі 40000,00 доларів США, що на дату ухвалення рішення за курсом Національного Банку України (27,2747 гривні за 1 долар США) становить 1 090 988,00 гривень, та судовий збір в розмірі 10510,00 гривень (том 2, а.с. 78-79).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя В.А. від 18 вересня 2023 року відкрито виконавче провадження № 72813438 на підставі виконавчого листа № 621/3097/20, виданого 21 грудня 2022 року на виконання вищезазначеного рішення (том 2, а.с. 116).
16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про затвердження мирової угоди від 16 жовтня 2023 року, відповідно якої сторони виконавчого провадження домовились про таке:
«2.1. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 28 березня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) визнає, що її заборгованість перед ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 18 січня1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) за договором позики від 01.03.2017 року становить 40000,00 доларів США, що на дату ухвалення рішення по справі № 621/3097/20 від 24 грудня 2021 року за курсом Національного Банку України (27,2747 гривні за 1 долар США) становить 1090988,00 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 10510,00 гривень.
2.2. Сторони дійшли згоди про те, що в рахунок погашення Суми боргу ОСОБА_2 , як Боржник, добровільно передає у власність ОСОБА_1 , як Стягувача квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,4 кв.м. (далі за текстом - Предмет мирової угоди). Предмет мирової угоди належить Боржнику на підставі договору купівлі-продажу № Н6-400 від 08 червня 1995 року, посвідченого Харківською товарною біржею 08.06.1995 року.
2.3. Сторони дійшли згоди про те, що ринкова вартість квартири, яка належить Боржнику становить 1 200 000,00 гривень, що повністю забезпечує покриття Суми боргу.
2.4. Сторони дійшли згоди про передачу у власність Стягувача із власності Боржника Предмету мирової угоди наступним чином:
2.4.1. Домовленість сторін, зазначених у пунктах 2.2-2.4 цієї угоди є підставою для реєстрації речового права на нерухоме майно - Предмет мирової угоди - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 за Стягувачем ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).
2.4.2. Надати ОСОБА_1 всі наявні в ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .
2.4.3. Реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснює Стягувач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на своє ім'я та несе витрати пов'язані із цим.
2.5. Сторони визнають, що ухвала суду про затвердження мирової угоди є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
2.6. Сторони дійшли згоди про те, що за дотриманням вищевказаних умов цієї мирової угоди, стягнення з Боржника на користь Стягувача суму боргу за договором позики від 01 березня 2017 року у розмірі 40000,00 (сорок тисяч) доларів США, що на дату ухвалення рішення за курсом Національного Банку України (27,2747 гривні за 1 долар США) становить 1090988 (один мільйон дев'яносто тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 10510,00 (десять тисяч п'ятсот десять) гривень 00 копійок за рішенням Зміївського районного суду Харківської області по справі № 621/3097/20 від 24 грудня 2021 року буде виконаним, а сума стягнення в рамках виконавчого провадження № 72813438 вважатиметься погашеною в повному обсязі, і за даних обставин Боржник визнається такою, що повністю виконала зобов'язання перед Стягувачем.
2.7. Сторони стверджують, що Предмет мирової угоди на момент підписання цієї мирової угоди нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не заставлений, в спорі та під податковою заставою не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження, а умови мирової угоди відповідають вільному волевиявленню Боржника та Стягувана і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.
3. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
4. Сторони розуміють сутність цієї мирової угоди, наслідки її укладення та визнання судом згідно з чинним законодавством України та правові наслідки її невиконання чи неналежного виконання.
5. Стягувач підписанням цієї мирової угоди підтверджує свій намір на отримання від Боржника Предмету мирової угоди, визначеного в п. 2.2. цієї мирової угоди, а в свою чергу Боржник підписанням мирової угоди підтверджує намір передати Предмет мирової угоди Стягувачу.
6. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді викладена Боржником та Стягувачем є достовірною. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій мировій угоді.
7. Дана мирова угода укладена в 3-х оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін та один примірник для суду.
8. Відносини не врегульовані даною мировою угодою регулюються чинним законодавством України." (том 2, а.с. 109-111).
Частиною 7 статті 49 ЦПК України визначено, що сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
За статтею 434 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 ЦПК України, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 206 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-2 статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із частиною 4 статті 207 ЦПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до положень частини 1 статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Таким чином, мирова угода укладається щодо прав і обов'язків щодо предмета спору, а не вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, чи є невиконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд (пункт 1 частини 5 статті 207 ЦПК України).
За вимогами статті 19 Закону «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до норм процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, вчиняти замість нього будь-які дії, скасовувати замість нього рішення (скасування арешту накладеного в межах виконавчого провадження), приймати інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 727/9822/18, провадження № 11475св19).
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 липня 2019 року по цивільній справі № 638/18278/18 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до вказаного рішення місцем проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 є квартира за адресою: АДРЕСА_1 (том 2, а.с. 69-71).
Вказана квартира є предметом мирової угоди від 16 жовтня 2023 року, яка має бути передана стягувачу на виконання зобов'язань за договором позики.
Даних, що малолітні діти були зняти з реєстрації за вказаної адресою та мають інше житло матеріали справи не містять, як і відповідного висновку орган опіки та піклування.
Умови мирової угоди мали безпосередньо стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просив ухвалити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої порушують права інших осіб, зокрема, права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у затвердженні мирової угоди у зв'язку з тим, що вона суперечить нормам чинного законодавства, оскільки спрямована на визнання права власності поза досудовим порядком шляхом відповідного правочину, а також порушує права інших осіб.
Доводи апеляційної скарги про відсутність порушення прав неповнолітніх осіб є необґрунтованими, оскільки відчуження спірної квартири, яке є житлом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вплине на обсяг їх житлових прав та може бути підставою для подання відповідних позовів про виселення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення норм права та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленим судом першої інстанції
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою на підставі норм процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина